Cправа № 399/783/26
Провадження № 2-о/399/28/2026
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
15 вересня 2026 року селище Онуфріївка
Онуфріївський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого - судді Лях М.М., за участю секретаря судового засідання Гриценко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Онуфріївка в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Міністерство Оборони України, про встановлення факту перебування на утриманні,
встановив:
На розгляді Онуфріївського районного суду Кіровоградської області перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Міністерство Оборони України про встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні її чоловіка ОСОБА_2 з 2014 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заяву обґрунтувала тим, що цивільний чоловік заявниці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 від отриманих поранень не сумісних з життям під час участі в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії поблизу населеного пункту Червонопопівка Северодонецького району Луганської області.
Судовим рішення від 04.05.20214 року у справі № 399/261/24 (провадження № 2-о/399/14/2024) встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з грудня 2005 року по 15.12.2022 року проживали однією сім`єю, як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, побут, мали спільні права та обов`язки, спільно проводили час в колі сім`ї, родичів, знайомих, любили та піклувались одне про одного. ОСОБА_2 з 21.08.2006 року був зареєстрований та з грудня 2005 року фактично проживав із заявницею за адресою АДРЕСА_1 .
У довідці про склад сім`ї ОСОБА_2 зазначений як співмешканець ОСОБА_1 . ОСОБА_2 у військово-облікових документах вказував про заявницю як про цивільну дружину, яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , доньку заявниці ОСОБА_3 називав падчеркою.
Заявниця понесене всі витрати на поховання та поминання ОСОБА_2 та його поховання відбулося у с. Млинок з двору їхнього спільного зареєстрованого місця проживання. ВЧ НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 сповістило заявницю, як цивільну дружину про загибель її цивільного чоловіка.
Таким чином, в ході розгляду справи судом встановлений факт того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю, як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу з грудня 2005 року по 15 грудня 2022 року та не потребує доведення у цій справі.
Неодноразові звернення до Міністерства оброни України з питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги залишились відмовою з мотивацією, що ОСОБА_1 не подано документів, яким встановлено факт перебування на утриманні загиблого та з посиланням на редакцію статті 16-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», чинної на дату смерті військовослужбовця, зазначено, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).
При поданні заяви про встановлення факту проживання однією сім`єю заявниця не ставила питання перебування на утриманні загиблого чоловіка вважаючи, що встановлення вказаного факту є необов`язковим у зв`язку зі змінами у законодавстві. Хоча у судовому засіданні свідки вказували на повне утримання заявниці за рахунок її цивільного чоловіка ОСОБА_2 .
Чоловік заявниці ОСОБА_2 за свого життя, був працездатною особою, працював на різних роботах та отримував заробітну плату, розмір якої був у рази вищий за її розмір пенсії, що дозволяло чоловіку повністю її утримувати матеріально та забезпечувати всі її грошові потреби. Доходи ОСОБА_2 були основним джерелом для існування заявниці,чоловік утримував її, оскільки, з 2014 року заявниця є пенсіонером, непрацездатною особою.
Оскільки покійний чоловік заявниці лише два місяці після призову на службі перебував у ЗСУ та загинув - то він спромігся також лише два рази перерахувати грошові кошти на рахунок ОСОБА_1 у сумі 5000 грн., та 1000 грн.
На підставі вищевикладеного просить суд задовольнити заяву, оскільки встановлення даного факту необхідне заявниці для подальшого вирішення питання про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги після загиблого ОСОБА_2 , як особі, що перебувала на його утриманні.
Ухвалою суду від 13.08.2026 року відкрито провадження по справі в порядку окремого провадження та призначено справу до розгляду.
Представник заявниці ОСОБА_1 - ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про місце, дату і час розгляду справи повідомлений належним чином. До суду подав заяву про розгляд справи без його участі, заяву підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явились, про місце, дату і час розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки в судове засідання не повідомив. Пояснень по справі не надавав та клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.
Враховуючи норми ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено що, згідно довідки про доходи, ОСОБА_1 , отримує пенсію за віком з грудня 2014 року /а.с. 6/.
Довідкою № 685 від 30.04.2025 року виданої виконавчим комітетом Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області ОСОБА_1 про те, що вона дійсно знаходилась на утриманні чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 7/.
Довідкою № 83 від 08.06.2026 року виданої Онуфріївською селищною радою Олександрійським район Кіровоградської області встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на день загибелі ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 та вели спільне господарства /а.с. 7 на звороті/.
Згідно оплачених рахунків на спожитий природний газ за 2021 рік та січень 2022 року за особовим рахунком ОСОБА_1 встановлено, що будучи пенсіонером, вона сама не в змозі оплати комунальні послуги /а.с. 8-14/.
На картковий рахунок заявниці ОСОБА_1 ОСОБА_2 перераховувались кошти, що підтверджується квитанцією з переказу коштів від 18.11.2022 року в розмірі 5000 гривень та від 25.11.2022 року в розмірі 1000 гривень /а.с.15,18/.
Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 04.06.2024 року у справі за № 399/261/24, провадження № 2-о/399/14/26 встановлено факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу з грудня 2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішення суду набрало законної сили 10.09.2024 /а.с. 19-22/.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод чи інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утримання. Згідно із частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Частиною першою статті 316 ЦПК України визначено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий. Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов`язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку, передбаченому законом.
Аналогічний висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постановах від 08.11.2019 у справі № 161/853/19, від 18.12.2019 у справі № 370/2598/16-ц. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
В постанові 18.01.2024 року № 560/17953/21 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 290/289/22-ц (провадження № 61- 13369св22), вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.
Заявниця просить суд встановити факт перебування її утриманні загиблого ОСОБА_2 , та зазначає, що встановлення цього факту необхідне їй для реалізації прав на отримання соціальних виплат, пов`язаних із загибеллю військовослужбовця.
Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 N5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у Постанові від 31.03.2020 у справі № 205/4245/17 (провадження № 61-17628св19).
У відповідності до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вказано, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до статті 16-1 Закону № 2011-ХІІ у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).
У цій же нормі права зазначено, що утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на час смерті ОСОБА_2 ) право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування (частина перша статті 31 Закону № 2262-ХІІ).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпції щодо фактів. Надані заявницею докази суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують юридичний факт, встановлення якого є необхідним для отримання заявницею права на звернення за одноразовою грошовою допомогою.
На підтвердження (спростування) перебування фізичної особи на утриманні померлого закон вимагає надання відповідних доказів (наприклад, довідки про склад сім`ї, спільне проживання або утримання, медичні документи, виписки з банківських рахунків, довідки про доходи, чеки, квитанції, договори про оплату комунальних, навчальних, медичних послуг, показання свідків, фото/відеоматеріали, листування (особистого або ділового характеру)), які зумовлють дослідження судом обставин приватного життя утриманця та особи, яка надавала утримання.
Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів (постанова Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі №592/17552/18).
Оцінивши надані заявницею докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , яка є цивільною дружиною ОСОБА_2 , проживала з ним та вели спільне господарство, ббудучи особою пенсійного віку перебувала на його утримані. На момент смерті ОСОБА_2 останній був єдиним джерелом доходу сім`ї, в тому числі і ОСОБА_1 , так як вона являється пенсіонером з 2014 року. Встановлення цього факту необхідне ОСОБА_1 , для реалізації її права на отримання соціальних виплат та допомоги, а отже такі факти породжують юридичні наслідки. Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення цих фактів і їх встановлення не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 дійсно перебувала на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 до дня його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись 10, 81, 263,264, 265, 268, 315, 316, 319 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Міністерство Оборони України, про встановлення факту перебування на утриманні задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 перебувала на утриманні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув під час участі в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони проти збройної агресії рф поблизу населеного пункту Червонопопівка Северодонецького району Луганської області 15.12.2022 року до дня його смерті.
Судові витрати по справі залишити за заявницею
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Лях