ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________
Справа № 636/10665/25 Провадження 2/636/2030/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.09.2026
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Буніна Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Андрєєвої В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитним договором,
встановив:
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 8728262, № 8828643 в розмірі 51683,77 гривень та судовий збір у сумі 3028,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» посилалось на те, що 02 лютого 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 (далі - Відповідач або Позичальник) було укладено кредитний договір № 8728262 (далі - Кредитний договір) (копія кредитного договору з додатками додається). 12.09.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 12092025, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Кредіплюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ ««Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників №1 від 12.09.2025 до Договору факторингу № 12092025 від 12.09.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 25298,97 гривень, з яких: 9999,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу; 10299,97 гривень - заборгованість за відсотками; 5000,00 гривень - заборгованість за пенею, штрафами.
Крім того, 23 лютого 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір Кредитної лінії (Надійний) № 8828643. Згідно з п.п. 2.1 Кредитного договору, за цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку кредиту, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту. 27.03.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено Договір факторингу № 27/03/25, у відповідності до умов якого товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні товариству з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 9 від 25.07.2025 до договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 26384,80 гривень, з яких 10400,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу; 8990,80 гривень - заборгованість за відсотками; 5200 гривень - неустойка; 1794,00 гривень - комісія за надання кредиту. Відповідачем заборгованість не погашена, тому позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість за вказаними договорами, а також понесені судові витрати у виді сплаченого при зверненні до суду судового збору у розмірі 3028,00 гривень.
17.08.2026 від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування зазначив, що у матеріалах справи не містяться копії договору факторингу між Кредитором та позивачем у повному обсязі, у тому числі докази оплати договору факторингу, та додатків до нього, щоб підтверджувало належність позивача як нового кредитора у цій справі. Крім того, позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором, тоді як кредитний договір та первинним кредитором було укладено пізніше, ніж договір факторингу, тобто після відступлення права вимоги, також відповідачем не надано належних доказів перерахування позивачем грошових коштів на користь відповідача. Окрім цього, матеріали справи не містять копії виписки за картковим рахунком відповідачки та не містять доказів на підтвердження обставин здійснення повної оплати за договорами факторингу на час або після їх укладення, тобто доказів, які б підтвердили належність виконання позивачем своїх зобов`язань з договором. Виходячи з вищезазначеного відповідач просив у задоволенні позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відмовити у повному обсязі, оскільки вони є необґрунтованими, та не доведеними, так як належним чином обсяг і зміст вимог не перейшли до позивача як нового кредитора від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та від ТОВ «Авентус Україна», одночасно посилаючись на судову практику.
25.08.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Миколаєнко В.М. надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а відзив на позовну заяву залишенню без задоволення.
Представник позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» - адвокат Король В.А. в позові просив його задовольнити та розглядати справу за відсутності сторони позивача.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, причини неявки до суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.
Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України справу розглянуто за відсутності сторін, які надіслали на адресу суду заяви (клопотання) з проханням справу розглянути за їх відсутності. Судовий розгляд справи здійснювався на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
02 лютого 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8728262. На виконання умов зазначеного договору відповідачу було надано кредитні кошти, які останній зобов`язався повернути та сплатити передбачені договором платежі. Крім того, 23 лютого 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 8828643. За умовами зазначеного договору кредитодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів його електронного платіжного засобу, а позичальник - повернути кредитні кошти у визначений договором строк та сплатити проценти і комісію за надання кредиту
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», у чинній на день укладення сторонами Договору редакції (далі Закон), електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис, електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; електронні дані, будь-яка інформація в електронній формі; засіб електронного підпису чи печатки апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які використовуються для створення та/або перевірки електронного підпису чи печатки.
Відповідно до змісту ст. 7 Закону оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
Згідно зі ст.14 Закону електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно з загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», у чинній на день укладення сторонами Договору редакції, у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Частиною 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено, що електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України, ст. 36 ГПК України та ст. 79 КАС України.
12 вересня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 12092025, за умовами якого до позивача перейшли права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників. Згідно з Реєстром боржників № 1 від 12 вересня 2025 року до договору факторингу № 12092025 від 12 вересня 2025 року позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8728262 у розмірі 25298,97 гривень, з яких 9999,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 10299,97 гривень - заборгованість за процентами, 5000,00 гривень - заборгованість за пенею та штрафними санкціями. 27 березня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/03/25, за умовами якого первісний кредитор відступив позивачу права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 9 від 25 липня 2025 року до договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 8828643 у розмірі 26384,80 гривень, з яких 10400,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 8990,80 гривень - заборгованість за процентами, 5200,00 гривень - неустойка та 1794,00 гривень - комісія за надання кредиту. За твердженням позивача, відповідач належним чином свої зобов`язання за зазначеними кредитними договорами не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, право вимоги на яку перейшло до позивача. Загальний розмір заборгованості, заявлений позивачем до стягнення за двома кредитними договорами, становить 51683,77 гривень.
Оскільки сторонами договорів дотримані умови зазначених договорів факторингу, що встановлюють порядок та процедуру відступлення права вимоги за договором, суд дійшов висновку, що позивач набув право вимоги до відповідача за кредитними договорами: № 8728262 від 02.02.2015 та № 8828643 від 23.02.2025.
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості: за договором № 8728262 від 02.02.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 25298,97 гривень, з яких: 9999,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу; 10299,97 гривень - заборгованість за відсотками, 5000,00 - заборгованість за пенею штрафами; за договором № 8828643 від 23.02.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 26384,80 гривень, з яких: 10400,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу; 8990,80 гривень - заборгованість за відсотками, 5200,00 гривень - неустойка; 1794,00 - комісія за надання кредиту.
Положеннями ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові і відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Отже, право вимоги за договорами про надання кредиту, укладеними: між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Суд погоджується з наданими позивачем розрахунками заборгованості, оскільки розмір заборгованості підтверджується наданими доказами, а відповідачем не надано заперечень щодо розміру заборгованості, доказів сплати ним кредитних коштів та контр розрахунку заборгованості.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), яку суд застосовує до виниклих правовідносин відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України.
Що стосується вимог ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення з відповідача заборгованості за пенею, штрафами та неустойки, суд зазначає наступне.
24 лютого 2022 року Указом Президента України№ 64/2022«Про введення воєнного станув Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05.30 год. 24 лютого 2022 року, який в подальшому неодноразово продовжувався і діє до цього часу.
Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Також зазначеним Законом внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та відповідно до пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за пенею, штрафами в розмірі 5000,00 гривень (догорів № 8728262) та неустойки в розмірі 5200,00 гривень (договір № 8828643) задоволенню не підлягають.
Таким чином, позовні вимоги за кредитними договорами слід задовольнити частково: договір № 8728262 - 20298,97 гривень, договір № 8828643 - 21184,80 гривень, усього за договорами - 41483,77 гривень.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2430,41 гривень (41483,77 х 3028,00 / 51683,77 = 2430,41).
Керуючись ст.ст. 10-13, 76, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, IBAN № НОМЕР_2 у AT «ТАСкомбанк»)
- заборгованість за кредитним договором № 8728262 від 02.02.2025 у розмірі 20298,97 (двадцять тисяч двісті дев`яносто вісім) гривень 97 (дев`яносто сім) копійок, з яких: 9999,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 10299,97 гривень - заборгованість за відсотками;
- за кредитним договором № 8828643 від 23.02.2025 у розмірі 21184,80 (двадцять одна тисяча сто вісімдесят чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок, з яких 10400,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 8990,80 гривень - заборгованість за відсотками, 1794,00 гривень - комісія за надання кредиту.
Всього стягнути заборгованість за договорами у загальному розмірі 41483,77 (сорок одна тисяча чотириста вісімдесят три) гривні 77 (сімдесят сім) копійок, а також судовий збір у сумі 2430,41 (дві тисячі чотириста тридцять) гривень 41 (сорок одна) копійка.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Є.О. Бунін