Справа № 369/9664/26
Провадження № 2/369/12854/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2026 року суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Лапченко О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.06.2026 року позовну заяву було залишено без руху, позивачу був наданий строк для усунення недоліків.
Копію вказаної ухвали суду отримано позивачем ОСОБА_1 03.07.2026 року про що свідчить поштове повідомлення АТ «Укрпошта» № R0 6720 3200 215.
Проте у встановлений судом строк позивач зазначені в ухвалі Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.06.2026 року недоліки позовної заяви не усунув, клопотання про продовження процесуальних строків для усунення недоліків заяви не надав.
Суд зазначає, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»). Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії» (1989) сторона зобов`язана демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.
Як наголошує у своїх рішеннях ЄСПЛ, особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Розумність тривалості провадження повинна оцінюватися у світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади та важливість предмета спору для заявника..
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ураховуючи наведене, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу необхідно повернути позивачу.
Керуючись ст. ст. 185, 260, 353 ЦПК України, суддя -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - визнати неподаною та повернути позивачу.
Роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя - О.М. Лапченко