К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2026 року місто Київ
справа № 753/12893/25
апеляційне провадження № 22-ц/824/7821/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Саліхова В.В.,
суддів: Євграфової Є.П., Шкоріної О.І.,
за участю секретаря судового засідання: Зеленчука М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 05 вересня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Колесника О.М., у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-
в с т а н о в и в :
У червні 2025 року КП «Київтеплоенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в якому просило суд стягнути з відповідача:
заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 32 723,64 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 4 676 грн, 3% річних у розмірі 1 055,27 грн.
заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року послуги центрального постачання гарячої води у розмірі 18 292,24 грн., інфляційна складова боргу 2 686,04 грн., 3% річних у розмірі 605,84 грн.
заборгованість за спожиті з 01.11.2021 року послуги постачання теплової енергії у розмірі 20 923,13 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 2 324,25 грн, 3% річних у розмірі 543,06 грн, пеня у розмірі 660,73 грн.
заборгованість за спожиті з 01.11.2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 10 579,04 грн., інфляційна складова у розмірі 1 436,51 грн., 3% річних у розмірі 317,39 грн., пеня у розмірі 386,16 грн.
заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 397,46 грн.
заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 736,45 грн.,
заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 139,37 грн.
На обгрунтування позовних вимог КП «Київтеплоенерго» зазначало, що з 01.05.2018 року КП «Київтеплоенерго» є виконавцем комунальних послуг, а саме: з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПГВ); з 01.11.2021, у зв`язку зі зміною законодавства, позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуг з ТЕ/ПГВ).
Будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому під`єднаний до мереж тепло- та водопостачання. Як наслідок, квартира за зазначеною адресою під`єднана до внутрішньо-будинкової системи тепло- та водопостачання, а отже, відповідач є споживачем послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 споживачем послуг з ТЕ/ПГВ.
Відповідач від послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 від послуг з ТЕ/ПГВ, у встановленому законом порядку, не відмовлявся (не відключався).
Отже виникнення цивільних прав та обов`язків, між позивачем та відповідачем підтверджується діями сторін, а саме: позивач щомісячно надає відповідачу послуги з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 послуги з ТЕ/ПГВ, надсилає відповідачу платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а відповідач споживає надані послуги та зобов`язаний оплатити їх вартість.
Проте відповідач у порушення вимог законодавства у сфері комунальних послуг своєчасно не сплачував за спожиті послуги з ЦО/ЦПГВ та з ТЕ/ПГВ, в результаті чого утворилася заборгованість, яка за період з 01.05.2018-30.04.2025 складає 99 482,63 грн.
Також у відповідача існує заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплої енергії у розмірі 1 397,46 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 736,45 грн., заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 139,37 грн.
Крім того, позивач на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» набув право вимоги до відповідача з сплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення. та з централізованого постачання гарячої води. Заборгованість відсутня.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних за весь час прострочення.
Позивачем було нараховано розмір 3% річних, інфляційних втрат та пені.
Посилаючись на наведене, позивач просив позов задовольнити.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 05 вересня 2025 року позовні вимоги КП виконавчого органу Київради (КМДА) Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги, з врахуванням штрафних санкцій, що станом на 30 квітня 2025 року становить 99 482,63 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн., а всього стягнуто 102 510,63 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги, з врахуванням штрафних санкцій, що станом на 30.04.2025 року становить 60 951,40 грн.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, позивачем не вірно визначено суму боргу за спожиті комунальні послуги, та відповідно інфляційну складову боргу та штрафні санкції. Дійсна заборгованість за період з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року становить: 11 800,51 грн. - за спожиті послуги з центрального опалення, 899,74 грн. - інфляційна складова боргу, 275,46 грн.- 3% річних; 7 713,20 грн. - за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води, 513,94 грн- інфляційна складова боргу, 205,01 грн. - 3% річних.
Наголошує, що вірність його розрахунків підтверджується розрахунком заборгованості долученого позивачем до позовної заяви. Окрім того, вірність його розрахунків також підтверджується відомостями, що містяться в рахунках повідомленнях за 01.11.2021 року та 01.05.2025 року, які направлялись йому позивачем. Інші розрахунки заборгованості, що наведені позивачем є невірними.
Вважає, що позивач попри долучення до позовної заяви вірних розрахунків заборгованості за період з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року, помилково вказав у позові їх розмір, зазначивши загальний розмір заборгованості за весь час споживання з 01.05.2018 року по 30.04.2025 року.
Вказує, що на момент прийняття судового рішення його заборгованість становила 60 951,40 грн. та зауважує, що 19.12.2025 року він сплатив 14 013 грн. боргу за централізоване опалення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник КП «Київтеплоенерго» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належно, про що наявна в матеріалах справи розписка.
Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., пояснення ОСОБА_1 , вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що за розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Відтак з 01.05.2018 року надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».
ОСОБА_1 є споживачем центрального опалення та гарячої води, які постачає йому позивач за адресою: АДРЕСА_2 та зареєстрований в даній квартирі, що підтверджується відомостями реєстру територіальної громади м. Києва від 30 червня 2025 року.
Відповідач не належним чином сплачував за надані йому житлово-комунальні послуги з 01 травня 2018 року, у зв`язку з чим, згідно з розрахунком позивача, за ним утворилась заборгованість, що станом на 30 квітня 2025 року становить 84 791,33 грн., з яких: заборгованість за послуги з централізованого опалення - 53 646,77 грн., заборгованість за послуги з постачання гарячої води - 28 871,28 грн., заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого опалення у розмірі 139,37 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 397,46 грн. та заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання гарячої води у розмірі 736,45 грн.
Сума штрафних санкцій, на підставі ст. 625 ЦК України, становить 2 521,56 грн. - 3% річних та 11 122,86 грн. - інфляційної складової боргу, а також 1 046,88 грн. - пені.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості позовних вимог, позивачем надаються комунальні послуги відповідачу як користувачу квартири, відповідач має заборгованість перед позивачем, що підтверджується наданим суду розрахунком.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Правовідносини між сторонами регулюються нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила).
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року (в редакції Закону, чинної на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Згідно із частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення (частина п`ята статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» були визначені права та обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, за якими споживач, зокрема, має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, та зобов`язаний оплачувати їх у строки, встановлені договором або законом.
Згідно із статтями 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.
Згідно частини першої статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні положення містить уведений в дію 01 травня 2019 року Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року, згідно частини першої статті 9 якого споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно пункту 18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць, а оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
Пунктом 30 Правил передбачено, що споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки та дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг.
Виходячи зі змісту статті 526 ЦК України, цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.
При розгляді такої категорії спорів слід враховувати правовий висновок, викладений у постанові від 20 квітня 2016 року Верховного Суду України при розгляді справи № 6-2951цс15, предметом якої був спір про стягнення боргу за надані комунальні послуги, відповідно до якого, хоча у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, що відносини між учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 вказаного Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17, де Велика Палата погодилася з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про те, що у сторін спору є фактичні договірні відносини щодо надання відповідних житлово-комунальних послуг, а відсутність укладеного письмового договору не звільняє відповідача від обов`язку оплати за надані такі послуги та не знайшла підстав для відступу від висновку Верховного Суду України у постанові від 20 квітня 2016 року при розгляді справи № 6-2951цс15 (пункти 19-20).
Такі ж висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц та від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16 щодо обов`язковості сплати комунальних послуг незалежно від наявності договору.
Отже, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані сплачувати житлово-комунальні послуги, якими вони фактично користувалися. При цьому, наявність чи відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу), правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги та обґрунтованість їх розміру.
Наявність відносин між сторонами, отже і виникнення цивільних прав та обов`язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату спожитої енергії, а споживач отримує послуги та має здійснювати оплату виставлених рахунків.
Так, судом встановлено, що позивач належно виконував свої зобов`язання, зокрема, щодо надання житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_2 .
За відомостями з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні, за адресою АДРЕСА_2 , зареєстрований, з 06 серпня 1992 року ОСОБА_1 , а тому він вважається споживачем комунальних послуг, які надаються за місцем їх реєстрації та має нести обов`язок з їх сплати.
Разом з тим, відповідач не заперечує факт його реєстрації за вказаною адресою.
Належних доказів того, що у зазначений період послуги, що надавав позивач, відповідачем не споживались, надано не було.
Враховуючи викладене, встановивши, що відповідач зареєстрований у квартирі за адресою АДРЕСА_2 у спірний період, колегія суддів вважає, що відповідач є споживачем послуг, які надавалися позивачем у зазначеній квартирі.
Оскільки правовідносини, які складися між сторонами, є грошовими зобов`язаннями у силу вимог статті 509 ЦК України, тому позивач має право на отримання заборгованості із урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.
У справі, що переглядається, позивач довів належними та допустимими доказами факт надання відповідачам послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, тобто виконання належним чином обов`язків та неналежне виконання відповідачами зобов`язань що оплати за отримані послуги.
Оскільки предметом спору у даній справі є заборгованість за житлово-комунальні послуги, на позивача покладено обов'язок доведення розміру заборгованості, а на відповідача покладається обов'язок спростування наявності заборгованості.
Відтак, подання позивачем розрахунку заборгованості, з метою доведення тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, є його процесуальними обов`язком, тоді як процесуальним обов`язком відповідача з метою спростування наявності заборгованості, є подання контррозрахунку.
Під час розгляду справи апеляційним судом, встановлено, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи судом першої інстанції, оскільки конверт з поштовим відправлення повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням строку зберігання». При цьому, відповідач частково погасив заборгованість за житлово-комунальні послуги на суму 14 013 грн. за централізоване опалення.
Враховуючи, що відповідач частково сплатив заборгованість, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості у заявленому позивачем розмірі, однак підстави для стягнення заборгованість за спожиті комунальні послуги, з урахуванням 3% річних, інфляційних втрат та пені у загальній сумі 85 469,63 грн. наявні.
Вказана заборгованість складається із:
заборгованості за спожиті з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 18 710,64 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 4 676 грн, 3% річних у розмірі 1 055,27 грн.
заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року послуги центрального постачання гарячої води у розмірі 18 292,24 грн., інфляційна складова боргу 2 686,04 грн., 3% річних у розмірі 605,84 грн.
заборгованість за спожиті з 01.11.2021 року послуги постачання теплової енергії у розмірі 20 923,13 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 2 324,25 грн, 3% річних у розмірі 543,06 грн, пеня у розмірі 660,73 грн.
заборгованість за спожиті з 01.11.2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 10 579,04 грн., інфляційна складова у розмірі 1 436,51 грн., 3% річних у розмірі 317,39 грн., пеня у розмірі 386,16 грн.
заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 397,46 грн.
заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 736,45 грн.,
заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 139,37 грн.
Доводи відповідача про проведення позивачем невірного розрахунку, апеляційний суд вважає помилковими, та такими, що грунтуються виключно на припущеннях самого відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення позову.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на положення чт. 141 ЦПК України, оскільки позов та апеляційна скарга підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позову пропорційно розміру задоволених вимог - 2 725,20 грн., а з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги - 454,20 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,-
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 05 вересня 2025 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, постачання теплової енергії та постачання гарячої води, з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення з урахуванням інфляційних втрат, 3% річних та пені у загальному розмірі 85 469,63 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 725,20 грн.
Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 454,20 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 18 вересня 2026 року.
Головуючий:
Судді: