Справа №463/7991/26
Провадження №2-з/463/48/26
УХВАЛА
про забезпечення позову
17 вересня 2026 року м. Львів
Личаківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого-судді - Яворського С.Й.,
з участю секретаря судового засідання - Станько Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами позики,
в с т а н о в и в :
позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором позики (розписки) від 16.06.2026 року у розмірі 5 600,0 доларів США та 3% річних у розмірі 25,78 доларів США; заборгованості за договором позики (розписки) від 25.06.2026 року у розмірі 6 000,0 доларів США та 3% річних у розмірі 24,66 доларів США, загальний розмір заборгованості становить 11 650,44 доларів США, що станом на 22.08.2026 року становить 524 269,80 гривень, а також судових витрат у розмірі 35 462,04 гривень.
Позовна заява поступила до суду 25.08.2026 року.
Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 28.08.2026 року, прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено таку до розгляду за правилами загального позовного провадження. Визначено строк та черговість подання заяв по суті справи.
15 вересня 2026 року позивач подав заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а також грошові кошти, що знаходяться на його рахунках у всіх банківських та фінансових установах України в межах суми заявлених позовних вимог та судових витрат у розмірі 559 066,24 гривень. Водночас просить суд тимчасово обмежити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у праві виїзду за межі України до закінчення розгляду справи судом та повного виконання рішення суду.
Заяву мотивує тим, що позивачем до суду подано позовну заяву до відповідача про стягнення заборгованості за договором позики (розписки) від 16.06.2026 року у розмірі 5 600,0 доларів США та 3% річних у розмірі 25,78 доларів США; заборгованості за договором позики (розписки) від 25.06.2026 року у розмірі 6 000,0 доларів США та 3% річних у розмірі 24,66 доларів США, загальний розмір заборгованості становить 11 650,44 доларів США, що станом на 22.08.2026 року становить 524 269,80 гривень, а також судових витрат у розмірі 35 462,04 гривень. Відповідач у добровільному порядку позивачу кошти не повернув, що й слугувало причиною звернення позивача до суду з вищезазначеним позовом. В подальшому позивачу стало відомо, що відповідач має намір виїхати на постійне місце проживання у Королівство Іспанія, а тому з метою уникнення виконання цивільно-правових зобов`язань перед кредитором, відповідач вживає активних дій щодо можливого відчуження наявного у нього майна та залишення території України. Враховуючи викладене, позивач вважає, що існують обґрунтовані підстави вважати, що до завершення судового розгляду справи існує висока ймовірність відчуження майна відповідача, а тому з метою обтяження майна, охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, задля попередження потернційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, просить задовольнити заяву про забезпечення позову, при цьому, зазначає про відсутність необхідності у зустрічному забезпеченні позову.
Вивчивши матеріали позову та заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з ч.1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Як встановлено судом, що 16.06.2026 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, згідно якого ОСОБА_2 отримав у борг грошові кошти у розмірі 5 600,0 доларів США, згідно даного договору, відповідач зобов`язався повернути кошти у строк до 26.06.2026 року. Надалі, 25.06.2026 року було укладено інший договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав у борг кошти у розмірі 6 000,0 доларів США, які зобов`язався повернути у строк до 03.07.2026 року. Загальна сума отриманих відповідачем у борг коштів становить 11 600,0 доларів США. Станом на момент звернення позивача з даним позовом до суду відповідач свої зобов`язання не виконав та заборгованості згідно укладених договір позики позивачу не повернув.
Позивач зазначає, що досягнути згоди з відповідачем щодо повернення йому коштів в позасудовому порядку не виявлялося за можливе, а тому з метою обтяження майна відповдіача, охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, задля попередження потернційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, просить задовольнити заяву про забезпечення позову.
За змістом ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ч.1 ст.151 Цивільного процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема: захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності (п.4), а також пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення (п.6).
Згідно з ч.5 ст.151 Цивільного процесуального кодексу України, у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Як вбачається із змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову, позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а також грошові кошти, що знаходяться на його рахунках у всіх банківських та фінансових установах України в межах суми заявлених позовних вимог та судових витрат у розмірі 559 066,24 гривень., оскільки відповідач має можливість відчужити таке майно на користь інших осіб, що унеможливить виконання рішення суду у даній справі у разі прийняття рішення на користь позивача.
Враховуючи наведене, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який позивача просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, з урахуванням встановленого спору між сторонами по справі, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно забезпечення позову є обґрунтованими, законними та співмірними із заявленими позовними вимогами, а невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті підлягає до часткового задоволення.
Що стосується вимоги про тимчасове обмеження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у праві виїзду за межі України до закінчення розгляду справи судом та повного виконання рішення суду - суд відмовляє з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 33 Конституції України Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно ст.6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в`їзд в Україну громадян України право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, - до закінчення терміну, встановленогостаттею 12 цього Закону; стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень; він засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання; він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів; він перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду, він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв`язку з яким таке обмеження встановлюється.
Тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частинами першою та шостою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. У разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду заборона виїзду за кордон відповідача в порядку способу забезпечення заявленого до нього позову, а тому правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони виїзду за кордон відповідача, суд не має.
Верховний Суд України в узагальненні "Судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" зазначив, що відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом види забезпечення позову. Перелік видів забезпечення позову визначений уст. 150 ЦПК України. Серед видів такого забезпечення уст. 150 ЦПК України не передбачено вжиття судом заборони або тимчасового обмеження особи у праві виїзду за межі України.
Тому, враховуючи, що в цивільному процесі відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому ст.ст. 149-153 ЦПК України, застосовувати такий вид забезпечення позову, як заборона у виїзді за межі України, слід дійти висновку, що суди не можуть застосовувати зазначений спосіб забезпечення позову на стадії розгляду цивільної справи, оскільки це порушує норми ЦПК України та свідчить про вихід суду за межі своїх процесуальних повноважень, порушення принципу верховенства права, проголошеного Конституцією щодо вирішення справи судом, встановленим законом.
Обставин, які б у відповідності до вимог ч.3 ст.154 ЦПК України вказували на необхідність застосування зустрічного забезпечення судом не встановлено, у зв`язку з чим на даний час такі заходи судом не застосовуються.
Керуючись ст.ст.149, 151-153, 259, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя, -
п о с т а н о в и в :
заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами позики - задовольнити частково.
У порядку забезпечення позовних вимог - накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а також грошові кошти, що знаходяться на його рахунках у всіх банківських та фінансових установах України в межах суми заявлених позовних вимог та судових витрат у розмірі 559 066,24 гривень про що внести у відповідний реєстр відомостей інформацію про накладення обтяжень.
Копію ухвали направити учасникам процесу для відома та направити для негайного виконання в Личаківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Суддя Яворський С.Й.