Справа № 185/8410/26
Провадження № 2-а/185/54/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2026 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Садової К.О. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову № 115 від 31.01.2026 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 17 000 грн., а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Позов обґрунтовано тим, що 20.05.2026 року він отримав постанову державного виконавця Лозівського ВДВС у Лозівському районі Харківської області про відкриття виконавчого провадження № 80817912 з примусового виконання постанови № 115 від 31.01.2026 року, з ідентифікатором доступу, за допомогою якого ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, в тому числі з оскаржуваною постановою № 115 від 31.01.2026 року, складеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладання штрафу в сумі 17 000 грн. Вважає, що повістка № 5936157 від 26.12.2025 року не є належним підтвердженням його оповіщення, оскільки оскаржувана постанова щодо повістки містить невідповідності: у вступній частині (преамбулі) постанови вказана повістка № 5936157 від 26.12.2025 року, а в описово-мотивувальної частини зазначено, що він не з`явився за повісткою 26.12.2025 року о 14.00 год., яка повернулась 24.12.2025 року. Також він не був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення і розгляд справ відбувся за його відсутності, що в силу приписів частини 1 статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи. Крім того, його притягнуто до адміністративної відповідальності за одне й те саме правопорушення - не з`явлення за повісткою, яка була направлена рекомендованим відправленням № R067058213478, двічі: за постановою № R310678 від 20.01.2026 року і за постановою № 115 від 31.01.2026 року. Тому позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 03 червня 2026 року провадження у справі відкрито, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику/повідомлення сторін.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно якого він заперечив проти задоволення позовних вимог. Зазначив, що позивачу була направлена рекомендованим поштовим відправленням № R067058213478 повістка №5936157 від 16.12.2025 року про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 26.12.2025 року о 14:00 год, яке 24.12.2025 року було повернуто відправнику по причині «Адресат відсутній». Посилаючись на положення п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, зазначив, що позивач вважається належним чином оповіщеним про виклик. Зважаючи на неявку за повісткою на 26.12.2025 року о 14:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в діях позивача вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому оскаржувана постанова є правомірною.
Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову з огляду на таке.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За приписами ст. 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
За приписами ст. 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до положень статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII).
Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-XII, щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч. 3 ст. 33, ч. 1 ст. 34 Закону № 2232-XII).
Сторонами справи визнається та не заперечується, що позивач є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 205/1993/17-ц (касаційне провадження № 61-1664св17) установлено, що особливий період діє в Україні від 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Також у цій справі наголошується, що Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.
Окрім наведеної постанови, таку саму правову позицію сформульовано і в інших постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 131/1449/16-ц (касаційне провадження № 61-4157св18); від 14.02.2018 у справі № 727/2187/16-ц (касаційне провадження № 61-3951св18); від 20.02.2018 у справі № 640/4439/16-ц (касаційне провадження № 61-4304св18); від 21.02.2018 у справі № 211/1546/16-ц (касаційне провадження № 61-4255св18) та ін.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від № 2102-ІХ від 24.02.2022 року, в Україні введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Згідно з Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-ІХ від 24.02.2022 року, оголошується та проводиться загальна мобілізація. В подальшому Указами Президента строки воєнного стану та проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувались та на момент, на коли позивач викликався повісткою (26.12.2025 о 14:00 год.), не спливли.
Згідно абзацу восьмого частини третьої ст. 22 Закону № 3543-XII, у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.
Тобто, за наявності відповідних підстав, особа, яка не виконує обов`язок щодо з`явлення за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, може бути притягнута до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
За приписами частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як видно з матеріалів справи, 31 січня 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 115 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено на позивача стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17 000,00 грн.
Вищевказану постанову мотивовано тим, що в особливий період, під час проведення мобілізації, військовозобов`язаний ОСОБА_1 не з`явився за повісткою (№ 5936157) 26.12.2025 року о 14:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Як вбачається з довідки про причини повернення, відправлення № 067058213478 повернуто 24.12.2025 з причин відсутності адресата за вказаною адресою.
Відповідачем на підтвердження направлення позивачу повістки про виклик на 26.12.2025 року о 14:00 год та повернення цього поштового відправлення надано суду: копію повістки №5936157 від 16.012.2025 року, згідно якої ОСОБА_1 викликаний до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 26.12.2025 року о 14:00 год для уточнення даних; копію поштовий конверту рекомендованого відправлення № №R067058213478; опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення № №R067058213478.
Разом з тим, з наданої позивачем роздруківки інформації із застосунку Резерв+ слідує, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП згідно постанови № R310678 від 20.01.2026 року. Деталі справи: причина - неприбуття за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_5 , заява від 20.01.2026 року, постанова № R310678 від 20.01.2026 року.
З копії відповіді від 18.05.2026 року № 4006 ІНФОРМАЦІЯ_2 на адвокатський запит від 11.05.2026 року до якої додана копія постанови № R310678 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (за наявності поданої особою заяви, в якій вона зазначає що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності), винесеної 20.01.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , слідує, що позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено на штраф в сумі 17 000,00 грн. за неприбуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк та місце, зазначене в повістці.
Відповідно до адвокатського запиту від 22.05.2026 року № 05/08, відповіді на нього ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.06.2026 року № 4525 з додатками, позивач за постановою № R310678 від 20.01.2026 року був притягнутий до адміністративної відповідальності на підставі тих самих документів що й за оскаржуваною постановою: повістки №5936157 від 16.12.2025 року про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 26.12.2025 року о 14:00 год для уточнення даних, копії поштового конверту рекомендованого відправлення № №R067058213478 та опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення №R067058213478.
Тобто, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 позивача було двічі: за постановою № R310678 від 20.01.2026 року та оскаржуваною постановою № 115 від 31.01.2026 року притягнуто до адміністративної відповідальності за одне й те саме правопорушення.
Статтею 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за наявності по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення.
У зв`язку з наявністю по тому самому факту іншої не скасованої постанови, суд у даній справі не вправі вирішувати питання наявності чи відсутності вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення за постановою, що оскаржується.
Такий висновок суду узгоджується з положеннями ст. 284 КУпАП про те, що судовим рішенням, що підтверджує вину особи, є лише постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу. Тому визнання вини при закритті справи є незаконним.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За правилами статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Відповідно до статті 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути розглянуто за відсутності цієї особи лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення такої особи про місце і час розгляду справи щодо неї.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили належним чином про повідомлення позивача про час і місце розгляду справи щодо нього 31 січня 2026 року.
Щодо наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка належним чином не була повідомлена про такий розгляд, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку: «факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».
Процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Seryavin and others v. Ukraine, №4909, параграф 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).
Оскільки про існування постанови № 115 від 31.01.2026 року позивачу стало відомо 20.05.2026 року, коли він отримав постанову від 06.05.2026 року державного виконавця Лозівського відділу ДВС у Лозівському районі Харківської області про відкриття виконавчого провадження №80817912 з примусового виконання оскаржуваної постанови, що підтверджується копіями супровідного листа вказаного відділу ВДВС від 06.05.2026 року № 36084/20.10-30/5, поштового конверту рекомендованого відправлення № R067171797133 та роздруківкою руху відправлення за трекінгом, а дані про вручення позивачем оскаржуваної постанови в матеріалах справи відсутні, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк на оскарження постанови № 115 від 31.01.2026 року, як пропущений з поважних причин.
На підставі вищевказаного, суд прийшов до висновку, що постанова є не законною і підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З наявної в матеріалах справи квитанції вбачається, що позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 532,48 грн.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 532,48 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 94, 242-247, 286 КАС України, суд-
У Х В А Л И В:
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з даним позовом.
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову № 115 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесену 31 січня 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 17 000 грн.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити за наявності по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів із дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С. Г. Юдіна