ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/10527/26 Справа № 199/926/26 Суддя у 1-й інстанції - Богун О.О. Суддя у 2-й інстанції - Красвітна Т. П.
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
18 вересня 2026 року м.Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді Красвітної Т.П., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 15 липня 2026 року по справі за позовом Товариства з обмеженною відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 15 липня 2026 року виправлено описку у рішенні суду №199/926/26 від 27 березня 2026 року, зазначивши вірно в резолютивній частині рішення, а саме в частині оскарження «Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.».
На зазначену вище ухвалу ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу 13.08.2026.
При вирішенні питання про відкриття провадження встановлено, що апелянтом за подання апеляційної скарги на ухвалу не сплачено судовий збір, в апеляційній скарзі апелянт ставить питання про звільнення від сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статті 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Як вбачається зі змісту цієї норми, існує чотири умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Згідно із частиною 3 вказаної статті, при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті, суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Враховуючи висновки Верховного Суду в ухвалі від 29 вересня 2025 року у справі № 339/471/24, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна одночасно подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.
Однак заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору не підтверджене належними та достатніми доказами, які б свідчили про те, що майновий стан ОСОБА_2 перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі за подання апеляційної скарги.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року в справі № 697/2951/19 (провадження № 61-16827св21) зазначено, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року). Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.
Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (див. постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року, справа № 821/1896/15-а, провадження № К/9901/14384/18).
Апеляційний суд зауважує, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний майновий стан заявника для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи за календарний рік, який передує року подання до суду апеляційної скарги, довідка про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, довідка про перебуванні скаржника на утриманні іншої особи, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо).
Відтак, заявляючи про звільнення його від сплати судового збору, відповідачем не було подано належних та достатніх доказів свого скрутного майнового становища в період, який може бути врахований за статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
Згідно п.п. 9 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою, сума судового збору становить - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08 липня 2011 року (в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги) ставка судового збору при зверненні з апеляційною скаргою фізичною особою на ухвалу суду складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому сума судового збору складає 665 (шістсот шістдесят п`ять грн) 60 грн.
Судовий збір підлягає сплаті на рахунок:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101 , Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155 , Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача [рахунок приховано], Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу призначення платежу: судовий збір, за скаргою - прізвище, ім`я та по батькові (найменування) платника, Дніпровський апеляційний суд (м.Дніпро).
Крім того, встановлено, що апеляційну скаргу подано з пропуском п`ятнадятиденного строку на апеляційне оскарження, оскільки ухвалу постановлено 15.07.2026, останнім днем на апеляційне оскарження є 30 липня 2026 року.
Разом із тим, апеляційну скаргу подано 13.08.2026, у якій апелянт порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. На обґрунтування заявленого клопотання апелянт зазначає, що оскаржувану ухвалу він отримав одночасно з ухвалою про відмову у перегляді заочного рішення, постановленою того ж числа. При цьому, не маючи юридичної освіти, апелянт не міг одночасно усвідомити, що зазначена ухвала підлягає окремому та самостійному апеляційному оскарженню.
Разом з тим, суд апеляційної скарги зазначає, що апелянтом, зокрема, не вказано конкретної дати отримання оскаржуваної ухвали, що не дає можливості суду перевірити дотримання строку на апеляційне оскарження та належним чином оцінити наведені апелянтом підстави для його поновлення.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Юридична необізнаність за загальним правилом не є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційнаскарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п. 4 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху та надання апелянту часу для усунення вказаного вище недоліку шляхом звернення до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження та зазначенням поважності причин пропуску строку.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 15 липня 2026 року по справі за позовом Товариства з обмеженною відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - залишити без руху для усунення вказаних в ухвалі недоліків протягом 10 (десяти) днів з дня вручення копії ухвали.
У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк скарга буде вважатись неподаною та повернута апелянту.
Суддя Т.П.Красвітна