ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/8866/26 Справа № 756/1296/26 Суддя у 1-й інстанції - Дорошенко Г.В. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючої - Городничої В.С.,
суддів: Петешенкової М.Ю., Макарова М.О.,
розглянувши в приміщенні суду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику у м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Марченко Поліна Вікторівна, на ухвалу Новокодацького районного суду м.Дніпра від 10 червня 2026 року про направлення справ до іншого суду, у складі судді Дорошенко Г.В., по справі № 756/1296/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - НОМЕР_1 прикордонний загін військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України, НОМЕР_3 прикордонний загін військової частини НОМЕР_4 Державної прикордонної служби України, про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або АТО, -
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася через Оболонський районний суд м. Києва із заявою про встановлення факту загибелі (смерті) військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у місті Мар`їнка Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України при виконанні бойового завдання при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, в районі ведення бойових дій на тимчасово окупованій території України.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 24 лютого 2026 року цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: НОМЕР_1 прикордонний загін військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України, НОМЕР_3 прикордонний загін військової частини НОМЕР_4 Державної прикордонної служби України, про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або АТО надіслано за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва (а.с.116,117).
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27 квітня 2026 року матеріали справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: НОМЕР_1 прикордонний загін військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України, НОМЕР_3 прикордонний загін військової частини НОМЕР_4 Державної прикордонної служби України, про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або АТО - направлено за підсудністю до Новокодацького районного суду м. Дніпра (а.с.123-126).
Ухвалою Новокодацького районного суду м.Дніпра від 10 червня 2026 року цивільну справу за заявою адвоката Марченко П.В. в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: НОМЕР_1 прикордонний загін військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України, НОМЕР_3 прикордонний загін військової частини НОМЕР_4 Державної прикордонної служби України, про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або АТО передано для розгляду за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва, на підставі ч.1 ст.305, п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України (а.с.132-134).
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач є внутрішньо-переміщеною особою з м. Маріуполя Донецької області, де зареєстроване місце проживання заявника значиться за адресою: АДРЕСА_1 .
З 10 червня 2023 року заявник зареєстрована як ВПО у АДРЕСА_2 , що знаходиться в межах територіальної юрисдикції (підсудності) Дніпровського районного суду м. Києва. До того ж, заявлені свідки проживають також у місті Києві.
Суд першої інстанції вважав, що, в силу ст. 305 ЦПК України, така заява, що заявлені ОСОБА_1 , належить розглядати в порядку окремого провадження за фактичним місцем проживанням заявника, що знаходиться в територіальних межах Дніпровського районного м. Києва, а тому, застосовуючи положення п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, постановив про передачу за підсудністю цієї заяви до Дніпровського районного суду м. Києва.
Не погодившись з такою ухвалою, у червні 2026 року ОСОБА_1 через свого представника - ОСОБА_3 в підсистемі "Електронний суд" подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання заявника, адже з такою заявою, в силу положень ст. 317 ЦПК України, заявник має можливість звертатись до будь-якого суду. З цих підстав ОСОБА_1 звернулась до Оболонського районного суду м. Києва та вважає, що саме цей суд є належним судом для розгляду її такої заяви. Разом з цим зазначила, що судом першої інстанції порушено положення ст. 32 ЦПК України, оскільки спори між судами про підсудність не допускаються, тоді як дана справа передавалась тричі від одного суду до іншого і жодного разу не була розглянута по суті.
Інші учасники справи своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК Укроаїни, не скористалися та відзиву на апеляційну скаргу не подавали, але, в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно із частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про передачу справі для розгляду іншому суду розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено, що до Новокодацького районного суду міста Дніпра на підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 27 квітня 2026 року надійшла вищевказана цивільна справа для розгляду за підсудністю.
24 червня 2025 року представник заявника адвокат Марченко П.В., в інтересах заявника ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить встановити факт загибелі (смерті) ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь, у місті Мар`їнка Донецької області на тимчасово окупованій території України при виконанні бойового завдання при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, в районі ведення бойових дій на тимчасово окупованій території України, підсудність якої регулюється положеннями ст. 305 ЦПК України.
Підставою для направлення вищезазначеної справи до Новокодацького районного суду міста Дніпра стало те, що відповідно до даних Єдиного державного демографічного реєстру заявниця ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформації з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери про внутрішньо переміщену особу №2302162 від 03 лютого 2026 року та №2868433 від 10 червня 2023 року, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, та з 09 січня 2023 року її адресою фактичного місця проживання є: АДРЕСА_2 , що знаходиться в межах територіальної юрисдикції (підсудності) Дніпровського районного суду м. Києва.
Місцем проживання заявника, з 10 червня 2023 року по теперішній час, є: АДРЕСА_2 . Заявлені свідки проживають у місті Києві.
Постановляючи про передачу справи за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва, судом встановлено, що фактичне місце проживання заявниці ОСОБА_1 знаходиться за межами територіальної юрисдикції (підсудності) Новокодацького районного суду міста Дніпра, тому є підстави для застосування п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та частково приймає доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Так, колегією суддів встановлено, що заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або тимчасово окупованій території, тобто, у м. Мар`їнка Донецької області.
За положеннями ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.
За узагальненням судової практики щодо вирішення справ за заявами про встановлення факту народження та смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або тимчасово окупованій території України, які розглядалися у 2024-2025 роках, встановлено, що використання законодавцем у частини 2 статті 317 ЦПК України терміну «невідкладність», як оціночної категорії, зобов`язує суд вчиняти відповідні процесуальні дії щодо розгляду заяв про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України в пріоритетному, першочерговому порядку, що означає розгляд такої заяви відразу після передання її у провадження конкретного судді. При цьому першочерговий порядок розгляду такої справи означає її розгляд раніше інших справ. Це зумовлено значущістю для заявників питання щодо встановлення відповідного факту та їх проживанням, як правило, на тимчасово окупованій території України.
Колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції, посилаючись на положення ст. 305 ЦПК України, помилково вважав, що заява ОСОБА_1 стосується визнання особи безвісно відсутньою чи померлою, що передбачає визначення підсудності за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту смерті на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або тимчасово окупованій території, в порядку ст. 317 ЦПК України, тобто, таке звернення гарантується заявникові до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
У статті 31 ЦПК України визначено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
У відповідності до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Колегія суддів наголошує, що Новокодацький районний суд м. Дніпра отримав дану справу, яка надіслана Дніпровським районним судом м. Києва за підсудністю ухвалою суду, яка не оскаржена та є чинною.
Натомість, всупереч положенням ст 32 ЦПК України, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про передачу справи до іншого суду, не врахувавши неможливість спору між судами щодо підсудності розгляду справи та відсутність чітко визначеного суду для звернення заявника з такою заявою поданою в порядку ст. 317 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги в частині помилкового надіслання справи до іншого суду колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що спростовують висновки суду першої інстанції в цій частині.
Натомість, скаржник в своїй апеляційній скарзі просить надіслати справу за підсудністю до Оболонського районного суду м. Києва, до якого вона вперше свою заяву і подавала, однак, колегія суддів наголошує, що суд апеляційної інстанції позбавлений можливості визначати підсудністю та належність суду поза межами, встановленими нормами ЦПК України, а тому, скасовуючи оскаржувану ухвалу Новокодацького районного суду м. Дніпра, дана справа повинна розглядатись саме цим судом, без наявності спору про підсудність між судами.
Відповідно до частини 6 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а тому ухвала суду підлягає скасуванню на підставі ст. 379 ЦПК України, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Марченко Поліна Вікторівна - задовольнити частково.
Ухвалу Новокодацького районного суду м.Дніпра від 10 червня 2026 року про направлення справ до іншого суду - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складений 18 вересня 2026 року.
Головуючий: В.С. Городнича
Судді: М.Ю. Петешенкова
М.О. Макаров