КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 759/17845/25 Головуючий у суді І інстанції Сенько М.Ф.
Провадження № 22-ц/824/17402/2026 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
18 вересня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Голуб С.А., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 14 серпня 2026 року у справі за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
14 вересня 2026 року безпосередньо до Київського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 серпня 2026 року, яким позов задоволено.
Апеляційна скарга не може бути прийнята до провадження, оскільки не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України.
Згідно із пунктом 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подано в електронному вигляді через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», проте вимоги, що визначені у частині сьомій статті 43 ЦПК України та у пункті 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України, скаржницею не виконано, а саме не додано докази надсилання (надання) копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів КП «Київтеплоенерго» та ОСОБА_2 в електронний кабінет або засобами поштового зв`язку листом з описом вкладення.
Відтак, ОСОБА_1 необхідно надати апеляційному суду докази надсилання (надання) апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами іншим учасникам справи.
Крім того, апеляційна скарга не може бути прийнята до провадження, оскільки не оплачена судовим збором.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з апеляційною скаргою відповідачкою подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, яке мотивоване тим, що сплата судового збору є для неї надмірним фінансовим навантаженням та суттєво ускладнює реалізацію права на апеляційний перегляд судового рішення. На підтвердження її фактичного фінансового навантаження надає знімок екрана з мобільного застосунку АТ КБ «ПриватБанк» із відображенням залишків коштів на відкритих рахунках.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
За змістом цієї правової норми існують чотири умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена сплати судового збору, є вичерпним.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 521/1372/23 (провадження № 61-7136св24)).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20) зазначено, що:
«36. Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
37. З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення».
Аналіз викладених законодавчих положень дає підстави для висновків, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми права є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду за наявності викладених в законі умов, на власний розсуд оцінивши їх, звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року справа № 697/2951/19 (провадження № 61-16827св21) зазначено, що визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору».
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
При визначенні майнового стану особи для цілей статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Дослідивши надані відповідачкою докази, апеляційний суд дійшов висновку, що вони не відображають скрутного майнового стану особи, яка подала апеляційну скаргу, а тому достатні підстави для задоволення клопотання відсутні.
Сама по собі обставина відсутності у відповідачки коштів на банківських рахунках не свідчить про те, що вона не має фінансової можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі.
Суд апеляційної інстанції враховує, що при вирішенні питання щодо сплати судового збору майновий стан сторони має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.
Проте додані до апеляційної скарги документи безумовно не свідчать про скрутне матеріальне становища відповідачки, її незадовільний фінансовий стан, соціальний статус і не дає апеляційному суду обґрунтованих підстав для звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення сплати судового збору у справі.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Наведене вище відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
Ураховуючи, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою відповідачкою не доведено її скрутного майнового стану, а поданий знімок екрана із відображеними відкритими банківськими рахунками не є належним доказом наявності передбачених пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» підстав для звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого клопотання.
Зважаючи на встановлений законом обов`язок сплатити судовий збір та відсутність у відповідачки пільг, передбачених статтею 5 Закону України «Про судовий збір» щодо його сплати за оскарження рішення суду першої інстанції, можна зробити висновок про те, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами відповідачки стосовно можливості звернення до суду апеляційної інстанції (за умови виконання вимог закону щодо оплати апеляційної скарги судовим збором) у даній справі дотримано.
Оскільки підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у вказаній справі немає, то їй слід сплатити судовий збір.
Як передбачено підпунктом 1.1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з розрахунку на місяць у 2025 році відповідно до вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» складав 3 028,00 грн.
За підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закон № 3674-VI, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Ураховуючи категорію спору, характер задоволених позовних вимог, а також вимоги апеляційної скарги, розмір судового збору в даному випадку становить 3 633,60 грн (3 028 х 150% х 0,8).
Апеляційна скарга повинна бути оплачена судовим збором на рахунок отримувача: [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету: 22030101; отримувач коштів: ГУК у Солом. р-ні/Соломян. р-н, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783.
Призначення платежу: *;101; код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір, за скаргою ОСОБА_1 на рішення від 14 серпня 2026 року по справі № 759/17845/25, Київський апеляційний суд.
Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі або належним чином засвідченні копії.
За правилом частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення вказаних вище недоліків.
Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 14 серпня 2026 року залишити без руху та встановити строк для усунення її недоліків десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, в іншому випадку апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя С.А. Голуб