Справа № 201/8569/26
Провадження № 2/201/5318/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
09 вересня 2026 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді Демидової С.О.,
з секретарем судового засідання Мурадовою С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Айквітас» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитом, -
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача
До Соборного районного суду міста Дніпра 08 червня 2026 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Айквітас» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на свою користь суму заборгованість за Договором № СІК-290921/037-81 від 29 вересня 2021 року у розмірі 220 467,82 грн.
В обґрунтування своїх вимог, представник позивача у позовній заяві посилався на те, що 29 вересня 2021 року між ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» та ОСОБА_1 була підписана заява пропозиція № СІК-290921/037-81, на підставі якої остання прийняла пропозицію укласти кредитний договір.
Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 128 737,50 грн., що підтверджується Заявою на видачу готівки №301695 від 29 вересня 2021 року та Меморіальним договором №62712719 від 29 вересня 2021 року.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання.
Відповідно до розрахунку суми загальної заборгованості за кредитним договором № СІК-290921/037-81 від 29 вересня 2021 року, вбачається часткове погашення ОСОБА_1 тіла кредиту у розмірі 13 087, 59 грн., процентів за користування кредитом у розмірі 4,21 грн. та щомісячно комісії у розмірі 11 908,20 грн.
Станом на 27 листопада 2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 220 467,82 грн., з яких 94 618,41 грн., прострочена заборгованість по кредиту, 25, 51 грн. прострочена заборгованість за процентами, 102 410, 52 грн., прострочена заборгованість по комісії, 21 031,50 грн. строкова сума заборгованості по кредиту, 0, 24 строкова сума заборгованості по процентам, 2 381, 64 грн. строкова сума заборгованості по комісії.
З метою забезпечення ОСОБА_1 виконання своїх зобов`язань за кредитним договором № СІК-290921/037-81 від 29 вересня 2021 року, між ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №РХ019031-290921/1-81 від 29 вересня 2021 року. Згідно з умовами договору ОСОБА_2 виступає поручителем за виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором.
За таких обставин, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 несуть солідарну відповідальність за боргові зобов`язання, що виникли в результаті невиконання умов кредитного договору № СІК-290921/037-81 від 29 вересня 2021 року.
27 листопада 2025 року між ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Айквітас» був укладений договір про відступлення права вимоги №27112025/01.
Відповідачі не скористався свої правом на подачу відзиву
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 08 червня 2026 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О.
Відповідно до ч. 8 ст.187 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
09 червня 2026 року надійшла відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.
Ухвалою судді від 09 червня 2026 року відкрито загальне провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Айквітас» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитом.
08 липня 2026 року Ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті.
Представник позивача надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачі у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, шляхом оприлюднення оголошення на сайті суду, причини неявки суду не повідомили.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини встановленні судом
29 вересня 2021 року між ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» та ОСОБА_1 була підписана заява пропозиція № СІК-290921/037-81, на підставі якої остання прийняла пропозицію укласти кредитний договір.
Умови:
-сума 128 737,50
-строк 60 міс.;
-процентна ставка 0,01% річних.
Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 128 737,50 грн., що підтверджується Заявою на видачу готівки №301695 від 29 вересня 2021 року та Меморіальним договором №62712719 від 29 вересня 2021 року.
Відповідно до розрахунку суми загальної заборгованості за кредитним договором № СІК-290921/037-81 від 29 вересня 2021 року, вбачається часткове погашення ОСОБА_1 тіла кредиту у розмірі 13 087, 59 грн., процентів за користування кредитом у розмірі 4,21 грн. та щомісячно комісії у розмірі 11 908,20 грн.
Станом на 27 листопада 2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 220 467,82 грн., з яких 94 618,41 грн., прострочена заборгованість по кредиту, 25, 51 грн. прострочена заборгованість за процентами, 102 410, 52 грн., прострочена заборгованість по комісії, 21 031,50 грн. строкова сума заборгованості по кредиту, 0, 24 строкова сума заборгованості по процентам, 2 381, 64 грн. строкова сума заборгованості по комісії.
З метою забезпечення ОСОБА_1 виконання своїх зобов`язань за кредитним договором № СІК-290921/037-81 від 29 вересня 2021 року, між ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №РХ019031-290921/1-81 від 29 вересня 2021 року. Згідно з умовами договору ОСОБА_2 виступає поручителем за виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором.
27 листопада 2025 року між ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Айквітас» був укладений договір про відступлення права вимоги №27112025/01.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
В силу положень ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Досліджені судом докази підтверджують, що ТОВ «Фінансова Компанія «Айквітас» за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а тому договір відступлення права вимоги на підставі статті 204 ЦК України є обов`язковими для виконання.
Таким чином наявними у матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Фінансова Компанія «Айквітас» за № СІК-290921/037-81 від 29 вересня 2021 року, укладеним між ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» та відповідачем.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З метою забезпечення ОСОБА_1 виконання своїх зобов`язань за кредитним договором № СІК-290921/037-81 від 29 вересня 2021 року, між ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №РХ019031-290921/1-81 від 29 вересня 2021 року. Згідно з умовами договору ОСОБА_2 виступає поручителем за виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором.
Відповідно до ч.1 статті 553, ч.1,2 статті 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем укладено кредитний договір № СІК-290921/037-81 від 29 вересня 2021, укладеним між ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» та відповідачем.
Кредитодавець виконав своє зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти згідно умов кредитного договору.
Таким чином, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за основним боргом, що становить за кредитним договором №СІК-290921/037-81 від 29 вересня 2021 в розмірі 94 618,41 грн та строкова сума заборгованості за кредитом в розмірі 21 031,50 грн., прострочена заборгованість за процентами 25,51 грн., та строкова сума заборгованості по процентам 0,24 грн., що разом становить 115 675,66 грн.
Щодо стягнення комісії
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Згідно з абзацами другим та третім частини четвертої статті 11 Закону України Про захист прав споживачів (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки, комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.
Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору) нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачяться на користь споживача.
Крім того, відповідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 у справі щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) підтверджено, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 (у редакції, чинній на момент укладення спірного кредитного договору), банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Таким чином, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача комісії за надання кредиту в сумі 102 410,52 грн. та 2 381,64 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 133, 141 ЦПК України, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 746,14 грн. (115 675,66 грн. х 3328 грн. : 220 467,82 грн. = 1 746,14 грн.).
Щодо стягнення коштів за надання правничої допомоги, суд зазначає наступне.
Позивач просив стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 30 000 грн., яку договором про надання правової допомоги №01-01-26/ПД, актом наданих послуг, та детальним описом.
Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
За змістом норм ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
При цьому згідно статті 30 згаданого Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат(встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір -обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ усправі «East/WestAllianceLimited»проти України»).
Сума заявлених позивачем до відшкодування відповідачем судових витрат на правничу допомогу адвоката не співмірна із складністю справи, оскільки адвокат не з`являвся в судові засідання та подав заяву про розгляд справи без його участі, тому визначені представником позивача витрати на правничу допомогу в сумі 30 000 грн є неспівмірними зі складністю справи та фактично вчиненими послугами адвоката.
Виходячи з принципу розумності, суд приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265,282-283,353 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Айквітас» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитом задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ([номер приховано]), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Айквітас» (код ЄДРПОУ 43884125), суму заборгованості за Договором № СІК-290921/037-81 від 29 вересня 2021 року у розмірі 115 675,66 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ([номер приховано]), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Айквітас» (код ЄДРПОУ 43884125) витрати зі сплати судового збору по 873,07 грн. з кожного.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ([номер приховано]), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Айквітас» (код ЄДРПОУ 43884125) витрати на правову допомогу в розмірі 5 000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Айквітас» (код ЄДРПОУ 43884125), м. Київ, вул. Сверстюка Євгена, буд. 13, оф. 409/1.
Відповідачі: ОСОБА_1 ([номер приховано]), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ).
Повний текст рішення складено 17 вересня 2026 року.
Суддя С.О. Демидова