Головуючий у суді першої інстанції: Хоменко В.С.
У Х В А Л А
17 вересня 2026 року місто Київ
справа № 752/13930/25
провадження№22-ц/824/4231/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025 року справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з урахуванням пені, індексу інфляції, та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025 року частково задоволено позовні вимоги ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з урахуванням пені, індексу інфляції, та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 18 листопада 2025 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подала до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суд від 12 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025 року залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме для подання апеляційної скарги в новій редакції із зазначенням інших учасників справи, надання копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, надання доказів сплати судового збору.
Згідно супровідних листів Київського апеляційного суду від 15 січня 2026 року та від 31 березня 2026 року копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги було двічі надіслано на поштові адреси ОСОБА_1 , зазначені в апеляційній скарзі: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
Разом з тим, ухвалу суду від 12 січня 2026 року не було отримано відповідачкою ОСОБА_1 , оскільки конверти направлені відповідачці на поштові адреси наявні в матеріалах справи, повернулися до суду, причина повернення «закінчення встановленого терміну зберігання. (а.с., а.с. 179 -182).
Крім того, ухвалу суд про залишення апеляційної скарги без руху надіслано на електронну пошту, зазначену ОСОБА_1 в апеляційній скарзі. (а.с. 169)
Однак, станом на 17 вересня 2026 року недоліки, зазначені в ухвалі Київського апеляційного суду від 12 січня 2026 року, не усунені.
Таким чином, судом було вжито необхідних заходів для належного повідомлення заявниці про постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та необхідність усунення визначених у ній недоліків. Направлене судом поштове відправлення за адресами, наявними в матеріалах справи, нею не отримано та повернуто до суду.
Окрім цього, ухвала Київського апеляційного суду від 12 січня 2026 року була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на офіційному веб-сайті Київського апеляційного суду, що забезпечувало можливість апелянта ознайомитися з її змістом незалежно від отримання поштового відправлення Інших відомостей про адресу чи засоби зв`язку, за допомогою яких суд мав би об`єктивну можливість повідомити заявницю про необхідність виконання вимог зазначеної ухвали, матеріали справи не містять. Отже, судом вичерпано всі доступні можливості щодо належного повідомлення заявниці про залишення апеляційної скарги без руху та необхідність усунення її недоліків.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно ч. 1 ст. 122 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ч. 1 ст. 123 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
При цьому, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»)
Відповідно до приписів ч. 1 статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Станом на 17 вересня 2026 року не усунуто недоліки апеляційної скарги, визначені ухвалою Київського апеляційного суду від 12 січня 2026 року.
Клопотань про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги з підстав неможливості вчинення процесуальної дії від скаржника не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовується положення ст. 185 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.
Повернення апеляційної скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення недоліків, скаржник має право повторного звернення до суду із апеляційною скаргою.
Оскільки, скаржником недоліки, зазначені в ухвалі Київського апеляційного суду від 12 січня 2026 року, не усунені, апеляційну скаргу не приведено у відповідність до ст. 356 ЦПК України, не надано доказів сплати судового збору, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суддя
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2026 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з урахуванням пені, індексу інфляції, та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості - визнати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із апеляційною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення такої.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І. Шкоріна