КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 755/17360/24 Головуючий у І інстанції Хромова О.О.
Провадження №22-ц/824/2263/2026 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
УХВАЛА
16 вересня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Таргоній Д.О. (судді-доповідача), Борисової О.В., Голуб С.А., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києвавід 13 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю « Сантехстрой компані», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шамо 10» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13 червня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, 25 серпня 2025 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду .
Матеріали цивільної справи №755/147360/24надійшли на вимогу Київського апеляційного суду з Дніпровського районного суду м. Києва11 березня 2026 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 березня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав не подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
13 березня 2026 року ухвалу Київського апеляційного суду від 12 березня 2026 року направлено на поштову адреса апелянта зазначену в апеляційній скарзі (том 2 а.с.40).
07 квітня 2026 року поштовий конверт повернувся до Київського апеляційного суду без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (том 2 а.с.41).
Ухвалу Київського апеляційного суду від 12 березня 2026 року, було повторно направлено 18 червня 2026 року на поштову адресу скаржника (том 2 а.с.42).
Так, з трекінгу вбачається, що 08 липня 2026 року конверт було повернуто до Київського апеляційного суду без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (том 2 а.с.43-44).
13 липня 2026 року ухвалу Київського апеляційного суду від 12 березня 2026 року, було направлено на електронну пошту апелянта, яка була зазначена нею в апеляційній скарзі (том 2 а.с.45).
Так, зі звіту про направлення від 16 вересня 2026 року вбачається, що ухвалу Київського апеляційного суду від 12 березня 2026 року направлено, однак адресатом вона не отримана (том 2 а.с.46).
Крім того, згідно відповіді №40092430 від 16 вересня 2026 року, вбачається, що за РНКОКПП НОМЕР_1 , яке ОСОБА_1 вказала в апеляційній скарзі, остання електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» не має.
Відповідно до ст.131ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Судом двічі направлено копію ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху апелянту на адресу місця проживання, зазначену у апеляційній скарзі, однак остання її не отримала. Про зміну адреси місця проживання, як і іншої адреси для листування, апелянтом суду не повідомлено.
Сам лише факт неотримання апелянтом поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку із закінченням терміну зберігання, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її у своїй заяві. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 у справі № 2-4159/12 (провадження № 61-4961св19).
Таким чином, визначені ухвалою Київського апеляційного суду від 12 березня 2026 року недоліки апеляційної скарги усунуті не були.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Дніпровським районним судом м. Києва ухвалено 13 червня 2025 року. Разом з тим, апеляційну скаргу подано 25 серпня 2025 року.
Відповідно до статті 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Враховуючи дату ухвалення оскаржуваного рішення, останнім днем на подачу апеляційної скарги є 14 липня 2025 року, оскільки останній день строку на апеляційне оскарження припадає на вихідний день (неділю).
Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення отримано нею 23 липня 2025 року, однак останньою клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не подано.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
ЄСПЛ у справах «SVITLANA NAUMENKO v. UKRAINE», «TREGUBENKO v. UKRAINE», «PRAVEDNA v. RUSSIA», «ZHELTYAKOV v. UKRAINE» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень, судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «YUNION ALIMENTARIYA v. SPAIN» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.
Таким чином, забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а також строків на оскарження судових рішень, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об`єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки.
Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта, що поновлення строку за власною ініціативою суду є неможливим, оскільки останній не наділений такими повноваженнями.
Відтак, суд апеляційної скарги доходить висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Керуючись ст. 357, 358, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києвавід 13 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю « Сантехстрой компані», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шамо 10» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач Д.О. Таргоній
Судді О.В. Борисова
С.А. Голуб