Справа № 610/1439/26
провадження № 2/610/1525/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.09.2026 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Тімонової В.М.,
з участю секретаря судового засідання Черепахи А.А.,
представника відповідача - адвоката Красноруцького О.М. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 610/1439/26 (провадження № 2/610/1525/2026) за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, -
ВСТАНОВИВ:
02.04.2026 до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних за невиконання умов кредитного договору № 014/1335/74/100509 від 12.06.2008 та рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 02.09.2015 по справі № 610/2613/15-ц в розмірі 693,23 доларів США.
В обґрунтування позовної заяви позивач посилався на те, що 12.06.2008 між АТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ТОВ «Цикл фінанс», та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №014/1335/74/100509 (далі - Кредитний договір), відповідно до якого Банк надав кредит у розмірі 11250 дол. США.
02.09.2015 рішенням Балаклійського районного суду Харківської області у справі №610/2613/15-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором в розмірі 9775,10 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 24.06.2015 становить 210416,06 грн.
На виконання вищезазначеного рішення суду, Балаклійським районним судом Харківської області видано виконавчі листи № 610/2613/15-ц для виконання.
Вказали, що на дату подачі позовної заяви рішення суду не виконано, заборгованість не погашена, чим порушуються права кредитора.
28.04.2023 між АТ «Райффайзен банк» та АТ «Оксі Банк» укладено договір відступлення права вимоги №114/2-60, відповідно до якого АТ «Оксі Банк» набуло права вимоги за Кредитним договором.
28.04.2023 між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «Цикл фінанс» укладено Договір відступлення права вимоги №114/2-60-1, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло права вимоги за Кредитним договором.
Також позивач вказує, що нарахування фінансових санкцій - 3% річних (згідно ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), до початку введення карантину здійснювалось в межах строку позовної давності - 3 роки, тобто з 21.10.2017 по 01.03.2020.
Розрахунок 3% річних (ст. 625 ЦК України) за порушення зобов`язання з повернення кредиту, що зафіксовано в рішенні суду, в розмірі 693,23 дол. США розраховані за період: 21.10.2017 по 01.01.2020.
Таким чином, сторона позивача вважає, що 3% річних за невиконання грошового зобов`язання, що підлягають стягненню, складають 693,23 дол. США.
За такого, враховуючи вищевказане ТОВ «Цикл Фінанс» просить суд позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача 3% річних за невиконання грошового зобов`язання за рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 02.09.2015 у справі №610/2613/15-ц, а також судові витрати у розмірі 3328,00 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 16.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
08.07.2026 через Електронний суд представником відповідача - адвокатом Красноруцьким О.М. подано відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову у зв`язку з необґрунтованістю.
В обґрунтування відзиву вказав, що 02 вересня 2015 року Балаклійським районним судом Харківської області ухвалено заочне рішення по справі № 610/2613/15-ц, відповідно до якого з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції стягнуто заборгованість за кредитним договором, станом на 24.06.2015 в сумі 9775,10 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 24.06.2015 становить 210416. Посилаючись на ч. 4 ст. 82 ЦПК України, вказав, що визначений зазначеним рішенням суду розмір заборгованості не оспорювався відповідачем. Через деякий час, дізнавшись про ухвалене судове рішення ОСОБА_1 в добровільному порядку його виконував та сплачував заборгованість за кредитним договором № 014/1335/74/100509 в касу відділення банку АТ «Райффайзен Банк Аваль». За розрахунками відповідача, станом на 2022 рік він своє грошове зобов`язання перед банком виконав та заборгованість за кредитним договором № 014/1335/74/100509 погасив, що свідчить про добровільне виконання рішення суду. Згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень в мережі Інтернет на сайті Міністерства юстиції ( https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/searchdebtors ) відкритих виконавчих проваджень станом на 05.07.2026 відносно відповідача ОСОБА_1 не має. Згідно відомостей Єдиного реєстру боржників в мережі Інтернет на сайті Міністерства юстиції (https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) станом на 05.07.2026 записів відносно відповідача ОСОБА_1 не має. Зазначені обставини підтверджують припинення грошового зобов`язання відповідача ОСОБА_1 перед банком. Отже, твердження позивача про існування у ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 014/1335/74/100509 та невиконання рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 02 вересня 2015 року по справі № 610/2613/15-ц є безпідставними, так як не підтверджуються належними та допустимим доказами та суперечать фактичним обставинам справи.
Загальновідомою обставиною є факт проведення активних бойових дій на території м.Балаклія Харківської області та тимчасової окупації військами російської федерації в 2022 році території м.Балаклія Харківської області. В силу вимог ч.3 ст.82 ЦПК України ці обставини не підлягають доказуванню. Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій Українивід 26 травня 2026 р. № 987), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією ( далі - Перелік). У вказаному Переліку м.Балаклія Харківської області зазначена як територія активних бойових дій у період з 24.02.2022 по 02.03.2022, та територія, як тимчасово окупована російською федерацією, у період з 03.03.2022 по 11.09.2022. В період активних бойових дій та тимчасової окупації частина особистих документів відповідача, в тому числі і квитанцій про сплату грошових коштів на погашення заборгованості за Кредитним договором № 014/1335/74/100509 були втрачені. Верховний Суд у своїх рішеннях сформував сталу практику щодо відновлення як судових справ, так і інших документів, втрачених на окупованих територіях або в зоні бойових дій. Основний принцип полягає в тому, що тимчасова окупація є доказом втрати документів, що дає право на відновлення судових справ та інших документів. Тобто, проведений розрахунок трьох відсотків річних від суми заборгованості 9975 доларів США є безпідставним, оскільки вказана сума заборгованості існувала у відповідача станом на 24.06.2015.
Як вбачається з доданих до позовної заяви документів 28 квітня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» та АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОКСІ БАНК» укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2- 60-1 на підставі якого було відступлено право вимоги за Кредитним договором № 014/1335/74/100509 від 12 червня 2008 року, який був укладений між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК » та ОСОБА_1 . В свою чергу, АТ «ОКСІ БАНК» набуло право вимоги на підставі Договору відступлення права вимоги № 114/2-60 від 28 квітня 2023 року, укладеного між АТ «ОКСІ БАНК» та АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК». Згідно Реєстру боржників від 05.05.2023 до Договорів відступлення права вимоги № 114/2-60-1 від 28.04.2023 та № 114/2-60 від 28.04.2023 передане право вимоги за основною сумою боргу становить - 8444,27 доларів США, а передане право вимоги за відсотками - 8413,37 доларів США. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) сформулювала правовий висновок про те, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Тобто, вказана обставина свідчить про неправомірне нарахування відсотків АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК » після ухвалення Балаклійським районним судом Харківської області судового рішення від 02 вересня 2015 року по справі № 610/2613/15-ц та недобросовісне проведення розрахунків заборгованості за Кредитним договором № 014/1335/74/100509, чим грубо порушуються права позичальника ОСОБА_1 . Оскільки в матеріалах справи відсутні первинні банківські документи щодо розрахунку заборгованості, із зазначенням дат та сум погашення тіла кредиту за Кредитним договором № 014/1335/74/100509 за період з 02.09.2015 року по 28.04.2023, то відповідно і основна сума заборгованості, зазначена в Реєстрах боржників від 05.05.2023 до Договорів відступлення права вимоги № 114/2-60 від 28.04.2023 та № 114/2-60 від 28.04.2023 щодо ОСОБА_1 є необґрунтованою, оскільки суперечить фактичним обставинам справи. Продовжуючи неправомірну практику Первинного Кредитора, новий Кредитор - ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», недобросовісно використовуючи процесуальні права позивача, звернулось із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , намагаючись отримати судове рішення щодо стягнення 3% річних із суми боргу ( 9975 доларів США), право вимоги якої йому навіть не передавалось попередніми кредиторами, оскільки ця сума існувала станом на 24.06.2015. Посилаючись на ч. 1 ст.44 ЦПК України вказав, що проведення розрахунку трьох відсотків річних із суми боргу - 9975 доларів США, якої станом на 28.04.2023 не існувало та подання вказаного позову - є безпідставним.
Також зазначив, що будь-яких повідомлень про відступлення права вимоги за Кредитним договором № 014/1335/74/100509 від АТ «Райффайзен банк» та від ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» Марченко В.П. не отримував. Отже, позивачем не доведено тієї обставини, що на момент відступлення права вимоги за Кредитним договором № 014/1335/74/100509 (28.04.2023) у відповідача ОСОБА_1 існувала заборгованість за кредитом в сумі 9975 доларів США і відповідно розрахунок трьох відсотків річних, згідно вимог ст.625 ЦК України за період з 21.10.2017 по 01.01.2020 із цієї суми є неправомірним.
Крім того зазначив, що на час звернення до суду з цим позовом рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 02.09.2015 по справі № 610/2613/15-ц на виконанні не знаходиться, докази поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого документа на виконання вказаного рішення в установленому законом порядку, відсутні.
Щодо вимоги позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та складністю виконаних адвокатом робіт, витраченим часом на виконання робіт та обсягом наданих послуг (а.с. 65-70).
Представник позивача у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача - адвокат Красноруцький О.М. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав вказаних у відзиві
Суд, заслухавши представника відповідача - адвоката Красноруцького О.М. дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 11.06.2008 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Балаклійського відділення Харківської обласної дирекції та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №014/1335/74-100509, відповідно до якого Банк надав кредит в сумі 11250,00 дол. США під 13,0% річних строком до 12.06.2023.
Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 02.09.2015 у справі №610/2613/15-ц з ОСОБА_1 стягнуто на користь ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/1335/74-100509 від 11.06.2008, а саме: заборгованість за кредитним договором, станом на 24.06.2015 року в сумі 9775,10 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 24.06.2015 року становить 210416 гривень 06 копійок, судові витрати в сумі 2104,16 грн.
28.04.2023 між АТ «Райффайзен банк» та АТ «Оксі Банк» укладено договір відступлення права вимоги №114/2-60, відповідно до якого АТ «Оксі Банк» набуло права вимоги за Кредитним договором №014/1335/74-100509 від 12.06.2008.
28.04.2023 між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «Цикл фінанс» укладено Договір відступлення права вимоги №114/2-60-1, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло правав вимоги за Кредитним договором №014/1335/74-100509 від 12.06.2008.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 82 ЦПК України).
Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду (частина сьома статті 82 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 320/4938/17 (провадження №61-26396св18) зазначено, що преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини. Не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5ЦК України). Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі №686/21962/15-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 703/2718/16-ц від 19 червня 2019 року. Отже, положення статті 625 ЦК України передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з деліктного зобов`язання та рішення суду.
Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постановах від 19 червня 2019 року у справі №646/14523/15-ц, від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.
Тлумачення частини першої статті 509, частини першої статті 267, статті 625 ЦК України свідчить, що:
1) натуральним є зобов`язання вимога в якому, не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набути майном;
2) конструкція статті 625 ЦК України щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов`язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку;
3) кредитор в натуральному зобов`язанні не має права на нарахування 3% річних та інфляційних втрат, оскільки вимога в такому зобов`язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку.
Матеріалами справи встановлено, що згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень в мережі Інтернет на сайті Міністерства юстиції ( https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/searchdebtors ) відкритих виконавчих проваджень станом на 05.07.2026 відносно відповідача ОСОБА_1 не має та згідно відомостей Єдиного реєстру боржників в мережі Інтернет на сайті Міністерства юстиції (https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) станом на 05.07.2026 записів відносно відповідача ОСОБА_1 не має.
Зазначені обставини підтверджують припинення грошового зобов`язання відповідача ОСОБА_1 перед банком.
У постановах від 23 листопада 2022 року у справі № 285/3536/20, від 18 березня 2020 року у справі № 442/398/15-ц Верховний Суд зауважив, що натуральним зобов`язанням (obligatio naturalis) є зобов`язання, вимога в якому не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку (оскільки боржник заявив про застосування позовної давності та вона застосована судом), але добровільне виконання якої не є безпідставно набутим майном. Конструкція статті 625 Цивільного кодексу України щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов`язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку. Кредитор в натуральному зобов`язанні не має права нараховувати 3% річних та інфляційні втрати, оскільки вимога в такому зобов`язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 757/44680/15-ц).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від18 вересня 2024 року у справі № 761/26741/22, суд враховує, що можливість примусового стягнення кредитором заборгованості, про стягнення якої ухвалено рішення суду, вичерпується після закінчення строку пред`явлення до виконання виконавчого документа, якщо такий строк не було поновлено в установленому законом порядку. Ігнорування кредитором обставин закінчення строку пред`явлення рішення суду до виконання щодо стягнення заборгованості призвело б до надання стягувачу можливості безпідставно уникнути законодавчої вимоги щодо встановлених законом строків та призвело б до безпідставного перебування боржника у невизначеному стані понад встановлений законом час, що порушило б принцип правової визначеності як один із основоположних аспектів верховенства права.
За такого, враховуючи, що строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа на виконання рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 02.09.2015 у цивільній справі №610/2613/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості сплив, доказів переривання такого строку чи його поновлення позивачем не надано, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для стягнення у цій справі 3% річних та інфляційних втрат з ОСОБА_1 , адже вимога кредитора про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором у цьому зобов`язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку.
У статтях 12, 81 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними, достатніми доказами, а тому не підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», код ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя В.М. Тімонова