Справа № 545/2596/26
Провадження № 2/542/969/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
17 вересня 2026 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Кашуби М.І.,
за участю секретаря судового засідання Журавель О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Нові Санжари у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
в с т а н о в и в :
До суду звернувся представник ТОВ «Сучасний Факторинг» з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 48 472,51 грн, судові витрати у справі.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 09.11.2021 між ТОВ «Сучасний Факторинг» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір у формі заяви- приєднання до кредитного договору по продукту «Кредит на товар» № 1[телефон приховано], згідно з умовами якого сума кредиту за цим договором становить 23 709,00 грн.
Вказав, що відповідач доручив ТОВ «Сучасний факторинг» перерахувати суму кредиту 23 709,00 грн в наступному порядку: - за товари у розмірі 21 000,00 грн на користь ФОП ОСОБА_2 , вартість товару 23 600,00 грн, згідно з рахунком- фактурою № 49 від 09.11.2021, розмір власного внеску 2 600,00 грн; - за послуги страхування у розмірі 2 709,00 на користь ТДВ «СК «ЕКТА» згідно з договором страхування № 101/91-ДА5 від 01.06.2021.
Посилався на те, що ТОВ «Сучасний факторинг» свої зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі 23 709,00 грн.
Однак, відповідач порушив договірні зобов`язання, не сплатив суму боргу в обумовлені сторонами строки, допустив прострочення виконання.
Зазначив, що заборгованість відповідача перед ТОВ «Сучасний факторинг» за кредитним договором № 1[телефон приховано] від 09.11.2021 станом на 28.01.2026 включно становить 48 472,51 грн, а саме: загальна заборгованість за тілом кредиту становить 22 209,00 грн, загальна заборгованість за сумою відсотків становить 24 366,79 грн, заборгованість за сумою комісії за управління (обслуговування) кредиту становить 1 896,72 грн. Вказану суму заборгованості, а також понесені судові витрати позивач просив суд стягнути з відповідача.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 14.08.2026 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про день та час судового розгляду справи, в судове засідання не з`явився, заяв про відкладення розгляду справи чи відзиву на позов не подав.
Суд, відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, які не з`явилися.
Ухвалою суду від 17.09.2026 вирішено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
За вказаних обставин, відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Встановлено, що 09.11.2021 відповідач уклав з ТОВ «Сучасний Факторинг» кредитний договір, шляхом підписання особистим підписом заяви - приєднання № 1[телефон приховано] до кредитного договору по продукту «Кредит на товар».
У підписаній заяві зазначено, що перерахована сума кредиту становить 23 709,00 в наступному порядку:
- за товари у розмірі 21 000,00 грн на користь ФОП ОСОБА_2 , вартість товару 23 600,00 грн, розмір власного внеску 2 600,00 грн;
- за послуги страхування у розмірі 2 709,00 грн на користь ТДВ «СК «ЕКТА», згідно з договором страхування № 101/91-ДА5 від 01.06.2021.
Умовами заяви- приєднання передбачено, що процентна ставка - 4,50 % в місяць, строк кредиту 24 місяці, з моменту надання по терміни, визначені в Графіку платежів, що подається разом з цією заявою-приєднання, з кінцевим терміном повернення 09.11.2023 (включно), комісія за управління (обслуговування) кредиту, за кожен факт прострочення періодичного платежу, якщо таке прострочення триває не менше 14 календарних днів - 948,36 грн, штраф за кожен пропуск періодичного платежу - 948,36 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору - 49 314,84 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору - 83,16 % (а.с. 31).
Також 09.11.2021 відповідач власноручним підписом підписав таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графік платежів), що є додатком № 1 до кредитного договору «Кредит на товар» № 1[телефон приховано] від 09.11.2021(а.с. 32); договір добровільного страхування від нещасних випадків та добровільного страхування фінансового ризику № 1[телефон приховано] від 09.11.2021, згідно з яким страхова сума за договором 23 709,00 грн, загальна страхова премія 2 709,00, загальний страховий тариф 12,9 %. По добровільному страхуванню від нещасних випадків: страхова премія 2 438,10 грн, страховий тариф 0,1143 % за день, строк дії 90 днів з початку дії договору страхування (а.с. 32 зворот).
Відповідно до рахунку № 49 від 09.11.2021 вартість товару - ноутбука, яку необхідно сплатити на рахунок ФОП ОСОБА_2 становить 23 600,00 грн. Відповідно до товарного чеку від 09.11.2021 початковий внесок за товар становить 2 600,00 грн.
Згідно з платіжною інструкцією № 1111043 від 11.01.2021, ТОВ «Сучасний Факторинг» було перераховано грошові кошти на рахунок ФОП ОСОБА_2 у розмірі 21000,00 грн відповідно до кредитного договору споживчого кредиту № 1[телефон приховано] від 09.11.2021 (а.с. 37).
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що матеріалами справи доведено факт укладення між ТОВ «Сучасний Факторинг» та ОСОБА_1 кредитного договору та отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів на придбання товару.
Відповідно до наданої виписки з особового рахунку за кредитним договором № 1[телефон приховано] від 09.11.2021, заборгованість відповідача станом на 22.01.2026 становить у загальному розмірі 48 472,51 грн, з яких: 22 209,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 24366,79 грн - заборгованість за сумою комісії/відсотків та 1 896,72 грн - заборгованість за сумою комісії за обслуговування (а.с. 30).
З наданого розрахунку вбачається, що проценти нараховувалися у межах строку дії кредитного договору та відповідно до обумовленої сторонами відсоткової ставки.
Розмір заборгованості за тілом кредиту нараховано з урахуванням проведеної оплати у розмірі 1 500,00 грн.
Разом з цим, щодо розміру нарахованої позивачем заборгованості за комісією за управління (обслуговування) кредиту, суд вважає необхідним зазначити наступне.
У заяві- приєднання № 1[телефон приховано] до кредитного договору по продукту «Кредит на товар» від 09.11.2021 передбачено комісію за управління (обслуговування) кредиту. При цьому, за які саме послуги з обслуговування кредиту нараховується комісія, матеріали справи відомостей не містять.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.
Правилами ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. З урахуванням викладеного, комісія чи плата за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Оскільки позивачем не доведено, що позивачем надавались відповідачу якісь супутні послуги, які саме, за які нараховується комісія, умови кредитного договору про сплату комісії без визначення конкретних послуг, за які така комісія нараховується, є нікчемними, оскільки вони обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими Законом України «Про споживче кредитування».
Правова позиція про те, що умова кредитного договору в частині встановлення платежу за дії, які банківська установа вчиняє на власну користь, тому що отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами - є нікчемною та не потребує визнанню недійсною, викладена у постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 708/195/19 (провадження № 61-1789св19) та 01 квітня 2020 р. у справі №583/3343/19 ( провадження №61-22778св 19).
Враховуючи наведене, ТОВ «Сучасний Факторинг» не мало права встановлювати такий платіж у кредитному договорі, за дії, які банківська установа вчиняє на власну користь, тому що отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами.
Така умова договору є нікчемною та не потребує визнання недійсною.
Тому позовні вимоги про стягнення комісії не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач не виконує умов кредитного договору і добровільно не сплачує визначені договором платежі, суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача частково, а саме: стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 46 575,79 грн, яка складається з наступного:
- 22 209,00 грн - заборгованість за тілом кредиту;
- 24 366,79 грн - заборгованість за відсотками.
При цьому відповідач у судове засідання не з`явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних доказів, які спростовують доводи позовної заяви щодо укладення між ним та ТОВ «Сучасний Факторинг» кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та розміру заборгованості.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з приписів ст.141 ЦПК України, згідно з якою стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, згідно з платіжною інструкцією № 126065 від 27.01.2026, які зараховані до спеціального фонду державного бюджету України згідно з випискою.
Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково на 96,1 % (46 575,79 грн х 100/ 48 472,51 грн), то на користь позивача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог в сумі 2 558,60 грн (2662,40 грн х 96,1 %/ 100).
Крім судового збору позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничну допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний факторинг» під час судового розгляду справи здійснювало адвокатське об`днання «Деналі» на підставі договору про надання правничої допомоги № 26/01/26 від 26.01.2026 (а.с. 40- 42).
Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг на виконання доручення договору № 26/01/26 від 26.01.2026 адвокатським об`єднанням «Деналі» надано юридичні послуги ТОВ «Сучасний факторинг», а саме: надання усної консультації стосовно складання позовної заяви ТОВ «Сучасний факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Узгодження правової позиції. Складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1[телефон приховано] від 09.11.2021 - 10 000,00 грн (а.с. 27).
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, що здійснив позивач, суд виходить з вимог ст. 133, 137, 141 ЦПК України, згідно з якими судові витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову суд покладає на відповідача.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданн япослуг), обсягом наданих адвокатом послугта виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові по справі № 755/9215/15-ц, зроблено висновок, згідно з яким ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись положеннями статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Крім того, суд враховує, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 07.12.2022 по справі № 873/96/22 під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятоюстатті 129 ГПК України(а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, обумовленої договором про надання правової допомоги, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій у справі, суд дійшов висновку, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та вважає, що сума витрат на правову допомогу у справі, яка відповідає критеріям дійсності та реальності, а також принципам справедливості, пропорційності та верховенства права становить 3000,00 грн.
На підставі положень ст. 141 ЦПК України вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 223, 263-265 ЦПК України, суд,
у х в а л и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» (код ЄДРПОУ 35310044) заборгованість за кредитним договором № 1[телефон приховано] від 09.11.2021 у розмірі 46 575,79 грн (сорок шість тисяч п`ятсот сімдесят п`ять грн сімдесят дев`ять грн).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» (код ЄДРПОУ 35310044) сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 558,60 грн (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят вісім грн шістдесят коп) на відшкодування понесених судових витрат та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн (три тисячі грн 00 коп). Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний факторинг», місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, 39 А, м. Київ, 01024;
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Кашуба М.І.
Повний текст рішення виготовлено 17.09.2026.