Справа № 185/14261/25
Провадження № 2/185/5534/26
У Х В А Л А
17 вересня 2026 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Перекопського М. М.,
за участю секретаря судового засідання Шевченко Н. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сватівської міської військової адміністрації Сватівського району Луганської області про визнання права власності,
встановив:
У провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Сватівської міської військової адміністрації Сватівського району Луганської області про визнання права власності на земельну ділянку та житловий будинок із надвірними будівлями.
У судове засідання сторони не з`явились, просили розглядати справу без їх участі.
Вивчивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається, зокрема, на набуття ним права приватної власності на земельну ділянку на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛГ № 063171 та на житловий будинок - на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 23 серпня 2001 року. До позовної заяви додано копії письмових доказів.
У позовній заяві представник позивача зазначила, що оригінали правовстановлюючих документів на нерухоме майно відсутні, водночас указала, що оригінали інших документів перебувають у позивача, а оригінали договору про надання правничої допомоги, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката - у представника позивача.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2026 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 23 червня 2026 року та зобов`язано позивача надати суду не пізніше 15 червня 2026 року оригінали письмових доказів, копії яких додані до позовної заяви. Позивачу роз`яснено наслідки ненадання витребуваних оригіналів.
Копію зазначеної ухвали отримав представник позивача. Відповідно до ст. 272 ЦПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
У судове засідання 23 червня 2026 року позивач та його представник не з`явилися. Витребуваних судом оригіналів письмових доказів не надали.
У судове засідання 17 вересня 2026 року позивач та його представник повторно не з`явилися. Станом на час судового розгляду вимоги ухвали суду від 26 березня 2026 року щодо надання оригіналів письмових доказів не виконані. Після постановлення цієї ухвали заяв, клопотань чи пояснень щодо причин її невиконання, а також доказів на підтвердження поважності причин ненадання витребуваних судом доказів від позивача або його представника до суду не надійшло.
Вирішуючи питання про наслідки невиконання позивачем вимог ухвали суду, суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини шостої статті 95 ЦПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Частиною десятою статті 84 ЦПК України передбачено, що в разі неподання учасником справи без поважних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, а в разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Предметом заявленого позову є визнання за позивачем права приватної власності на нерухоме майно. Підставою заявлених вимог позивач визначив набуття такого права раніше на підставі відповідних правовстановлюючих документів та необхідність його судового підтвердження у зв`язку із втратою цих документів.
Отже, встановлення факту та правових підстав набуття позивачем права власності на спірне нерухоме майно належить безпосередньо до предмета доказування у цій справі. Додані до позовної заяви копії письмових доказів мають істотне значення для перевірки зазначених обставин.
Саме з метою безпосереднього дослідження письмових доказів та перевірки відповідності наданих копій документів їх оригіналам суд ухвалою від 26 березня 2026 року витребував у позивача їх оригінали.
Однак позивач у встановлений судом строк вимог ухвали не виконав, жодного з витребуваних оригіналів суду не надав. Після постановлення ухвали позивач також не повідомив суду причин невиконання вимог щодо тих оригіналів документів, які, як зазначено безпосередньо в позовній заяві, перебувають у нього або його представника, не просив продовжити строк їх подання та не надав доказів існування об`єктивних перешкод для їх подання.
Позивач та його представник не з`явилися в судові засідання 23 червня 2026 року та 17 вересня 2026 року, унаслідок чого суд також був позбавлений можливості безпосередньо з`ясувати причини невиконання ухвали та дослідити витребувані докази.
З огляду на предмет і підстави позову, характер обставин, які підлягають доказуванню, та значення витребуваних документів суд доходить висновку, що за відсутності витребуваних доказів неможливо здійснити належну перевірку обставин, якими позивач обґрунтовує заявлене право, та вирішити спір на підставі повно і безпосередньо досліджених доказів (в тому числі й зіставити наявні у позивача докази з втраченими правовстановлюючими документами).
Таким чином, позивач, будучи обізнаним про обов`язок надати витребувані судом докази, упродовж тривалого часу його не виконав, причин неподання тих доказів, про наявність оригіналів яких у нього або його представника зазначено в позовній заяві, після їх витребування суду не повідомив.
Відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Відсутність витребуваних судом оригіналів доказів, копії яких додані до позову (крім тих, щодо яких позивачем зазначено про їх відсутність у нього), не дає можливості суду повно та всебічно встановити обставини справи та ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
За таких обставин, з метою надання можливості позивачу в майбутньому звернутись до суду повторно, суд доходить висновку про наявність передбачених частиною десятою статті 84 та пунктом 9 частини першої статті 257 ЦПК України підстав для залишення позову без розгляду.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 84, 95, 257, 258-261 ЦПК України, суд
постановив:
Залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Сватівської міської військової адміністрації Сватівського району Луганської області про визнання права власності.
Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення (підписання суддею) та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя М. М. Перекопський