ЄУН: 336/5680/26
Провадження №: 2/336/4241/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Коваленка П.Л., за участю секретаря судового засідання Цвєткової Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову зазначила, що 13 травня 2025 року між нею та відповідачем зареєстровано шлюб Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що складено актовий запис № 69.
Після державної реєстрації шлюбу прізвище чоловіка - ОСОБА_3 , дружини - ОСОБА_4 . Позивачка у зв`язку з реєстрацією шлюбу свого дошлюбного прізвища не змінювала.
Факт державної реєстрації шлюбу підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 дата видачі 13 травня 2025 року.
Спільних дітей сторони не мають.
Як зазначає позивачка, сімейне життя між сторонами не склалося внаслідок втрати взаєморозуміння, постійних конфліктів, байдужості та втрати почуттів одне до одного. Шлюбно-сімейні відносини між сторонами фактично припинені, спільного господарства вони не ведуть, спільно не проживають як подружжя, наміру відновлювати сімейні відносини позивачка не має.
Позивачка вважає, що сім`я фактично розпалася, шлюб існує формально, примирення між сторонами та відновлення шлюбних відносин неможливі, а подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам.
Майнових вимог у межах цієї справи позивачкою не заявлено; спір щодо поділу спільного майна подружжя предметом розгляду цієї справи не є.
У зв`язку з наведеним позивачка просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 13 травня 2025 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 69. Також просила розгляд справи здійснювати за її відсутності, строк для примирення не надавати, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала. Судові витрати просила залишити за нею.
Ухвалою суду від 16 червня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачка у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився.
Судова кореспонденція, у тому числі процесуальні документи у справі та судові повістки, направлялася відповідачу за адресою його зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання, відомості про яке містяться в матеріалах справи. Поштові відправлення поверталися до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відомостей про повідомлення відповідачем суду іншої адреси місця проживання або перебування матеріали справи не містять.
Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою її місця проживання чи перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, відповідно до статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи перебування під час провадження у справі. За відсутності заяви про зміну місця проживання судова повістка, направлена на останню відому суду адресу, вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає чи не перебуває.
За таких обставин суд визнає відповідача належним чином повідомленим про розгляд справи.
Причин неявки відповідач суду не повідомив, заяв чи клопотань від нього не надходило, відзив на позовну заяву не подав.
Ураховуючи належне повідомлення відповідача про розгляд справи, його неявку без повідомлення причин, неподання ним відзиву, а також відсутність заперечень позивачки проти заочного вирішення справи, суд відповідно до статей 280, 281 ЦПК України постановив здійснювати заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частиною першою статті 110 СК України передбачено право одного з подружжя пред`явити позов про розірвання шлюбу.
Згідно зі статтею 112 СК України при вирішенні справи про розірвання шлюбу суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини пред`явлення позову та інші обставини їхнього життя. Рішення про розірвання шлюбу постановляється, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З матеріалів справи встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 13 травня 2025 року. Спільних дітей сторони не мають.
Позивачка наполягає на розірванні шлюбу, зазначає про фактичне припинення сімейних відносин, відсутність спільного господарства, втрату взаєморозуміння та взаємних почуттів, а також категорично заперечує можливість поновлення шлюбно-сімейних відносин.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про фактичний розпад сім`ї та відсутність у позивачки волевиявлення на продовження сімейних відносин із відповідачем.
Ураховуючи фактичний характер взаємин сторін, відсутність спільних дітей, наполягання позивачки на розірванні шлюбу та відсутність обставин, які б свідчили про реальні передумови для відновлення сімейних відносин, суд не вбачає підстав для вжиття заходів щодо примирення подружжя та надання сторонам строку для примирення.
За таких обставин подальше збереження шлюбу мало б формальний характер та суперечило б інтересам позивачки, що мають істотне значення, а тому позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Позивачка при державній реєстрації шлюбу прізвища не змінювала та залишила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 », у зв`язку з чим питання про відновлення дошлюбного прізвища після розірвання шлюбу вирішенню не підлягає.
Відповідно до частини другої статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з частиною другою статті 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Щодо судових витрат
З матеріалів справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є особою з інвалідністю II групи, що підтверджується наявною у матеріалах справи копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 09 листопада 2021 року АВ №1077415, копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 .
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» особи з інвалідністю I та II груп звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Таким чином, позивачка звільнена від сплати судового збору в силу закону та при зверненні до суду його не сплачувала.
За подання фізичною особою у 2026 році позовної заяви про розірвання шлюбу ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року становить 3 328 грн, у зв`язку з чим судовий збір за такою позовною вимогою становить 1 331 грн 20 коп.
З огляду на задоволення позову, звільнення позивачки від сплати судового збору та відсутність відомостей про наявність у відповідача передбачених законом пільг щодо його сплати, відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 1 331 грн 20 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Зазначення позивачкою у позовній заяві про залишення судових витрат за нею не є підставою для іншого розподілу судового збору, оскільки такого збору позивачка фактично не сплачувала та звільнена від його сплати безпосередньо законом.
Керуючись статтями 128, 131, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-282, 284, 287, 289, 354 ЦПК України, статтями 105, 110-115 СК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 13 травня 2025 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 69.
Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.
Після набрання рішенням законної сили його копію направити до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин.
Позивачка має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги у строки, встановлені статтею 354 ЦПК України.
У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає обчислюватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , адреса фактичного місця перебування: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя П.Л. Коваленко
04.09.26