Судові рішення

Рішення № 139875808 у справі № 181/1889/24 від 17.09.2026

Рішення від 17.09.2026 у цивільній справі № 181/1889/24 (категорія «Визнання права власності»). Суд: Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області, суддя Перекопський М. М.

Справа№ 181/1889/24
СудПавлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
СуддяПерекопський М. М.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяВизнання права власності
Дата ухвалення17.09.2026
Надійшло до реєстру19.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139875808

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

Справа № 181/1889/24

Провадження № 2/185/5235/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко Н.О.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кремінської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності на квартиру,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 29,5 кв. м, загальною площею 49,0 кв. м.

Позов обґрунтовано тим, що 10 серпня 2000 року на підставі нотаріально посвідченого договору дарування НОМЕР_1 позивачка набула зазначену квартиру, а 11 серпня 2000 року її право власності було зареєстровано в установленому на той час порядку. Під час звернення у 2024 році за державною реєстрацією права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державний реєстратор відмовив у проведенні реєстраційних дій через неможливість отримати відомості з архівних матеріалів щодо об`єкта нерухомості у зв`язку з тимчасовою окупацією Кремінської територіальної громади.

Відповідач у відзиві просив вважати Кремінську міську військову адміністрацію неналежним відповідачем та розглянути справу без його участі. Вказував, що після окупації громади паперові носії та інформаційні бази виконавчого комітету Кремінської міської ради і міської ради не були евакуйовані, тому архівну інформацію щодо права власності позивачки надати неможливо. Водночас відповідач повідомив, що у відновленому електронному реєстрі громади за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрована ОСОБА_1 з 18 серпня 2000 року.

У судове засідання сторони не з`явились, просили розглядати справу без їх участі.

Оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

З наданого суду договору дарування АВМ № 997260 від 10 серпня 2000 року вбачається, що ОСОБА_1 одержала в дар квартиру АДРЕСА_1 . На договорі міститься відмітка про державну реєстрацію права 11 серпня 2000 року. Позивачем додатково надано нотаріально засвідчену копію цього договору. Така копія узгоджується з іншими письмовими доказами у справі та підтверджує зміст правовстановлюючого документа, оригінал якого позивачка не може використати для проведення сучасної державної реєстрації.

Технічний паспорт на квартиру підтверджує її індивідуальні характеристики: дві житлові кімнати площею 16,2 кв. м та 13,3 кв. м, житлова площа 29,5 кв. м, загальна площа 49,0 кв. м.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області від 17 жовтня 2024 року № 75601000 відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою позивачки № 63432569. Причиною відмови стала неможливість отримати необхідні відомості про об`єкт нерухомого майна з огляду на тимчасову окупацію Кремінської громади та перебування відповідних справ на непідконтрольній території.

Наведені обставини кореспондуються з відзивом відповідача, який підтвердив відсутність доступу до архівних матеріалів та одночасно повідомив про наявність у відновленому електронному реєстрі громади запису про реєстрацію позивачки за спірною квартирою. Отже, докази у своїй сукупності є взаємоузгодженими та підтверджують, що право власності позивачки на спірну квартиру виникло до 1 січня 2013 року та було зареєстроване відповідно до законодавства, чинного на час його виникнення.

На час реєстрації права діяли Правила державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року № 56. Цими Правилами передбачалася державна реєстрація квартир та віднесення нотаріально посвідчених договорів дарування до правовстановлюючих документів, на підставі яких проводилася така реєстрація.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, зокрема, якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

За статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Визнання права власності за цією нормою не створює нового права, а підтверджує вже набуте право за наявності передбачених законом підстав для судового захисту.

У цій справі позивачка довела не лише первинну законну підставу набуття права та його реєстрацію у 2000 році, а й наявність об`єктивної перешкоди для внесення відомостей про це право до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: державний реєстратор відмовив у реєстраційній дії через недоступність архівної інформації. Отже, судове визнання вже існуючого права є належним та ефективним способом усунення правової невизначеності.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно є підставою для державної реєстрації права.

Суд відхиляє довід відповідача про його неналежність як сторони у справі. Постановою Верховної Ради України від 1 липня 2022 року № 2333-IX встановлено, що в період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування начальник Кремінської міської військової адміністрації, крім повноважень, віднесених законом до його компетенції, здійснює повноваження відповідної міської ради, її виконавчого комітету та міського голови, а апарат міської ради, її виконавчий комітет, інші виконавчі органи, комунальні підприємства, установи й організації громади підпорядковуються начальнику військової адміністрації. Сам відповідач підтвердив, що здійснює заходи щодо відновлення архівних підрозділів, зокрема інформації БТІ, та надав суду відомості з відновленого електронного реєстру громади. За таких конкретних обставин заперечення щодо належності відповідача не спростовує можливості вирішення заявленої речово-правової вимоги.

При цьому суд ураховує, що відповідач не заявляє про наявність права територіальної громади на спірну квартиру, не наводить відомостей про взяття її на облік як безхазяйної та не спростовує подані позивачкою докази набуття і попередньої реєстрації права власності. Посилання відповідача на відсутність у нього архівної інформації саме по собі не спростовує нотаріально засвідченої копії договору дарування, реєстраційного напису, технічної документації та відомостей відновленого електронного реєстру громади.

З огляду на встановлені обставини та досліджені докази суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Позивачка у позовній заяві зазначила, що в разі задоволення позову не наполягає на компенсації сплаченого судового збору за рахунок відповідача. Тому питання про стягнення з відповідача на користь позивачки судового збору суд не вирішує.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, статтями 15, 16, 392 ЦК України, статтями 3, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Кремінської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності на квартиру - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 29,5 кв. м, загальною площею 49,0 кв. м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .

Відповідач: Кремінська міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області, РНОКПП 44789075, вул.Кавказька, б.9а, м.Рівне, Рівненська обл. обл., 330013.

Суддя М. М. Перекопський

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
11.08.2026 Ухвала № 138901538 Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
14.04.2026 Ухвала № 135666744 без тексту Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
24.09.2025 Ухвала № 130443379 без тексту Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
10.12.2024 Ухвала № 123623510 без тексту Межівський районний суд Дніпропетровської області
27.11.2024 Ухвала № 123328757 без тексту Межівський районний суд Дніпропетровської області