Справа № 727/7885/26
Провадження № 2/727/2726/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2026 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Терещенко О.Є.
при секретарі Довженко А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
01 червня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 31 січня 2022 року на підставі заяви відповідача на отримання кредиту № 504418 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 337336, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у сумі 10 000,00 грн. готівкою, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у строк та в порядку, визначені договором і Графіком платежів, а саме шляхом сплати 17 щотижневих платежів у строк до 30 травня 2022 року. Загальна сума всіх платежів за договором становить 16 660,00 грн., з яких 10 000,00 грн. - сума кредиту та 6 660,00 грн. - проценти за користування кредитом.
Позивач зазначав, що кредитодавець свої зобов`язання виконав у повному обсязі, тоді як позичальник платежів на погашення кредиту не здійснював, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 16 660,00 грн., з яких 10 000,00 грн. - заборго-ваність за тілом кредиту та 6 660,00 грн. - заборгованість за процентами.
26 березня 2025 року між ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» (Фактор) укладено договір факторингу № Ф-25/2, на підставі якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Про відступлення права вимоги відповідача повідомлено листом від 29 серпня 2025 року № 08-25/6043/Ф, проте заборгованість не погашено.
З урахуванням наведеного позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 337336 від 31 січня 2022 року в розмірі 16 660,00 грн. та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 15 червня 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 20 липня 2026 року.
31 серпня 2026 року представник відповідача, адвокат Трифаненко А.І., подала відзив на позовну заяву разом із клопотанням про поновлення строку на його подання. Клопотання обґрунтоване тим, що відповідач звернувся за наданням безоплатної вто-ринної правничої допомоги, доручення Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги № 017/04.5/9991 видано адвокату 20 серпня 2026 року, а з матеріалами справи представник ознайомилася 26 серпня 2026 року.
У відзиві представник відповідача зазначала, що позовні вимоги визнаються частково - у частині заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10 000,00 грн., а в ча-стині процентів позов є безпідставним. Посилалася на висновки Великої Палати Верховного Суду щодо неможливості нарахування процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування, на несправедливість умов договору в ро-зумінні статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з огляду на оче-видну неспівмірність суми процентів, на положення пунктів 6 і 6-1 розділу IV «При-кінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» щодо звільнення споживача від відповідальності за прострочення у період карантину та воєнного стану, а також на те, що відповідач із 27 квітня 2022 року перебував на вій-ськовій службі за призовом під час мобілізації та 08 червня 2024 року звільнений у за-пас, у зв`язку з чим на нього поширюється пільга, передбачена частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
02 вересня 2026 року позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначав, що розмір процентної ставки та порядок її сплати погоджені сторонами у кредитному до-говорі, який відповідач підписав добровільно, правом на відкликання згоди на укла-дення договору не скористався, умов договору не оспорював. Щодо пільги військово-службовця позивач зазначав, що згідно з Графіком платежів за період після 27 квітня 2022 року підлягали сплаті проценти лише в розмірі 5,50 грн.
02 вересня 2026 року представник відповідача подала заперечення на відповідь на відзив, у яких додатково зазначала, що позивач не надав первинних фінансових документів на підтвердження оплати за договором факторингу, а долучений до позову витяг з реєстру боржників стосується Реєстру боржників № 1 від 26 березня 2025 року, тоді як платіжна інструкція № 59 містить призначення платежу за Реєстром боржників № 3 від 01 липня 2025 року, у зв`язку з чим факт переходу права вимоги не доведено. Просила відмовити в позові повністю.
03 вересня 2026 року позивач подав пояснення на заперечення, до яких долучив Акт приймання-передачі Реєстру Боржників № 3 від 23 липня 2025 року до договору факторингу № Ф-25/2 від 26 березня 2025 року та Реєстр Боржників № 3 від 01 липня 2025 року на 11 аркушах, зазначивши, що право вимоги до відповідача відступлено саме за цим реєстром, а долучений до позову витяг є похідним документом щодо кон-кретного боржника.
07 вересня 2026 року представник відповідача подала заяву про застосування на-слідків спливу позовної давності, посилаючись на те, що кінцевим строком виконання зобов`язання є 30 травня 2022 року, перебіг трирічної позовної давності розпочався 31 травня 2022 року та сплив 31 травня 2025 року, тоді як позов пред`явлено у червні 2026 року.
08 вересня 2026 року позивач подав заперечення на зазначену заяву, посилаю-чись на пункт 28 кредитного договору, яким сторони погодили тривалість позовної давності в 5 (п`ять) календарних років.
17 вересня 2026 року представник відповідача подала заяву про розгляд справи без її участі, у якій просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Позивач у позовній заяві просив розглядати справу без участі його представника.
Розглянувши клопотання представника відповідача про поновлення строку на подання відзиву, суд, керуючись статтями 127, 191 ЦПК України, визнає причини про-пуску цього строку поважними, оскільки вони пов`язані з реалізацією відповідачем права на правничу допомогу та з часом, необхідним для призначення адвоката за до-рученням центру з надання безоплатної правничої допомоги і ознайомлення з мате-ріалами справи, у зв`язку з чим строк підлягає поновленню, а відзив - прийняттю до роpгляду.
Сторони в судове засідання не з`явились.
Оскільки всі учасники справи подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд розглянув справу за наявними у ній матеріалами. Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуваль-ного технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено, що 31 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» із заявою на видачу кредиту № 504418, у якій просив надати йому кредит у розмірі 10 000,00 грн..
Того ж дня між ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 337336, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику фінансовий кредит у сумі 10 000,00 грн. на особисті потреби, а позичальник зобов`язується повернути кре-дит та сплатити проценти за користування ним (пункт 3 договору). Кредит надається в готівковій формі не пізніше наступного робочого дня з дати підписання договору (пункт 3.1) та повертається шляхом щотижневих виплат (пункт 3.3). Перебіг строку нарахування процентів розпочинається з дати фактичного отримання позичальником кредиту і складає 17 тижнів (пункт 5.1). Реальна (ефективна) річна процентна ставка є фіксованою та становить 2402,67 % (пункт 5.2). Дата першого платежу - 07 лютого 2022 року (пункт 5.5). Загальна сума всіх платежів позичальника за договором з ураху-ванням процентної ставки становить 16 660,00 грн., з яких 10 000,00 грн. - сума кре-диту та 6 660,00 грн. - проценти за користування кредитом (пункт 5.7). Пунктом 28 до-говору сторони погодили, що тривалість позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за кредитом, процентами, нарахованою неустойкою становить 5 (п`ять) календарних років.
Додатком № 2 до кредитного договору є Графік платежів, згідно з яким пози-чальник зобов`язаний здійснити 17 щотижневих платежів по 980,00 грн. кожний, по-чинаючи з 07 лютого 2022 року та закінчуючи 30 травня 2022 року, а всього - 16 660,00 грн. У Графіку платежів визначено розподіл кожного платежу на суму кредиту та проценти за користування кредитом.
Інформація про умови кредитування, орієнтовну сукупну вартість кредиту, ре-альну річну процентну ставку та загальну вартість кредиту доведена до позичальника до укладення договору, що підтверджується Паспортом споживчого кредиту від 31 січня 2022 року та Розрахунком загальної вартості фінансового кредиту, підписаними відповідачем.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 10 000,00 грн. під-тверджується видатковим касовим ордером від 31 січня 2022 року, у якому зазначено підставу видачі коштів - кредитний договір № 337336 від 31 січня 2022 року, суму 10 000,00 грн., паспортні дані одержувача та міститься підпис одержувача - ОСОБА_1 . Зазначена обставина відповідачем не заперечується.
Згідно з Карткою № 20250623-171940 обліку виконання кредитного договору № 337336 станом на 23 червня 2025 року та деталізацією нарахувань і обліку платежів за кредитним договором платежів на погашення заборгованості позичальником не здій-снювалося; загальна сума заборгованості становить 16 660,00 гривень.
26 березня 2025 року між ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» (Фактор) укладено договір факторингу № Ф-25/2, за умовами якого Клієнт передає, а Фактор приймає Права Вимоги в розмірі Портфеля Заборгованості та зобо-в`язується сплатити Клієнту Ціну Продажу (пункт 5.1). Права Вимоги, що передаються Клієнтом та приймаються Фактором, та оплата права грошової вимоги за кожним Пра-вом Вимоги зазначаються в Реєстрах Боржників (пункт 5.2). Права Вимоги переходять від Клієнта до Фактора з дати оплати Фактором Клієнту Ціни продажу за відповідним укладеним Реєстром Боржників (пункт 5.3).
Згідно з Реєстром Боржників № 3 від 01 липня 2025 року до договору факторингу №Ф-25/2 від 26 березня 2025 року за порядковим номером 444 відступлено право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за кредитним договором № 337336 від 31 січня 2022 року на загальну суму заборго-ваності 16 660,00 грн., у тому числі 10 000,00 грн. заборгованості за сумою (тілом) кредиту, 6 660,00 грн. заборгованості за процентами, 0,00 грн. заборгованості за штра-фами, з визначенням оплати права грошової вимоги в розмірі 916,30 грн..
Актом приймання-передачі Реєстру Боржників № 3 від 01 липня 2025 року, скла-деним 23 липня 2025 року, Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників № 3; кількість відступлених Прав Вимоги - 496, загальний розмір Портфеля заборгованості - 5 554 754,48 грн.
Платіжною інструкцією № 59 від 24 липня 2025 року ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІ-НАНС» перерахувало ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» 305 511,50 грн. із призначенням платежу «Оплата згідно Договору факторингу № Ф-25/2 від 26.03.2025 р., реєстр боржників № 3 від 01.07.2025 р., без ПДВ». Платіж проведено банком 24 липня 2025 року.
Повідомлення про відступлення права вимоги від 29 серпня 2025 року № 08-25/6043/Ф направлено відповідачу за адресою його реєстрації поштовим відправлен-ням № 05 053 618 939 00, яке повернуто відправнику.
Із наданих представником відповідача військового квитка та посвідчення учас-ника бойових дій вбачається, що відповідач проходив військову службу, 08 червня 2024 року на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 760 від 08 червня 2024 року звіль-нений у запас. Обставина проходження відповідачем військової служби за призовом під час мобілізації в період з 27 квітня 2022 року по 08 червня 2024 року позивачем не оспорюється, а навпаки - покладена ним в основу власного розрахунку у відповіді на відзив, а тому відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України додаткового до-казування не потребує.
Щодо підстав виникнення зобов`язання
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виник-нення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а пози-чальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кре-дитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (чаcтина друга статті 1054 ЦК України).
Статтею 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від по-зичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлю-ються договором.
За змістом статей 526, 527, 530, 610, 612, 629 ЦК України зобов`язання має вико-нуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; дого-вір є обов`язковим для виконання сторонами; порушенням зобов`язання є його неви-конання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Судом встановлено, що кредитодавець свої зобов`язання за кредитним договором №337336 від 31 січня 2022 року виконав, надавши відповідачу кредитні кошти в роз-мірі 10 000,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 31 січня 2022 року з підписом одержувача. Відповідач, у свою чергу, жодного платежу згідно з Гра-фіком платежів не здійснив, що підтверджується карткою обліку виконання кредит-ного договору та деталізацією нарахувань і обліку платежів і відповідачем не спросто-вано.
Щодо переходу до позивача права грошової вимоги
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав ін-шій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК Укра-їни до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено до-говором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди борж-ника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимо-ги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в роз-порядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право гро-шової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
Перевіряючи доводи представника відповідача про недоведеність переходу права вимоги, суд виходить із того, що за пунктом 5.3 договору факторингу № Ф-25/2 від 26 березня 2025 року юридичним фактом, з яким сторони пов`язали перехід Права Вимоги, є оплата Фактором Клієнту Ціни продажу за відповідним Реєстром Боржників. Отже, для висновку про набуття позивачем права вимоги до відповідача необхідно встановити як включення цієї вимоги до конкретного Реєстру Боржників, так і здій-снення оплати за цим реєстром.
Такі обставини у справі доведені. Право грошової вимоги до відповідача за кре-дитним договором № 337336 від 31 січня 2022 року включено до Реєстру Боржників № 3 від 01 липня 2025 року (порядковий номер 444) із зазначенням оплати права гро-шової вимоги в розмірі 916,30 грн.. Передання цього реєстру оформлено Актом прий-мання-передачі від 23 липня 2025 року, за яким відступлено 496 Прав Вимоги загаль-ним розміром Портфеля заборгованості 5 554 754,48 грн.. Оплату за цим реєстром здійснено платіжною інструкцією № 59 від 24 липня 2025 року на суму 305 511,50 грн. із відповідним призначенням платежу.
При цьому судом перевірено співвідношення наведених сум: визначена Реєстром Боржників № 3 ціна відступлення права вимоги до відповідача (916,30 грн.) становить 5,5 відсотка від суми його заборгованості (16 660,00 грн.), а сплачена позивачем сума 305 511,50 грн. становить рівно 5,5 відсотка від загального розміру Портфеля заборго-ваності за цим реєстром (5 554 754,48 грн.). Отже, оплата права грошової вимоги до відповідача здійснена у складі Ціни продажу за Реєстром Боржників № 3 від 01 липня 2025 року.
За таких обставин суд доходить висновку, що право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 337336 від 31 січня 2022 року перейшло до ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» 24 липня 2025 року, тобто до звернення позивача до суду з цим позовом, а відтак позивач є належним кредитором у спірному зобов`язанні.
Доводи представника відповідача про те, що долучений до позовної заяви витяг містить посилання на Реєстр боржників № 1 від 26 березня 2025 року, тоді як оплата здійснена за Реєстром боржників № 3 від 01 липня 2025 року, суд відхиляє. Зазначений витяг оформлений за формою додатка 1 до договору факторингу, однак містить відо-мості про відповідача, номер і дату кредитного договору та структуру заборгованості, які повністю збігаються з відомостями рядка 444 Реєстру Боржників № 3 від 01 липня 2025 року, а вказана в ньому кількість днів прострочення (1240 днів), обчислена від дати першого невнесеного платежу (07 лютого 2022 року), припадає саме на 01 липня 2025 року - дату складення Реєстру Боржників № 3. Недоліки оформлення похідного документа за наявності первинних доказів переходу права вимоги не спростовують встановлених судом обставин.
Та обставина, що повідомлення про відступлення права вимоги не було вручено відповідачу, на вирішення спору не впливає, оскільки за частиною другою статті 516 ЦК України наслідком неповідомлення боржника є ризик настання несприятливих на-слідків для нового кредитора у разі виконання боржником зобов`язання первісному кредиторові. Проте відповідач жодних платежів ані первісному, ані новому кредиторо-ві не здійснював.
Щодо заяви про застосування позовної давності
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з ви-могою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). За-гальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК Ук-раїни). За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята статті 261 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено сто-роною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя, четверта статті 267 ЦК України).
Водночас відповідно до частини першої статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін; договір про збіль-шення позовної давності укладається у письмовій формі.
Пунктом 28 кредитного договору № 337336 від 31 січня 2022 року сторони погодили, що тривалість позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за кредитом, процентами, нарахованою неустойкою становить 5 (п`ять) календарних років. Ця умова міститься безпосередньо в тексті кредитного договору, підписаного відповідачем особисто, а не в окремому документі (умовах, правилах, тарифах), який позичальником не підписувався. Тому вимоги щодо письмової форми договору про збільшення позовної давності дотримано, а висновки Великої Палати Верховного Су-ду, викладені у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, про немож-ливість застосування збільшеної позовної давності, погодженої в документі, який по-зичальник не підписував, до спірних правовідносин не застосовуються.
Відповідно до Графіку платежів кінцевим днем виконання зобов`язання є 30 травня 2022 року, а отже перебіг позовної давності розпочався 31 травня 2022 року (стаття 253, частина п`ята статті 261 ЦК України) і з урахуванням погодженої сто-ронами тривалості в п`ять років спливає 31 травня 2027 року. Позовну заяву подано до суду 01 червня 2026 року, тобто в межах позовної давності.
Посилання представника відповідача на статтю 262 ЦК України, за якою заміна кредитора у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності, є правильним, проте наведеного висновку не спростовує: до нового кредитора права первісного кредитора перейшли в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (стаття 514 ЦК України), у тому числі з урахуванням погодженої сторонами кредитного договору тривалості позовної давності.
Крім того, суд враховує, що пунктом 12 розділу «Прикінцеві та перехідні по-ложення» ЦК України строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 цього Кодексу, продовжувалися на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а пунктом 19 цього ж розділу - на строк дії воєнного стану. Зазначені пункти виключено Законом України № 4434-IX, який набрав чинності 04 вересня 2025 року. Оскільки порушення відповідачем зобов`язання та початок перебігу позовної давності припали на період дії наведених положень, позовна давність не спливла і за умови застосування її загальної тривалості.
З урахуванням наведеного заява представника відповідача про застосування на-слідків спливу позовної давності задоволенню не підлягає.
Щодо пільги, передбаченої для військовослужбовців
Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий пе-ріод, на весь час їх призову, а також іншим військовослужбовцям, під час дії особ-ливого періоду, які брали або беруть участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із зброй-ною агресією Російської Федерації проти України, штрафні санкції, пеня за невико-нання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм влас-ності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються (крім кредитних договорів щодо придбання майна, відне-сеного до об`єктів житлового фонду, та/або автомобіля, а також щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок).
Зазначена пільга діє в силу закону та не потребує ані звернення позичальника до кредитодавця із відповідною заявою, ані внесення змін до кредитного договору (близькі за змістом висновки викладено в постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 521/12726/16-ц). Тому доводи позивача про те, що відповідач не повідомив кредитодавця про пільговий статус та не надав підтверджуючих документів, чим порушив принцип добросовісності, суд відхиляє як безпідставні.
Спірний кредитний договір не належить до договорів, на які наведена пільга не поширюється, оскільки кредит надано на особисті потреби.
Кредит надано відповідачу 31 січня 2022 року строком на 17 тижнів, кінцевий платіж - 30 травня 2022 року. На військовій службі відповідач перебував з 27 квітня 2022 року. Отже, у межах строку кредитування після 27 квітня 2022 року підлягали сплаті проценти за платежами, визначеними Графіком платежів на 02 травня 2022 року (1,80 грн.), 09 травня 2022 року (1,50 грн.), 16 травня 2022 року (1,10 грн.), 23 травня 2022 року (0,70 грн.) та 30 травня 2022 року (0,40 грн.), а всього - 5,50 грн.
Наведена сума процентів нарахуванню та стягненню не підлягає, у зв`язку з чим у стягненні 5,50 грн. процентів за користування кредитом належить відмовити. Водно-час, зазначена пільга не звільняє відповідача від обов`язку повернути отриману суму кредиту та сплатити проценти, нараховані за період до призову на військову службу.
Щодо доводів про несправедливість умов договору
Суд зазначає, що відсутність окремого позову про визнання недійсними умов кредитного договору не є перешкодою для оцінки судом доводів споживача про не-справедливість таких умов під час розгляду справи про стягнення заборгованості (по-станова Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23), а тому від-повідні доводи представника відповідача розглядаються судом по суті.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на час укладення договору) несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непро-порційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.
Наведена норма, як і висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в по-станові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, стосуються заходів цивільно-правової відповідальності та сум, які нараховуються у зв`язку з невиконанням зобов`я-зання. Натомість заявлені до стягнення проценти за користування кредитом не є ком-пенсацією за невиконання зобов`язання і не є мірою відповідальності - вони станов-лять плату за користування кредитом у межах погодженого сторонами строку креди-тування, тобто виникають у регулятивних, а не в охоронних правовідносинах (близькі за змістом висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 та від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16).
Судом встановлено, що позивач нарахував проценти виключно в межах строку кредитування, визначеного пунктом 5.1 договору та Графіком платежів (17 тижнів, до 30 травня 2022 року), і не нараховував процентів за користування кредитом після спливу цього строку, а також не заявляв вимог про стягнення неустойки, пені, штрафу, трьох процентів річних чи інфляційних втрат. Отже, обставини, за яких Верховний Суд у справі № 679/1103/23 визнав за необхідне перевірити відповідність нарахувань заса-дам справедливості, добросовісності та розумності (нарахування процентів за ставкою 2-3 % за кожен день поза межами заявленого строку користування кредитом, невра-хування кредитором здійснених позичальником платежів, відсутність обґрунтованого розрахунку), у цій справі відсутні.
Крім того, сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов (стаття 627 ЦК України), а розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі (стаття 1056-1 ЦК України). Розмір процентної ставки, загальна вартість кредиту (16 660,00 грн.), реальна річна процентна ставка (2402,67 %) та розподіл кожного платежу між тілом кредиту і про-центами доведені до відома відповідача до укладення договору та зафіксовані в підпи-саних ним кредитному договорі, Графіку платежів, Розрахунку загальної вартості фі-нансового кредиту та Паспорті споживчого кредиту від 31 січня 2022 року. Відповідач правом на відкликання згоди на укладення договору про споживчий кредит протягом 14 календарних днів, передбаченим статтею 15 Закону України «Про споживче креди-тування» та пунктом 11.4 договору, не скористався, з вимогами про визнання умов до-говору недійсними не звертався.
За таких обставин суд не вбачає підстав вважати умови кредитного договору про розмір процентів за користування кредитом несправедливими в розумінні статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Щодо інших доводів сторони відповідача
Доводи представника відповідача з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кре-дитування, суд відхиляє, оскільки у цій справі проценти за межами строку кредиту-вання не нараховувалися і до стягнення не заявлялися.
Посилання на пункт 6 та пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні поло-ження» Закону України «Про споживче кредитування» також не спростовують позов-них вимог, оскільки наведеними нормами споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язань, зокрема від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена дого-вором за прострочення виконання зобов`язань. Таких вимог позивачем не заявлено, а проценти за користування кредитом у межах строку кредитування заходом відпові-дальності не є.
Розрахунок заборгованості, що підлягає стягненню
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд встановив, що він відповідає умовам кредитного договору та Графіку платежів: заборгованість за тілом кредиту становить 10 000,00 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом - 6 660,00 грн., а всього 16 660,00 грн.. Платежів на погашення заборговано-сті відповідач не здійснював, а тому зменшенню за рахунок сплачених сум заборгова-ність не підлягає.
З урахуванням висновку суду щодо застосування частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із заявленої суми процентів підлягають виключенню проценти в розмірі 5,50 грн., нараховані за платежами, строк сплати яких настав у період проходження відпо-відачем військової служби.
Таким чином, стягненню з відповідача підлягає заборгованість за кредитним договором № 337336 від 31 січня 2022 року в розмірі 16 654,50 грн., з яких: 10 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 6 654,50 грн. (6 660,00 грн. - 5,50 грн.) - забор-гованість за процентами за користування кредитом. У задоволенні решти позовних вимог (5,50 грн. процентів) належить відмовити.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосеред-ньому дослідженні наявних у справі доказів. На підставі викладеного суд дійшов ви-сновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 3007 від 29 травня 2026 року. Ос-кільки позов задоволено частково (на 16 654,50 грн. із заявлених 16 660,00 грн.), з від-повідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 2 661,52 грн..
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Това-риства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42436323, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 12, офіс 1007) заборгованість за кредитним договором № 337336 від 31 січня 2022 року в роз-мірі 16 654 (шістнадцять тисяч шістсот п`ятдесят чотири) грн. 50 коп., з яких: 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. - заборгованість за сумою (тілом) кредиту; 6 654 (шість ти-сяч шістсот п`ятдесят чотири) грн. 50 коп. - заборгованість за процентами за користу-вання кредитом.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відпові-дальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42436323) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 661 (дві тисячі шістсот шістдесят одна) грн. 52 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляцій-ної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апе-ляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його прого-лошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у порядку, передбаченому статтею 354 ЦПК України.
Суддя: О.Є.Терещенко