Справа № 953/10974/26
Провадження № 2/643/9986/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.09.2026 м. Харков
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Замікула Б.С., розглянувши питання про прийняття до розгляду та відкриття провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит- Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
До Київського районного суду м. Харкова із використанням підсистеми «Електронний суд» звернувся представник позивача - Усенко М.І. із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить сягнути заборгованість за кредитним договором № 101193035 від 07.04.2024 у розмірі 108120 грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова справу передавано за підсудністю на розгляд до Салтівського районного суду міста Харкова.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовна заява разом із доданими матеріалами підлягає поверненню позивачу з таких підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як визначено ч. 1, 4, 6 ст. 14 ЦПК України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система, яка забезпечує обмін документами в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу.
Згідно з ч. 5, 6, 8 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо документи подаються до суду в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення), яке визначає порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку.
Як визначено п. 24 Положення, підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість користувачам створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя.
Згідно з вимогами п. 26, 27 Положення електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом його підписувача та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС. До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли; відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.01.2026 № 26/0/15-26 пункт 26 розділу ІІІ Положення доповнено абзацом другим такого змісту: «У разі підключення до підсистеми за допомогою розширеного клієнтського доступу електронні документи створюються з використанням корпоративної системи документообігу клієнта. До пакета документів, що надсилаються до суду, додається протокол перевірки підписів основного документа та додатків, поданих разом із ним.».
Отже, починаючи з дня набрання чинності зазначеними змінами, Положення передбачає альтернативний спосіб створення та подання процесуальних документів в електронній формі - з використанням корпоративної системи документообігу через розширений клієнтський доступ. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Чернігівського апеляційного суду від 21.07.2026 у справі № 750/5909/26.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22 висловила правову позицію, відповідно до якої вимога про звернення до суду через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є обов`язковою для осіб, визначених Положенням про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Відтак, альтернативою звернення учасників справи до суду з процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний суд».
Верховний Суд у постанові від 25.03.2025 у справі № 380/25348/23 (п. 9 - п. 9.3) дійшов висновку, що подання процесуальних документів (позов, відзив, відповідь на відзив, заперечення, пояснення, заяви (клопотання) з процесуальних питань тощо) у системі «Електронний суд» як додатка у PDF-форматі суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки фактично процесуальний документ не скріплений підписом за допомогою ЄСІТС, а накладення електронного підпису на додатки до цього документа лише засвідчує справжність їх оригіналу. Тобто процесуальний документ, поданий як додаток у PDF-форматі в системі «Електронний суд», вважається непідписаним, а тому не може бути прийнятий до уваги при розгляді справи.
Отже, кваліфікованим електронним підписом за допомогою ЄСІТС має бути скріплений саме процесуальний документ, що подається до суду, а накладення такого підпису на додатки до нього лише засвідчує справжність їх оригіналу. Засвідчення кваліфікованим електронним підписом позовної заяви як додатка не нівелює обов`язку заявника сформувати і підписати процесуальний документ відповідно до вимог процесуального закону та Положення.
Як вбачається з матеріалів справи, до суду надійшов документ під назвою «Позовна заява про стягнення заборгованості.pdf», який містить власне текст позовної заяви. Однак позовна заява не є сформованою безпосередньо в підсистемі «Електронний суд» із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форми документа, передбаченого Інструкцією користувача Електронного суду. При цьому сформовані в системі «Електронний суд» документи мають інше технічне походження скріплення ЄСІТС, зокрема наявні дата й час їх формування в системі, тоді як відомості про сформування позивачем саме позовної заяви в підсистемі «Електронний суд» відсутні.
Посилання позивача (представника позивача) на п. 26 Положення в редакції рішення Вищої ради правосуддя від 13.01.2026 № 26/0/15-26 не спростовує наведених висновків. Позивач лише стверджує про своє підключення до підсистеми за допомогою розширеного клієнтського доступу, однак не долучає до суду жодних доказів на підтвердження цієї обставини. Водночас суд самостійно перевірити факт підключення позивача до підсистеми за допомогою розширеного клієнтського доступу та наявність укладеного з цією метою договору не має можливості. За відсутності ж доказів підключення позивача до підсистеми у такий спосіб суд позбавлений можливості пересвідчитися в тому, що форма подання позовної заяви узгоджується із вимогами абз. 2 п. 26 Положення, як про це наполягає позивач.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 9901/82/21 та від 21.07.2021 у справі № 9901/76/21, згідно з якими звернення з позовною заявою у спосіб, який не передбачений чинним процесуальним законодавством, є підставою для повернення позовної заяви як такої, що подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Такої ж правової позиції Верховний Суд дотримується й у справах № 380/22653/21, № 160/16266/22, а також в ухвалах від 11.11.2024 у справі № 201/3322/24, від 22.10.2024 та 16.10.2024 у справі № 320/11462/21, від 11.04.2025 у справі № 758/2119/25, від 30.06.2025 у справі № 570/1189/25 та багатьох інших.
На підставі викладеного суддя доходить висновку, що сформовану не у спосіб, передбачений ЦПК України, позовну заяву не можна вважати підписаною у встановленому порядку, наслідком чого є її повернення позивачу.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Оскільки позовна заява подана без додержання вимог, визначених ч. 2 ст. 175 ЦПК України, вона підлягає поверненню позивачу разом із доданими до позову документами на підставі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Разом з тим, з метою недопущення порушення права позивача на судовий захист, останньому слід роз`яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).
Постановляючи цю ухвалу, суд з розумінням ставиться до технічного прогресу та процесів діджиталізації судочинства, усвідомлює переваги електронних інструментів взаємодії суду й учасників справи, вбачаючи в цьому дієвий засіб забезпечення доступності й ефективності правосуддя. Разом з тим сучасні технічні можливості не звільняють учасників справи від обов`язку додержуватися визначених процесуальним законом та Положенням процедур подання процесуальних документів.
Керуючись ст. 43, 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит- Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернути особі, яка її подала, разом із доданими до неї документами.
Роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали.
Суддя Борис ЗАМІКУЛА