Справа № 214/2286/26
2/214/3485/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
(заочне)
17 вересня 2026 року м Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Чернової Н.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Нестеренко К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку загального позовного провадження, при заочному розгляді справи, цивільну справу № 214/2286/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Територіальна громада в особі виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, про визнання осіб такими, що втратила право користування житловим приміщенням шляхом зняття з реєстрації,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та просить суд просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, яке перебуває в комунальній власності міста, за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тривалою відсутністю відповідачів за місцем реєстрації без поважних причин.
В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що зазначена квартира надавалась у користування їй та членам її сім`ї на підставі виписки з протоколу № 18 від 21 жовтня 1998 року, виданого виконкомом Саксаганської районної у місті ради та житловою комісією ЖКК № 44 м. Кривого Рогу. Відповідач ОСОБА_2 її чоловік, відповідач ОСОБА_3 її син, які не проживають з жовтня 2015 року у спірному житловому приміщенні, виїхавши на постійне місце проживання в ОСОБА_5 та повертатись наміру не мають, їх речі в квартирі відсутні. Комунальні платежі за місцем реєстрації відповідачі не сплачують, що спричиняє позивачу, як основному наймачу приміщення, тягар по їх сплаті, тому з метою реалізації права на приватизацію комунального майна, позивач просить задовольнити вимоги.
Ухвалою суду від 06 квітня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 14.07.2026 року закрито підготовче провадження по справі з призначенням до судового розгляду по суті.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Дербін Д.О. не з`явилися, згідно поданої до суду заяви, представник позивача просить розглянути справу за їх з позивачкою відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені в порядку, передбаченому ст. 128 ЦПК України, причини неявки суд не повідомили, відзиву на позов не подали.
Представник третьої особи виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, у судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просить судове засідання провести за його відсутності.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оцінюючи характер процесу, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідачів, їх неявку до суду без поважних причин, не подання відзиву у встановлений законом строк, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень сторони позивача проти заочного розгляду справи, що відповідатиме ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, дійшов до такого висновку.
Відповідно до статті 9 ЖК України, ніхто не може бути обмежений в праві користування житловим приміщенням інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом, житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони використовуються проти їх призначення або з порушенням прав інших громадян.
Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, на підставі виписки з протоколу № 18 від 21 жовтня 1998 року, виданого Виконкомом Саксаганської районної у місті ради та житловою комісією ЖКК № 44, ОСОБА_1 та членам її сім`ї ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 було надано в користування житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
У вказаному помешканні, за відомостями Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради, зареєстрований з 03 березня 2000 року по теперішній час чоловік позивачки - відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син позивачки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які за даними акту, складеного 03 березня 2026 року мешканцями квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 та посвідченого майстром ТОВ «Житлосервіс-КР», не проживають з листопада 2016 року по теперішній час у квартирі АДРЕСА_5 .
Член сім`ї наймача ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.
Стаття 71 ЖК України встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами.
За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв`язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням фактичних обставин справи та правил щодо оцінки доказів.
Збереження жилого приміщення за тимчасово відсутнім наймачем або членом його сім`ї є одним із способів захисту житлових прав фізичних осіб.
Відповідно до статті 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Аналіз статей 71, 72 ЖК України дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.
У справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК України), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» судам роз`яснено, що суд може у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, в наслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Верховний Суд (постанова від 17 квітня 2019 року у справі № 135/165/17-ц) в оцінці обставин виходить з того, що у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК Української РСР), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Наймачеві або членові його сім`ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо). Наймач або член його сім`ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред`явлення позову про це. На підтвердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресація кореспонденції, утворення сім`ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихЦПК України, при цьому саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановленістаттею 71 ЖК України строки у жилому приміщенні без поважних причин.
Отже, сторона, яка посилається на певні обставини на обґрунтування своїх вимог, зобов`язана навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності таких обставин, суд ухвалює рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Крім того, саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК України строки у жилому приміщенні без поважних причин (постанова Верховного Суду від 28 березня 2019 року по справі № 520/14828/16-ц).
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, за отриманою на виконання ухвали суду відповіддю Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, слідує, що відомостей щодо перетинання державного кордону України, ліній розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянами України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 08.11.2017 року по 24.06.20206 року в базі даних не виявлено .
Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Оскільки належним чином повідомлені про дату слухання справи відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надали, враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги те, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 станом на дату розгляду справи не проживають у житловому приміщенні по АДРЕСА_1 без поважних причин понад строки, визначені статтею 71 ЖК України, суд вважає можливим визнати їх такими, що втратили право користування цим житловим приміщенням, що є підставою для зняття їх з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв`язку з відсутністю вимоги, судові витрати залишаються за позивачем.
Керуючись статями 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Територіальна громада в особі виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, про визнання осіб такими, що втратила право користування житловим приміщенням шляхом зняття з реєстрації - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Відомості про сторін:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП суду невідомий, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Третя особа Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, код ЄДРПОУ 34339916, місце знаходження за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, буд. 32.
Суддя Н.В. Чернова