Справа №305/861/26
Провадження по справі 2/305/357/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.09.2026 Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді Марусяк М.О.
секретаря судового засідання Шемоти М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги мотивує тим, що 03 вересня 2011 року, вона уклала шлюб з громадянином ОСОБА_2 , який був зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, про що зроблено актовий запис №87 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . У шлюбі у них народилося троє дітей. Причиною звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу, стало те, що вони втратили один до одного почуття поваги та любові, мають різні характери та погляди на життя, між ними відсутнє взаєморозуміння. На даний час кожен з них живе своїми інтересами, ведення між ними спільного господарства припинено. Стверджує, що чоловік ОСОБА_2 вже впродовж трьох років проживає окремо від родини та жодним чином не приймає участі у сімейному житті. Подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, тому збереження шлюбу суперечитиме її інтересам та інтересам їх дітей. Впевнившись в тому, що їхня сім`я розпалася остаточно, відновити її неможливо, просить шлюб між нею та відповідачем розірвати.
Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, Марусяк М.О. від 06.04.2026 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 05.05.2026. Надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву.
11.06.2026, відповідач ОСОБА_2 , подав через канцелярію суду письмову заяву у якій повідомив, що не визнає позовні вимоги та просить надати йому термін для примирення.
Ухвалою суду від 11 червня 2026 року провадження у справі зупинено у зв`язку з наданням строку на примирення на два місяці, тобто до 11 серпня 2026 року.
На підставі ухвали суду від 19.08.2026 поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Розгляд справи провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначити справу до судового розгляду на 13 годину 20 хвилин 18 вересень 2026 року.
Учасники у судове засідання не з`явилия.
Поряд з цим, 19.08.2026 позивачка ОСОБА_1 подала через канцелярію суду, заяву в якій повідомляє, що з відповідачем по справі вони так і не примирилися, тому просить її позовні вимоги задовольнити.
Відповідач, ОСОБА_2 у судове засідання після відновлення провадження не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.
Дослідивши надані позивачкою письмові докази, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно з частиною 1 статті 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Суд встановив, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , був зареєстрований 03 вересня 2011 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, про що зроблено актовий запис №87 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
У шлюбі у подружжя народилося троє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується копіями свідоцтв про народження серій НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .
Відповідно до ст.112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В роз`ясненнях Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Поряд з цим, відповідно до ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Зі статті 56 СК України вбачається, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
З вказаної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.
Враховуючи, що за час зупинення провадження сторони не примирилися, позивачка, ОСОБА_1 на задоволенні позову наполягає. Таким чином, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , не може бути збережений, оскільки зазначені обставини свідчать про те, що він фактично розпався, спільне життя подружжя і збереження сім`ї стало неможливим, його формальне існування обмежує особисту свободу позивачки, порушує її особисті інтереси, що має істотне значення.
Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивачка, ОСОБА_1 , як особа, яка змінила своє прізвище при реєстрації шлюбу, у позовній заяві не повідомила суду, яке прізвище вона бажає залишити собі після розірвання шлюбу, тому суд позбавлений можливості вирішувати таке.
Відповідно до вимог ст.115 Сімейного Кодексу України, рішення суду про розірвання шлюбу, після набранням ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Отже, копію рішення суду, після набрання ним законної сили, слід надіслати до Рахівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, для виконання.
Питання про відшкодування судових витрат позивачкою не ставилося.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , зареєстрований 03 вересня 2011 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, про що зроблено актовий запис №87 - розірвати.
Судові витрати залишити за позивачкою.
Відомості щодо учасників справи:
Позивачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_5 , мешканка АДРЕСА_1 .
Відповідач, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_6 зареєстрований за адресою: зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Копію рішення суду, після набрання ним законної сили, надіслати до Рахівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, для виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Головуюча: М.О. Марусяк