П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 вересня 2026 року м. Київ
Справа № 358/102/26
Провадження № 22-ц/824/12294/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А. М.,
суддів: Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.
сторони: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит
Фінанс»,
Відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на заочне рішення Богуславського районного суду Київської області від 27 квітня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивований тим, що 22 березня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту позивача (credоs.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1368-8387.
Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 1 500,00 грн, строк кредитування - 300 днів, базовий період - 30 днів, знижена відсоткова ставка - 2,50 % в день, стандартна відсоткова ставка - 2,50 % в день, а відповідач зобов`язався повернути кредит та відсотки за користуванням ним в строк та на умовах, встановлених кредитним договором. Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору шляхом перерахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача, вказаний ним в особистому кабінеті.
28 березня 2024 року між сторонами укладена додаткова угода до договору про відкриття кредитної лінії від 22 березня 2024 року № 1368-8387, якою позивач надав позичальнику додаткові грошові кошти в сумі 700,00 грн. Строк кредитування за договором згідно умов додаткової угоди не змінився, таким чином сума кредиту за договором складає 2 200,00 грн.
Відповідач зобов`язання за договором не виконав, в наслідок чого в нього виникла заборгованість за кредитним договором від 22 березня 2024 року № 1368-8387 у розмірі 18 595,00 грн, з яких: 2 200,00 грн - заборгованість за кредитом, 16 395,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами.
Кредитодавець прийняв рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг, а саме часткового списання заборгованості позичальника за нарахованими процентами у сумі 7 595,00 грн, за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі
11 000,00 грн.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просило стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованості за договором від 22 березня 2024 року № 1368-8387 у розмірі 11 000,00 грн, з яких: 2 200,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8 800,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 223 лютого 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Клопотання представника позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження задоволено. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Заочним рішенням Богуславського районного суду Київської області від 27 квітня 2026 року позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнено із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором від 22 березня 2024 року № 1368-8387, з яких: 2 200,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 1 381,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, що загалом становить 3 581,00 грн.
Стягнено із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 866,61 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого в нього виникла заборгованість за основним зобов`язанням. Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту за кредитним договором становить 2 200,00 грн, яка підлягає стягненню в судовому порядку.
Врахувавши, що кредитний договір укладено між сторонами 22 березня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», яким передбачено розмір денної процентної ставки який не може перевищувати: з 24 грудня 2023 року до 22 квітня 2024 року - 2,5 %; з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року - 1,5 %; з 21 серпня 2024 року - 1 %, а позивач розрахував заборгованість по процентам з 22 березня 2024 року до 15 січня 2025 року за процентовою ставкою в розмірі 2,50 % на день, суд першої інстанції зробив висновок, що такий розрахунок позивача не відповідає вимогам закону.
21 травня 2026 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» подало до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати заочне рішення Богуславського районного суду Київської області від 27 квітня 2026 року в частині стягнення із ОСОБА_1 3 581,00 грн заборгованості за кредитним договором та 866,61 грн понесених судових витрат та ухвалити нове рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 11 000,00 грн заборгованості за кредитним договором, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 2 200,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 8 800,00 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно наданого разом з позовною заявою розрахунку заборгованості за договором від 22 березня 2024 року № 1368-8387, станом на 10 грудня 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» здійснювало лише нарахування по процентам за користування кредитом згідно пункту 4.10 і пункту 10.1 кредитного договору в строк договору згідно пункту 4.12 договору, що погоджений між сторонами. ОСОБА_1 не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, та продовжував користуватись кредитними коштами на погоджених умовах. Отже, вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому статті 627 ЦК України. Заявник вказує, що він дотримався статей 1048, 1056-1 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування суми кредитом, що була надана (проінформована, доведена до відома) відповідачу. Позивач має законне право на нарахування процентів згідно пунктів 4.10 і 10.1 кредитного договору протягом строку договору, що визначені в пункті 4.12. кредитного договору, оскілки станом на час укладення кредитного договору діяли законодавчі обмеження, згідно з якими максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 2,50 %.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 21 травня 2026 року апеляційну скаргу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 травня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на заочне рішення Богуславського районного суду Київської області від 27 квітня 2026 року у справі за позовом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Витребувано з Богуславського районного суду Київської області матеріали справи № 358/102/26 за позовом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
29 травня 2026 року матеріали справи № 358/102/26 надійшли до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 липня 2026 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки справа в силу закону
є малозначною (пункт 1 частина шоста стаття 19 ЦПК України).
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише
у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Судом встановлено, що 22 березня 2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (credоs.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1368-8387. Позичальником договір підписано шляхом введення одноразового ідентифікатора С8210.
За умовами кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання відкрити відповідачу не відновлювальну кредитну лінію для задоволення особистих потреб, на таких умовах: сума кредиту - 1 500,00 грн, строк кредитування - 300 днів, базовий період - 30 днів, знижена відсоткова ставка - 2,50 % в день, стандартна відсоткова ставка - 2,50 % в день.
Згідно з пунктом 5.1 умов договору про відкриття кредитної лінії від 22 березня 2024 року № 1368-8387, відповідач зобов`язався повернути кредит в останній календарний день строку кредитування шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця.
Відповідно до пункту 4.12 умов договору дата повернення (виплати) кредиту 15 січня 2025 року.
Згідно з пунктом 4.9 умов договору, сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше визначних графіком платежів (який є додатком 3 до договору) дат, які є останніми днями відповідних базових періодів шляхом здійснення безготівкового переказу суми, що дорівнює обов`язковому платежу, на банківський рахунок кредитодавця.
До договору про відкриття кредитної лінії від 22 березня 2024 року № 1368-8387, позивач долучив правила відкриття кредитної лінії, паспорт споживчого кредиту та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки.
28 березня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1368-8387, відповідно до умов якої кредитодавець та позичальник підтвердили, що станом на момент укладення такої додаткової угоди сума кредиту, яка була надана позичальнику за договором та не повернута на момент укладення цієї додаткової угоди становить 1 500,00 грн, сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом становить 262,50 грн (пункт 1). Кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових грошових коштів у кредит за договором (пункт 2). Кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 700,00 грн, дата надання - 28 березня 2024 року (підпункт 2.1, 2.2). Після надання кредитодавцем позичальнику у кредит додаткових грошових коштів позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 2 200,00 грн, яка складається із суми кредиту, яка була надана позичальником за договором та неповернута на момент укладення додаткової угоди, та суми додаткових грошових коштів, наданих позичальнику у кредит на підставі цієї додаткової угоди (сума неповернутого кредиту) (пункт 2.3).
Позичальник зобов`язується повернути суму неповернутого кредиту у строки та на умовах, викладених у договорі, з урахуванням умов цієї додаткової угоди та сплатити проценти за користування вказаними грошовими коштами у розмірі та на умовах, передбачених договором. Крім того, позичальник підтверджує наявність власного зобов`язання перед кредитодавцем сплатити несплачені проценти у строки та на умовах, викладених у договорі.
Після укладення цієї додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у кредит будуть змінені умови кредитування за договором. У зв`язку із зазначеним після укладання цієї додаткової угоди та отримання позичальником додаткових грошових коштів у кредит: сума неповернутого кредиту становить - 2 200,00 грн, кількість днів користування кредитом - 294 календарні дні, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 166346, 94 %, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 18 595,00 грн.
Додаткову угоду підписано позичальником одноразовим ідентифікатором А6500.
Позивач свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконав та надав йому кредит в сумі 2 200,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .
В кредитному договорі у розділі «Реквізити сторін» зазначено номер особистого електронного платіжного засобу відповідача № НОМЕР_1 .
Видача коштів за кредитним договором від 22 березня 2024 року № 1368-8387 та додатковою угодою від 28 березня 2024 року до договору про відкриття кредитної лінії від 22 березня 2024 року № 1368-8387 здійснювалась за допомогою системи LiqPay, що підтверджується квитанціями Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» від 22 березня 2024 року № [номер приховано] та від 28 березня 2024 року № [номер приховано], а також довідкою про перерахування сум кредиту (1 500,00 грн і 700, 00 грн), виданою директором ТОВ «Укр Кредит Фінанс».
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором від 22 березня 2024 року № 1368-8387 станом на 10 грудня 2025 року розмір заборгованості відповідача перед позивачем складає 18 595,00 грн з яких: 2 200,00 грн - заборгованість за кредитом, 16 395,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами.
Кредитодавець прийняв рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у розмірі 7 595,00 грн, за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 11 000,00 грн.
Станом на день розгляду справи доказів належного виконання відповідачкою зобов`язання за договором не надано.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Згідно із статтею 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Установивши, що відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, кошти у строки не повернув, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача тіла кредиту в розмірі 2 200,00 грн і нарахованих відсотків.
При цьому колегія суддів враховує, що в апеляційній скарзі немає аргументів щодо незгоди з висновком суду про стягнення тіла кредиту та його розміру.
Однак, в апеляційній скарзі апелянт посилалась на те, що нарахування відсотків відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» є необґрунтованим.
Надаючи оцінку цим аргументам, апеляційний суд враховує таке.
22 листопада 2023 року був прийнятий Закон України №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Даним Законом було внесено зміни та доповнення і до Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування».
Зокрема, статтю 8 Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. При цьому, згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону, яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Частиною другою розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Таким чином положення пункту 2 розділу II та пункту 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» застосовуються до кредитних договорів, укладених до 24 грудня 2023 року, якщо строк їх дії було продовжено після цієї дати. До кредитних договорів, укладених після 24 грудня 2023 року, підлягає застосуванню частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою встановлено, що максимальна денна процентна ставка не може перевищувати 1 %, розрахованих згідно з частиною четвертою цієї ж статті.
Оскільки договір № 1368-8387 був укладений 22 березня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальна денна процентна ставка за кредитом для відповідача не могла перевищувати 1 %.
При цьому, положення частини п`ятої статті 8 Закону України №1734-VIII «Про споживче кредитування», внесені згідно із Законом України №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, не вказують на недійсність або нікчемність умов договору про надання споживчого кредиту, яким передбачаються умови про нарахування кредитором процентів за користування кредитом в розмірі, що перевищує максимальний розмір денної процентної ставки (1 %). Вказаною нормою установлено обмеження щодо розміру процентів за користування кредитом, який може нараховуватися кредитором за договором про споживчий кредит, з метою захисту прав споживача від надмірного фінансового навантаження.
Відповідно із Законом України №1734-VIII «Про споживче кредитування» відсотки мають нараховуватися наступним чином:
- з 25 грудня 2023 року до 22 квітня 2024 року (120 днів перехідного періоду) в розмірі денної процентної ставки не більше 2,5 %,
- з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року (наступні 120 днів перехідного періоду) в розмірі денної процентної ставки не більше 1,5 %,
- з 21 серпня 2024 року - в розмірі денної процентної ставки не більше 1%.
Зі змісту статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» вбачається, що законодавець чітко розмежував та водночас пов`язав між собою такі категорії, як реальна річна процентна ставка, денна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача. Так, частиною першою цієї статті визначено, що реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України, а частиною другою передбачено, що для цілей обчислення як реальної річної процентної ставки, так і денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
Денна процентна ставка є розрахунковою величиною за спеціальною формулою, що базується на показниках загальних витрат за споживчим кредитом, його загальним розміром та строком кредитування, максимальний розмір якої визначений вказаним вище Законом.
Отже, для цілей обчислення денної процентної ставки, як і для цілей обчислення реальної річної процентної ставки, визначаються загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (пункт 4 частини першої статті 1 Закону).
Таким чином законодавець прямо вказує на необхідність розрахунку денної процентної ставки саме в залежності від розміру наданого тіла кредиту, при чому включає в це процентне значення не тільки відсотки за користування кредитними коштами, але й комісії та інші платежі. У той час «процентна ставка у день», яку кредитодавці часто зазначають у своїх договорах означає який відсоток від конкретно несплаченого тіла кредиту має нараховуватись відповідачу у якості відсотків за користування кредитними коштами у певний день/період.
Фактично законодавець зазначає, що денна процентна ставка це всі загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, які виражаються у відсотках від наданого тіла кредиту, і вводить законодавчі обмеження на розмір цього проценту, тобто вводить обмеження на суму яку позичальник має сплачувати щодня за користування кредитними коштами, у прямій залежності від тіла наданого йому кредиту.
Водночас законодавець імперативно встановив, що загальні витрати за споживчим кредитом, у тому числі проценти за користування кредитом, повинні бути розраховані кредитодавцем таким чином, щоб максимальний розмір денної процентної ставки не перевищував 1 %.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
Враховуючи законодавчі обмеження щодо денної відсоткової ставки, розмір процентів склав би:
за період: з 22 березня 2024 року до 22 квітня 2024 року - 2,5 %; 2 200,00 грн х 32 днів х 2,5 % = 1 760,00 грн;
за період: з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року - 1,5 %; 2 200,00 грн х 120 днів х 1,5 % = 3 960,00 грн;
за період: з 21 серпня 2024 року до 15 січня 2025 року (період вказаний у позовній заяві) - 1 %; 2 200,00 грн х 148 днів х 1 % = 3 256,00 грн.
Таким чином розмір процентів за договором від 22 березня 2024 року № 1368-8387, з урахуванням додаткової угоди до нього, за період з 22 березня 2024 року до 15 січня 2025 року складає: 1 760,00 грн + 3 960,00 грн + 3 256,00 грн = 8 976,00 грн.
Разом з тим, суд враховує що позивач (кредитор) прийняв рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальника за нарахованими процентами у сумі 7 595,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ ««Укр Кредит Фінанс» законодавчо визначеного розміру процентів в розмірі 2,5 %, 1,5 % та 1 %, з урахуванням часткового списання позивачем заборгованості, в сумі 1 381,00 грн.
Виходячи із зазначеного, суд першої інстанції правильно застосував розмір денної відсоткової ставки, з урахуванням змін до Закону України «Про споживче кредитування», які набрали чинності з 24 грудня 2023 року.
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а заочне рішення Богуславського районного суду Київської області від 27 квітня 2026 року в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором від 22 березня 2024 року № 1368-8387, з яких: 2 200,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 1 381,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, що загалом становить 3 581,00 грн - без змін, оскільки підстави для його скасування в цій частині немає.
Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».
Тому, з урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, розподіл судових витрат Київським апеляційним судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383 ЦПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - залишити без задоволення.
Заочне рішення Богуславського районного суду Київської області від 27 квітня 2026 року в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором від 22 березня 2024 року № 1368-8387, з яких: 2 200,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 1 381,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, що загалом становить 3 581,00 грн залишити без змін.
Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення лише з підстав, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач А. М. Стрижеус
Судді: Л. Д. Поливач
О. І. Шкоріна