КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа № 759/3579/25 Головуючий у суді І інстанції: Петренко Н.О.
провадження № 22-ц/824/13629/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження
17 вересня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Сушко Л.П., суддів Музичко С.Г., Ратнікової Є.В., перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою адвоката Бондара Антона Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 07 травня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про встановлення факту, що має юридичне значення та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 07 травня 2026 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погодившись з вказаним рішення суду першої інстанції, 17 червня 2026 року адвокат Бондар А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав до Київського апеляційного суду через підсистему ЄСІТС - «Електронний суд» апеляційну скаргу.
Звертаючись до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою, адвокат Бондар А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , одночасно заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції представник позивача зазначає, що він та сам позивач не отримували копію оскаржуваного рішення в день його проголошення, адже в зареєстрований Електронний кабінет представника у підсистемі ЄСІТС - «Електронний суд» оскаржуване рішення не надходило, а позивач у свою чергу не має зареєстрованого Електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС - «Електронний суд». Пояснив, що 16 червня 2026 року ним, як представником позивача, було подано до суду першої інстанції клопотання щодо одержання копії рішення суду, а 17 червня 2026 року копія повного тексту оскаржуваного рішення була отримана представником, що підтверджується відповідним клопотанням та розпискою, що міститься у матеріалах справи, тому просить вважати причини пропуску процесуальних строків на апеляційне оскарження поважними.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 серпня 2026 року апеляційну скаргу було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення, оскільки, підстави для поновлення строку, зазначені в апеляційній скарзі, визнані судом не поважними, адже матеріалами справи було встановлено, що адвокат Бондар А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , 08.05.2026 року о 10:01:01 год. отримав копію рішення Святошинського районного суду міста Києва від 07 травня 2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 130).
На виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 18 серпня 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху, 02 вересня 2026 року до суду апеляційної інстанції надійшло у новій редакції клопотання від адвоката Бондара А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження.
У вказаному клопотанні представник позивачки просив поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи його тим, що, як вбачається із роздрукованої сторінки Електронного кабінету по справі № 759/3579/25, 08 травня 2026 року копія оскаржуваного рішення та будь-які інші документи не надходили. Натомість 09 травня 2026 року надійшов документ про «Внесення дат слухання» та інформація про призначене судове засідання на 07 травня 2026 року о 14:10 год., а наступний вхідний документ по даній справі надійшов вже 16 червня 2026 року - це саме клопотання від представника позивача щодо одержання копії рішення суду, і як зазначалось в апеляційній скарзі, лише 17 червня 2026 року представник позивача отримав повний текст судового рішення, що підтверджується відповідним клопотанням та розпискою, що міститься у матеріалах справи.
Суд апеляційної інстанції, оцінивши вказані адвокатом Бондарем А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшов висновку про визнання таких підстав неповажними, зважаючи на таке.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Приписи п. 4 ст. 357 ЦПК України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів цивільного судочинства.
При цьому в разі подання апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними. Тобто, поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частиною другою статті 358 ЦПК України) не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від установлених обставин, доводів і доказів сторін.
ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи «Скордіно проти Італії», «Ятрідіс проти Греції»).
У кожній справі суди мають перевірити наявність підстав для поновлення строку на оскарження, визнати їх виправданими, а також мотивувати свій висновок про наявність поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку. Сама лише вказівка на наявність поважних причин не є належним мотивуванням висновку про поновлення строку і є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
У матеріалах справи наявна довідка про доставку електронного документу, із якої вбачається, що документ в електронному вигляді «Рішення» від 07.05.2026 року по справі № 759/3579/25 (суддя Петренко Н.О.), а також (за наявності) прикріплені до нього файли було надіслано одержувачу Бондару А.В. в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 08.05.2026 року о 10:01:01 год. (а.с. 130).
Зі змісту ст. 14 ЦПК України вбачається, що в судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7 ст. 14 ЦПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідно до ч. 7 ст. 272 ЦПК України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено особі, яку він представляє.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч. 11 ст. 272 ЦПК України).
Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Бондара А.В., отримала копію оскаржуваного рішення 08 травня 2026 року, а тому останнім днем для подання апеляційної скарги на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 07 травня 2026 року, з урахуванням вихідних днів, було 08 червня 2026 року.
Разом з тим представник позивачки - адвокат Бондар А.В., звернувся з апеляційною скаргою на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 07 травня 2026 року лише 17 червня 2026 року, тобто більш ніж через місяць з моменту отримання представником позивачки копії оскаржуваного рішення.
Суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи адвоката Бондара А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про те, що із роздрукованої сторінки Електронного кабінету по справі № 759/3579/25, вбачається, що 08 травня 2026 року копія оскаржуваного рішення та будь-які інші документи не надходили, адже, як вбачається із долученого до клопотання знімку екрану з підсистеми ЄСІТС - «Електронний суд», функціонал системи передбачає можливість видалення повідомлень, що надходять у межах відповідної справи. Відтак, сама лише відсутність відповідного повідомлення у роздруківці Електронного кабінету не може свідчити про те, що таке повідомлення або документ не надходили до Електронного кабінету, зважаючи на те, що у матеріалах справи наявні належні докази отримання представником позивачки копії оскаржуваного рішення, а саме довідка про доставку електронного документу, яка підтверджує факт його доставки до Електронного кабінету.
До суду апеляційної інстанції не надано інших доказів на підтвердження обставин, що унеможливлювали подання апеляційної скарги у період з 08 травня 2026 року по 08 червня 2026 року.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.
Колегія суддів виходить з того, що представником позивачки не наведено і не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування об`єктивних обставин, які унеможливили своєчасне звернення з апеляційною скаргою на рішення суду внаслідок непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення особи.
Враховуючи викладене, клопотання адвоката Бондара А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Святошинського районного суду міста Києва від 07 травня 2026 року задоволенню не підлягає, оскільки вказані представником позивачки підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Бондара А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 07 травня 2026 року з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 357, 358 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Бондара Антона Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Святошинського районного суду міста Києва від 07 травня 2026 року.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Бондара Антона Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 07 травня 2026 року та повернути апеляційну скаргу особі, що її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді В.М. Ратнікова С.Г. Музичко