Судові рішення

Ухвала № 139873655 у справі № 205/1749/26 від 17.09.2026

Ухвала від 17.09.2026 у цивільній справі № 205/1749/26 (категорія «Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»»). Суд: Дніпровський апеляційний суд, суддя Никифоряк Л. П.

Справа№ 205/1749/26
СудДніпровський апеляційний суд
СуддяНикифоряк Л. П.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСправи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»
Дата ухвалення17.09.2026
Надійшло до реєстру19.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139873655

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/10365/26 Справа № 205/1749/26 Суддя у 1-й інстанції - Приходченко О.С. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

УХВАЛА

17 вересня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача Никифоряка Л.П.,

суддів Гапонова А.В., Агєєва О.В.,

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Акціонерне товариство «Державний ощадний банк»,

розглянув без повідомлення учасників справи в місті Дніпро справу, що виникла із цивільних правовідносин, в якій подана заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, головуючий у суді першої інстанції Приходченко О.С.

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст заявлених вимог

У лютому 2026року ОСОБА_1 подав в суд позов проти Акціонерного товариства «Державний ощадний банк» з вимогами визнати протиправною бездіяльність АТ «Ощадбанк» щодо ненадання повної відповіді на звернення ОСОБА_1 від 21 листопада 2025року; зобов`язати АТ «Ощадбанк» надати повну відповідь на звернення ОСОБА_1 від 21 листопада 2025року, а саме: повідомити номери банківських рахунків ОСОБА_1 , відкритих в АТ «Ощадбанк»; повідомити інформацію про рух коштів на банківських рахунках ОСОБА_1 , відкритих в АТ «Ощадбанк» за період з 24 лютого 2022року по дату надання відповіді; зобов`язати АТ «Ощадбанк» повернути безпідставно списані кошти з рахунку ОСОБА_1 , відкритого в АТ «Ощадбанк» для зарахування пільги на оплату житлово-комунальних послуг; зобов`язати АТ «Ощадбанк» залишок коштів на рахунку для зарахування пільги на оплату житлово-комунальних послуг перерахувати на банківський рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк»; зобов`язати АТ «Ощадбанк» закрити всі банківські рахунки, відкриті на ім`я ОСОБА_1 , за заявою від 21 листопада 2025року та стягнути з АТ «Ощадбанк» на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду у розмірі 25000грн.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції та процесуальні дії у справі

Рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 30 липня 2026року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

10 серпня 2026року ОСОБА_1 подав безпосередньо до суду апеляційної інстанції за допомогою системи "Електронний суд" апеляційну скаргу на рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 30 липня 2026року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 серпня 2026року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 30 липня 2026року.

Заяви та клопотання подані учасниками справи

15 вересня 2026року до Дніпровського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони АТ «Державний ощадний банк України» списувати з рахунків ОСОБА_1 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 комісію за обслуговування неактивного рахунку, а також інші платежі, нараховані з тієї самої підстави.

Існування таких вимог заявник пов`язував з тим, що невжиття заходу забезпечення матиме наслідком подальше щомісячне списання коштів, позивач буде змушений додатково вимагати повернення сум, списаних уже після подання позову та під час апеляційного провадження та це істотно ускладнить ефективне поновлення його прав та може зумовити виникнення нового спору щодо кожного наступного списання.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Перевіривши доводи заявника, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.

Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Згідно з частиною першою статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, у пункті 2 частини першої якої передбачено, що позов може забезпечуватись, зокрема: забороною вчиняти певні дії.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Також заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим або ж ускладниться ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог чи перешкодить ефективному захисту або поновленню порушених прав позивача.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

Заразом, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу списувати з рахунків ОСОБА_1 комісію за обслуговування рахунків, заявник посилався на те, що невжиття заходу забезпечення матиме наслідком подальше щомісячне списання коштів і це істотно ускладнить ефективне поновлення його прав.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови від 22 грудня 2006року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Так, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

При цьому, обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

У постанові від 20 січня 2025року по справі №916/2907/24 Верховним Судом також зазначено, що обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог заявника. Недоведення заявником дійсної необхідності забезпечення позову, а також недотримання у разі застосування конкретних заходів забезпечення зазначених критеріїв співрозмірності та збалансованості інтересів сторін є підставою для відмови у задоволенні заяви учасника справи про забезпечення позову.

Колегія суддів вважає безпідставними на теперішній час доводи заяви про те, що невжиття заходу забезпечення матиме наслідком невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову і це істотно ускладнить ефективне поновлення прав позивача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Проте, ОСОБА_1 таких доказів суду не надав.

Водночас, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення з метою утруднення чи неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позову, без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Тим часом, обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Натомість позивачем не надано жодних доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування відповідних заходів забезпечення позову.

При зверненні до суду із даною заявою про забезпечення позову заявник не навів та не підтвердив доказами обставини, які могли б бути підставою для забезпечення позову у справі.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Тож заявник не довів, що заходи забезпечення позову, про які він просить, узгоджуються з предметом та підставами позову та не довів наявність зв`язку між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 149, 150, 153 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 17 вересня 2026року.

Судді:

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
01.10.2026 Ухвала № 140251172 Дніпровський апеляційний суд
27.08.2026 Ухвала № 139291270 Дніпровський апеляційний суд
12.08.2026 Ухвала № 138919713 Дніпровський апеляційний суд
30.07.2026 Рішення № 138607635 Новокодацький районний суд міста Дніпра
09.07.2026 Ухвала № 138642820 Новокодацький районний суд міста Дніпра
02.06.2026 Ухвала № 137420482 Новокодацький районний суд міста Дніпра
19.05.2026 Постанова № 136653466 без тексту Дніпровський апеляційний суд
18.03.2026 Ухвала № 134942517 без тексту Дніпровський апеляційний суд
24.02.2026 Ухвала № 134336343 без тексту Дніпровський апеляційний суд
16.02.2026 Ухвала № 134163610 без тексту Новокодацький районний суд міста Дніпра