КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 357/14571/25 Головуючий у І інстанції Цукуров В.П.
Провадження №22-ц/824/9438/2026 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
.
УХВАЛА
17 вересня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Таргоній Д.О. (судді-доповідача), Борисової О.В., Голуб С.А., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2026 рокуу справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2026 рокупозов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, 13 березня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
Матеріали цивільної справи № 357/14571/25 на запит Київського апеляційного суду надійшли з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 31 березня 2026 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 квітня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, а саме: скаржнику необхідно доплатити судовий збір в розмірі 933,60 грн.
02 квітня 2026 року ухвалу Київського апеляційного суду від 01 квітня 2026 року направлено на поштову адресу, вказану апелянтом в апеляційній скарзі (том 1 а.с.166) .
26 квітня 2026 поштовий конверт повернувся до Київського апеляційного суду без вручення (том 1 а.с.1167).
18 травня 2026 року ухвалу Київського апеляційного суду від 01 квітня 2026 року повторно направлено на поштову адресу, вказану апелянтом в апеляційній скарзі (том 1 а.с.168)
09 червня 2026 року поштовий конверт повернувся до Київського апеляційного суду без вручення (том 1 а.с.169).
18 червня 2026 року направлено на поштову адресу, зазначену апелянтом в апеляційній скарзі (том 1 а.с.170).
Так, згідно відомостей сайту АТ «Укрпошта» лист (трек-номер R067206429485) 07 липня 2026 року поштове відправлення повернулося відправнику із відміткою про причини невручення: «адресат відсутній за вказаною адресою» (том 1 а.с.171).
13 липня 2026 року ухвалу Київського апеляційного суду від 01 квітня 2026 року повторно направлено на поштову адресу вказану апелянтом в апеляційній скарзі (том 1 а.с.173)
29 липня 2026 року поштовий конверт повернувся до Київського апеляційного суду без вручення (том 1 а.с.174).
Відповідно до ст.131ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Апеляційний суд на виконання вимог процесуального законодавства неодноразово направляв ухвалу про залишення без руху апеляційної скарги на адресу місця проживання скаржника, зазначену у апеляційній скарзі Проте, останній ухвалу суду не отримав. Про зміну адреси місця проживання, як і іншої адреси для листування апелянтом суду не повідомлено.
Сам лише факт неотримання апелянтом поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку із закінченням терміну зберігання, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її у своїй заяві. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 у справі № 2-4159/12 (провадження № 61-4961св19).
Станом на 17 вересня 2026 року на адресу Київського апеляційного суду доказів сплати судового збору від скаржника не надходило.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про повернення апеляційної скарги скаржнику виходячи з наступних підстав.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. v. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Відповідно до п.п. 2,6 ч.2 ст. 43, ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники справи та їх представники зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії встановлені судом та добросовісно користуватися своїми процесуальними правами.
Європейський суд з прав людини зазначає, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо недоліки не усунуто у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.
Враховуючи вищевикладене, оскільки скаржником не усунуто недоліки за його апеляційною скаргою та враховуючи, що суд виконав вимоги щодо направлення ухвали на адресу повідомлену апелянтом, слід зробити висновок, що апелянт не зацікавлений у вчиненні дій, передбачених діючим процесуальним законодавством, що тягне за собою зловживання процесуальними правами.
Апелянт не вчиняв жодних активних дій щодо отримання інформації про стан розгляду його апеляційної скарги та не надав інформації щодо наявності інших видів засобів зв`язку, що унеможливило Київський апеляційний суд додатково повідомити апелянта, що його апеляційну скаргу залишено без руху.
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про повернення апеляційної скарги особі, що її подала.
Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст.ст. 357, 185 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2026 рокуу справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, визнати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач Д.О. Таргоній
Судді О.В. Борисова
С.А. Голуб