Справа № 309/2948/26
Провадження № 2/309/1587/26
Р І Ш Е Н НЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 вересня 2026 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді Орос Я.В.
за участю секретаря : Калинич Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Калин Василь Юрійович до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу ,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Калин В.Ю., звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07 листопада 1992 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) уклали між собою шлюб, який був зареєстрований виконавчим комітетом Боронявської сільської ради Хустського району Закарпатської області, про що складено актовий запис за №37. Протягом останніх років стосунки між позивачкою та відповідачем погіршились, через різні погляди на життя, цінності та суперечності щодо ведення спільного господарства і побуту. Вже тривалий проміжок часу кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім`я сторін по справі припинила своє існування, а шлюб - розпався та має лише формальний характер. На даний час, позивачка та відповідач проживають окремо, сімейного життя не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують. Позивачка відновлювати шлюбні відносини з відповідачем наміру не має, вважає, що збереження шлюбу є неможливим і суперечитиме її інтересам, які мають істотне значення для неї, а тому бажає його розірвати. У цьому шлюбі сторони неповнолітніх дітей не мають, однак, у зв`язку з відсутністю комунікації позивачки з відповідачем, відсутня можливість розірвати шлюб в позасудовому порядку, передбаченому статтею 106 СК України.
Посилаючись на вищевикладене, просить суд винести рішення, яким шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який був зареєстрований 07 листопада 1992 року виконавчим комітетом Боронявської сільської ради Хустського району Закарпатської області, про що складено актовий запис за №37, розірвати.
Ухвалою Хустського районного суду від 10.08.2026 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
25.08.2026 року від адвоката Калина В.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшло клопотання про збільшення позовних вимог, а саме окрім вимоги про розірвання шлюбу, позивачка вважає за необхідне додати нову позовну вимогу, яка безпосередньо випливає із сімейних правовідносин між сторонами та просить після розірвання шлюбу відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Відповідачу ОСОБА_2 направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами та було запропоновано подати відзив, однак відповідач своїм правом не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надіслав. Відповідач повідомлявся шляхом направлення йому поштової кореспонденції за адресою останньої реєстрації місця проживання, яка повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до приписів п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України свідчить про вручення відповідачу відповідної кореспонденції.
Відповідно до ч.3 ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Отже, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши докази по справі суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 07 листопада 1992 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) уклали шлюб, який був зареєстрований виконавчим комітетом Боронявської сільської ради Хустського району Закарпатської області, про що складено актовий запис за №37, що позивач підтверджує копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.12). Неповнолітніх дітей сторони не мають.
Причиною розірвання шлюбу є те, що сімейне життя у сторін не склалося, шлюбні відносини припинені.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово сімейний засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово союз підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем. Суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого шлюб підлягає розірванню.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість.
Відповідно до положень ч.1 ст.110, ч.2 ст.112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя та суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин є те, що між сторонами відсутнє взаєморозуміння, сім`я розпалася та існує лише формально.
При таких обставинах позовні вимоги є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя й збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки, яка наполягає на розірванні шлюбу, тому позов в частині розірвання шлюбу підлягає до задоволення.
Щодо вимоги про відновлення ОСОБА_1 дошлюбного прізвища « ОСОБА_3 » суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Таким чином, зміна шлюбного прізвища на дошлюбне або залишення на шлюбному прізвищі залежить виключно від волевиявлення особи, яка змінила своє дошлюбне прізвище на шлюбне.
ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», а саме ст. 15 та 16 встановлюють, що той з подружжя, який бажає відновити своє дошлюбне прізвище, повинен заявити про це в органі державної реєстрації актів цивільного стану під час державної реєстрації розірвання шлюбу.
Державна реєстрація зміни імені (прізвища, власного імені, по батькові) (далі - зміна імені) проводиться лише стосовно громадян України. Державна реєстрація зміни імені проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою фізичної особи, яка досягла віку, встановленого законом, за місцем її проживання за наявності в архівах відділів державної реєстрації актів цивільного стану відповідних актових записів цивільного стану та відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.
Згідно Наказу МЮУ від 18.11.2003 року №140/5 про внесення змін та доповнень до Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, п.5.4., реєстрація розірвання шлюбу на підставі рішення суду провадиться за письмовою заявою подружжя або одного з них за пред`явленням копії рішення суду (витягу з рішення суду) про розірвання шлюбу, що набрало чинності, а також паспорта або паспортного документа, квитанції про сплату державного мита.
Відповідно до п.5.11. цього ж Наказу, той з подружжя, який бажає, щоб йому було присвоєно дошлюбне прізвище, повинен заявити про це письмово відділу реєстрації актів цивільного стану при поданні заяви про реєстрацію розірвання шлюбу. Про присвоєння одному із подружжя дошлюбного прізвища відділи реєстрації актів цивільного стану проводять відповідний запис у паспорті або паспортному документі заявника.
Постанова КМУ від 11.07.2007 року №915 Про затвердження Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи встановлює, в разі розірвання шлюбу до заяви про зміну імені додається свідоцтво про розірвання шлюбу.
Згідно прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сиди або свідоцтво про розірвання шлюбу.
Отже, рішення суду про розірвання шлюбу є достатньою правовою підставою для присвоєння дошлюбного прізвища, тим з подружжя, який бажає його відновити у зв`язку з чим у цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 1331 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст. 24, 56, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 81, 247, 263-265,274-279, 141 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Калин Василь Юрійович - задоволити частково.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , який зареєстровано 7 листопада 1992 року у виконавчому комітеті Боронявської сільської ради Хустського району Закарпатської області за актовим записом № 37 - розірвати.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 1331 грн. 20 коп. сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлено 18.09.2026 року.
Суддя Хустського
районного суду: Орос Я. В.