Єдиний унікальний номер 205/11604/26
Номер провадження2-а/205/185/26
Справа № 205/11604/26
Провадження № 2а/205/185/26
УХВАЛА
про повернення адміністративної позовної заяви
17 вересня 2026 року м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Федотова В.М., ознайомившись із матеріалами адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у адміністративній справі,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача - адвокат Василенко Н.В. 03.09.2026 року сформувала та направила у системі «Електронний суд» до Новокодацького районного суду міста Дніпра вищевказану адміністративну позовну заяву, яка зареєстрована судом 04.09.2026 року.
07.09.2026 року суддею отримано інформацію з Єдиного державного демографічного реєстру щодо адреси реєстрації позивача.
07.09.2026 року до суду від представника позивача - адвоката Василенко Н.В. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів сплати судового збору.
Ухвалою судді від 11.09.2026 року вказану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.
Вказана ухвала 15.09.2026 року була доставлена до електронного кабінету представника позивача - адвоката Василенко Н.В.
15.09.2026 року представник позивача - адвокат Василенко Н.В. через систему «Електронний суд» направила до суду заяву про усунення недоліків у якій зазначила, що постанову № 423 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 26.07.2026 року позивач не отримував ні поштою, ні у застосунку ДІЯ, ні будь-яким іншим способом, а тому просила поновити строк на оскарження вказаної постанови.
Відповідно до частини 2 статті 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно із частиною 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Тобто, строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений лише за наявності поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.
Як вбачається з доданої до позовної заяви копії постанови № 423, датою її постановлення є 26.07.2026 року.
Таким чином, останнім днем звернення до суду із вказаним адміністративним позовом було 06.08.2026 року.
Втім, до суду з даним адміністративним позовом позивач через свого представника звернувся лише 03.09.2026 року.
Частиною 2 та 5 статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.
Встановлення строків звернення до суду передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій щодо захисту своїх прав, свобод та інтересів.
Інститут строків звернення до суду в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Твердження представника позивача щодо того, що спірну постанову позивач не отримував ні поштою, ні у застосунку ДІЯ, ні будь-яким іншим способом суд до уваги не приймає, оскільки до позовної заяви долучено її копію.
Суддя зазначає, що встановити дату фактичного отримання позивачем оскаржуваної постанови, від якої залежить вирішення питання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, з наданих до суду пояснень та доказів, не вбачається можливим.
Вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об`єктивного і непереборного характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачу належного йому права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права, з наданням відповідних доказів на підтвердження зазначених обставин позивачем не надано.
За вказаних обставин суддя критично оцінює доводи представника позивача про поважність пропуску строку звернення до суду та визнає їх неповажними.
ЄСПЛ у справах «Салов проти України», пункт 93, «Сутяжник проти Росії», пункт 38 підкреслює, що відступ від принципу правової визначеності допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення помилки, що має фундаментальне значення для судової системи. Зокрема, під правовим пуризмом у практиці ЄСПЛ розуміється невідступне слідування вимогам процесуального закону при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень без врахування того, чи призведе це у подальшому до реального, а не формального усунення допущених судових помилок; надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Однак, для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.
Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо вказані підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Положеннями ст. 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Згідно із ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи те, що позивачем у встановлений судом строк не вказано інших поважних та об`єктивних причин пропуску строку звернення до суду, а наведені підстави визнано судом неповажними, позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 123, 169, 256, 294, КАС України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання представнвика позивача - адвоката Василенко Наталії Василівни про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом - відмовити.
Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у адміністративній справі - повернути позивачеві разом із усіма додатками.
Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позову.
Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Федотова В.М.