Єдиний унікальний номер 728/2365/26
Номер провадження 2/728/1206/26
У Х В А Л А
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ
18 вересня 2026 року місто Бахмач
Бахмацький районний суд у складі
головуючого судді Сороколіта Є.М.
розглянувши матеріали позовної заяви, які надійшли від ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815) про стягнення заробітної плати за час незаконного відсторонення від роботи, -
В С Т А Н О В И В :
до Бахмацького районного суду (далі також - Суд) 16.09.2026 через модуль ЄСІТС "Електронний Суд" звернувся ОСОБА_1 (далі також - Позивач), з позовом до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (далі також - Відповідач, АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ"), за змістом якого Позивач просить стягнути заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи за період з 13.12.2021 по 14.02.2022 років в сумі 24 837,30 грн та витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 5 000,00 грн.
З огляду на приписи частини другої статті 185 ЦПК України, Суд при вирішенні питання про прийняття до розгляду позовних заяв, має встановити їх відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України.
Опрацювавши матеріали цієї позовної заяви, Суд вважає, що позовну заяву подано без додержання процесуальних вимог статей 175, 177 ЦПК України.
Згідно з частиною четвертою статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, а Суд, в свою чергу, згідно з частиною другою статті 9 згаданого Закону, перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
При цьому за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем справляється судовий збір, ставка якого встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 01.01.2026 дорівнює 3 328,00 грн.
При пред`явленні позовної заяви позивачем визначено ціну позову в розмірі 24 837,30 грн, та зазначено, що вона звільнена від сплати судового збору за заявленими позовними вимогами.
У цьому контексті Суд враховує, що за відсутності наказу про звільнення - відсторонення від виконання посадових обов`язків не є звільненням з посади, а стягнення середнього заробітку за час відсторонення від роботи - не є стягненням заробітної плати. Використання позивачем певної назви матеріально-правової вимоги не змінює дійсної суті вимоги.
Відсторонення працівника від роботи - це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати.
Позивач звернулася до суду з позовом про нарахування та виплати невиплаченої заробітної плати у зв`язку з незаконним відстороненням, а не з позовом про стягнення невиплаченої заробітної плати.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 10 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 КЗпП України роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Таким чином, у разі незаконного відсторонення працівника від роботи, він має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а не частини невиплаченої заробітної плати.
До такого висновку, зокрема дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 01.04.2020 у справі № 761/12073/18 (провадження № 61-13444св19).
Отже, оскільки предметом цього позову є відсторонення позивача від виконання службових повноважень (роботи), яке по своїй суті є призупиненням виконання нею своїх трудових обов`язків, а не звільненням із займаної посади/роботи/професії, що мало б наслідком вирішення питання про поновлення на роботі такого працівника, її доводи у позові про наявність пільг при зверненні до суду на підставі пункту першого частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", судом не приймаються.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного суду України, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належать до вимог, за пред`явлення яких до роботодавця працівники-позивачі звільняються від сплати судового збору.
Схожі висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 761/943/18.
В своїй постанові від 27.04.2021 у справі № 182/729/17 Верховний Суд висловив думку про те, що згідно з частиною першою статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до частини п`ятої статті 97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.
Із положень приписів статей 94, 116, 117 КЗпП України та статей 1, 2 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР "Про оплату праці", середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Тобто, заробітна плата, яку просить стягнути позивач, за своєю суттю є середнім заробітком за час вимушеного прогулу, що не підпадає під категорію пільг при сплаті судового збору за пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Отже, при відсутності у позовній заяві та матеріалах позову відомостей про наявність інших пільг при зверненні до суду, позивач має сплатити судовий збір на загальних підставах.
Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, в супереч вимогам частини четвертої статті 177 ЦПК України Позивачем до позовної заяви не додано документів про сплату судового збору за заявлену вимоги майнового характеру, а саме стягнення заробітної плати за час незаконного відсторонення від роботи.
За таких обставин, позовна заява на підставі положень частини першої статті 185 ЦПК України підлягає залишенню без руху для усунення вищезазначених недоліків.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 175, 177, 185, 259-261, 263 ЦПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити Позивачу п`ятиденний строк з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків по сплаті судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Судовий збір у розмірі 1 331,20 грн за подання позовної заяви до Бахмацького районного суду має бути перераховано або внесено до ГУК у Черніг.обл/тг м.Бахмач/22030101, код ЄДРПОУ: 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN)[рахунок приховано].
3. Копію цієї ухвали невідкладно надіслати Позивачу.
Роз`яснити, що якщо Позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду та приймається до розгляду, про що постановляється ухвала в порядку, який встановлений статтею 187 ЦПК України.
Якщо Позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений Судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://bh.cn.court.gov.ua/sud2501/.
Ця ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Є.М. Сороколіт