КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
справа № 761/30883/24
провадження № 22-ц/824/9819/2026
17 вересня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т.І.,
вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження в справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до Компанії «Крестон Есоушиітс ЛТД», третя особа: ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права іпотекодержателя, за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Лоджистік» - Табурна Володимира Олександровича на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 березня 2026 року в складі судді Фролової І.В.,
установив:
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 12 березня 2026 року вказаний позов задоволено.
Визнано АТ «Універсал Банк» іпотекодержателем квартири АДРЕСА_1 на підставі договору іпотеки, укладеного 18 грудня 2007 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Башлай Д. І. та зареєстрованим в реєстрі за № 793.
В рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за кредитним договором № 047-2915/840-0586 від 18 грудня 2007 року в розмірі 195 241,23 дол. США, звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру, загальною площею 64,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до договору іпотеки від 18 грудня 2007 року та належить на праві власності «Крестон Есоушиітс ЛТД».
Стягнуто з «Крестон Есоушиітс ЛТД» на користь АТ «Універсал Банк» сплачений судовий збір у розмірі 145 713,69 грн.
Повний текст рішення виготовлений 19 березня 2026 року.
14 вересня 2026 року особа, яка не брала участі у справі, ТОВ «Партнер Лоджистік», засобами поштового зв`язку подала апеляційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 березня 2026 року з підстав вирішення судовим рішенням питання про її права та обов`язки.
Апеляційна скарги містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яке обґрунтовано тим, що ТОВ «Партнер Лоджистік» у справу судом першої інстанції не залучалося, про оскаржуване рішення суду дізналося з Єдиного державного реєстру судових рішень 04 вересня 2026 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Частиною 3 ст. 354 ЦПК України визначено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Враховуючи ту обставину, що ТОВ «Партнер Лоджистік» не брало участі в справі, з повним текстом оскаржуваного рішення ознайомилося з Єдиного державного реєстру судових рішень 04 вересня 2026 року, наявні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При зверненні до суду з апеляційною скаргою представником ТОВ «Партнер Лоджистік» - Табурном В. О. було заявлено клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке обґрунтоване тим, що судом було вжито заходи забезпечення позову у вигляді накладення арештів на спірне майно, а також внаслідок дій позивача та надмірної тривалості судових процесів у період з 2022-2026 років заявник позбавлений можливості здійснити державну реєстрацію права власності на це майно у Державному реєстрі речових прав, а відтак позбавлений права юридично та фактично розпоряджатися ним, використовувати його в господарській діяльності чи отримувати від нього будь-який прибуток. Також зазначає про вплив воєнного стану на основний вид господарської діяльності, зокрема, основним видом діяльності ТОВ «Партнер Лоджистік» до початку повномасштабної збройної агресії проти України було надання торгівельних та логістичних послуг, однак у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, руйнуванням логістичних ланцюгів, систематичними обстрілами інфраструктури та загальним важким економічним становищем, господарська діяльність Товариства була фактично зупинена, а операційні доходи втрачені. Крім того, наголошує, що спірний об`єкт нерухомості на даний час є єдиним активом ТОВ «Партнер Лоджистік», іншого нерухомого чи рухомого майна, ліквідних активів або коштів на рахунках, за рахунок яких можливо було б сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі, Товариство не має.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року в справі № 0940/2276/18 зробила правовий висновок про те, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Скаржник не обґрунтував належним чином наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги та не надав жодних доказів на підтвердження неможливості його сплати (документів щодо фінансового стану, бюджетних асигнувань тощо).
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що предметом даної справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому підстави для розгляду питання про звільнення юридичної особи від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відсутні.
Ураховуючи наведене, апеляційний суд висновує про відмову в задоволенні клопотання представника ТОВ «Партнер Лоджистік» - Табурна В. О. про звільнення від сплати судового збору за подання цієї апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у відповідному розмірі від прожиткового мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у відповідному розмірі від прожиткового мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пп. 6 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17 (провадження № 12-76гс18) зроблено висновок про те, що «...наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов».
За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати (частина перша статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
Таким чином, враховуючи заявлені позовні вимоги майнового характеру та ціну позову, за подання апеляційної скарги розмір судового збору становить 218 570,54 грн (145 713,69 грн х 150 %).
У зв`язку з цим апеляційна скарга підлягає залишенню без руху для усунення недоліку - сплати судового збору в розмірі 218 570,54 грн за реквізитами: отримувач - ГУК у м. Києві/Соломян. р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ)- 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО банку - 899998, рахунок отримувача - [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету - 22030101. Призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від (Дата оскаржуваного рішення) по справі (Номер справи), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
На підтвердження сплати судового збору до Київського апеляційного суду необхідно надати квитанцію (платіжне доручення).
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, яка передбачає залишення позовної заяви (апеляційної скарги) без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд
ухвалив:
Поновити представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Лоджистік» - Табурну Володимиру Олександровичу строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 березня 2026 року.
У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Лоджистік» - Табурна Володимира Олександровича про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 березня 2026 року відмовити.
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Лоджистік» - Табурна Володимира Олександровича на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 березня 2026 рокузалишити без рухута надати строк для виконання вимог цієї ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз`яснити, що в разі не виконання вимог ухвали суду у визначений строк апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк
Судді І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук