Справа № 215/7679/26
2/215/4611/26
У Х В А Л А
18 вересня 2026 року Суддя Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Лиходєдов А.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
11.09.2026 р. відповідно до ст. 185 ч. 1 ЦПК України, в зв`язку з порушенням вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, винесено ухвалу, якою йому було надано строк для усунення недоліків і в якій було зазначено, що вони усуваються саме шляхом складання нового тексту позову.
На виконання ухвали від 11.09.2026 р. про залишення позову без руху, 14.09.2026 р. до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, замість уточненого (нового) тексту позову, до суду надійшов текст, іменуємий як «заява про усунення недоліків», в якому недоліки зазначені в ухвалі суду - не усунуто, а лише зазначено про те, що «всі вимоги, встановлені ст. 175 ЦПК України, позивачем дотримані, а зі змісту ухвали суду неможливо встановити, які недоліки позовної заяви позивач має усунути».
Як убачається зі змісту ухвали суду від 11.09.2026 р. про залишення позовної заяви без руху, судом було чітко та однозначно визначено недолік позовної заяви, який перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі, а саме відсутність у позовній заяві відомостей щодо суми кредиту, фактично наданого відповідачу, та строку, на який було надано кредит. Вказані обставини належать до фактичних підстав позову та мають істотне значення для визначення змісту спірних правовідносин і належного обґрунтування заявлених вимог.
Суд зазначає, що наведення в ухвалі про залишення позовної заяви без руху вимог щодо уточнення фактичних обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не є оцінкою доказів чи вирішенням спору по суті, а спрямоване на перевірку відповідності позовної заяви вимогам процесуального закону щодо її форми та змісту. Без зазначення суми кредиту та строку кредитування неможливо встановити фактичні підстави позову та перевірити обґрунтованість заявлених вимог навіть на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Суд не зобов`язаний самостійно відшукувати, виокремлювати та аналізувати інформацію, яка може міститися у додатках до позову, з метою встановлення обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, які викладені у п. 7 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», згідно яких позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК, у зв`язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
За визначенням Європейського суду з прав людини зміст права на змагальні провадження фактично означає можливість сторін у кримінальному або цивільному слуханні бути обізнаними щодо усіх коментарів з приводу представлених доказів та спостережень, навіть якщо вони представлені незалежним представником національних юридичних послуг, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду (параграф 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Ruiz-Mateos v. Spain (Руїз Матеос проти Іспанії), від 23.06.1993, серії А № 262; параграф 80 Рішення Європейського суду з прав людини у справі McMichaek v. the United Kingdom (МакМайкл проти Сполученого Королівства) від 24.02.1995, серії А № 307-В; параграф 74 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Kress v. France (Кресс проти Франції), заява № 39594/98, ЄСПЛ 2001-VI). Вимога про дотримання принципу змагальності втілює ідею справедливого судового розгляду, що включає основоположне право на змагальні провадження. Бажання зекономити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (параграф 30 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Нідерьост-Хубер проти Швейцарії (№ 18990/91, ЄСПЛ 1997-1).
Тобто, невід`ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.
Крім того, за визначенням Європейського суду з прав людини право на змагальні провадження повинно надаватись у задовільних умовах: сторона у справі повинна мати можливість ознайомитись із доказами у суді, і коментувати їх існування, зміст та достовірність у належній формі у встановлений час (параграф 26 Рішення ЄСПЛ у справі Immeubles Groupe Kosser v. France (Іммебль Груп Коссер проти Франції), заява № 38748/97 від 21.03.2002).
В свою чергу, принцип рівності сторін є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду. Умова рівності сторін у розумінні справедливого балансу передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (параграф 33 Рішення ЄСПЛ у справі Dombo Beheer B.V. v. Netherlands (Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів) від 27.10.1993, Серії А № 274).
Сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги (параграф 37 Рішення ЄСПЛ у справі Clinique des Acacias and Others v. France (Клінік дез Акація та інші проти Франції), заяви № 65399/01, 65406/01, 65405/01 і 65407/01 від 13.10.2005). Кожній із сторін була надана розумна можливість представити свою справу у таких спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом. (параграф 53 Рішення ЄСПЛ у справі De Haes and Gijsels v. Belgium (Де Хаес і Гійсейлс проти Бельгії) (заява № 19983/92 від 24.02.1997).
Суд звертає увагу, що відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повний та конкретний виклад позовних вимог та обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Дотримання цієї вимоги є необхідним для забезпечення реалізації відповідачем процесуальних прав, передбачених ст. ст. 43, 49, 191, 193 ЦПК України, зокрема для належної підготовки відзиву або подання зустрічного позову у разі невизнання заявлених вимог.
Згідно з частиною 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Керуючись ч. 5 ст. 185 ЦПК України -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, вважати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня її складення.
Ухвалу складено 18.09.2026 р.
Суддя: