ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
17 вересня 2026 року Справа №160/27750/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 07.09.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУПФУ в Дніпропетровській області) з такими вимогами:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 29050,00 грн;
- зобов`язати відповідача сформувати і подати до Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області подання про повернення позивачу помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 29050,00 грн, згідно квитанції АТ КБ «Приватбанк» № TS 2107373 від 01.10.2025.
У обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем 01.10.2025 за договором купівлі-продажу придбано квартиру. Позивачем сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 29050,00 грн (1 % від його вартості).
Позивач 23.07.2026 звернувся до відповідача із заявою про повернення помилково (надмірно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, разом з якою надав: копію рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05.12.2000 щодо усиновлення позивача і зміни прізвища та по-батькові позивача; копію довідки з місць проживання (з дати народження позивача), виданої Відділом формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Управління у сфері державної реєстрації Дніпровської міської ради від 10.01.2026 № 20/5-389; лист Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 22.07.2026 № 3/16-10570 щодо неучасті позивача у безоплатній приватизації та невикористання свого житлового чека на приватизацію житлового фонду у м. Дніпрі станом на 20.07.2026 за зазначеними адресами.
Листом від 06.08.202026 № 0400-010605-8/150911 відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача з посиланням, що документи для розгляду надійшли не в повному обсязі, а саме відсутня довідка про невикористання житлових чеків для приватизації або використання для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду за період з 28.09.2001 по дату укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна (01.10.2025).
Позивач з такою відмовою не згоден, оскільки передбачені законом довідки до заяви додано у повній відповідності, зокрема, до підпункту «в» пунктів 15- 2, 15-3 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою від 10.09.2026 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу (представнику позивача) усунути її недоліки шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення цього строку та доказами поважності причин його пропуску.
На виконання ухвали від 10.09.2026 від позивача до суду 14.09.2026 надійшла заява про усунення недоліків, разом з якою надано заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, в обґрунтування якої зазначено, що позивачем 20.02.2026 подано першу заяву до ПФУ про повернення збору. Процедуру повернення коштів розпочато до спливу шести місяців після платежу. Відповідач 24.02.2026 надав першу відмову, яка стала предметом спору у справі № 160/8154/26. Рішенням суду у справі № 160/8154/26 відмовлено у задоволенні позову позивачу через ненадання повного пакета документів. Суд зазначив у рішенні про можливість повторного звернення до ПФУ з дотриманням пункту 15-2 Порядку № 1740, тобто, наданням повного необхідного пакету документів.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom, заява № 4451/70, п. 36). Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria, заява № 36760/06, п. 230). Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права
Тож позиція ЄСПЛ свідчить, що основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у рішенні від 27 червня 2000 року у справі «Ілхан проти Туреччини» ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.
ЄСПЛ також у справі «Корня проти Республіки Молдова» (Cornea v. the Republic of Moldova, заява № 22735/07, п.п. 21-26; констатовано порушення пункту 1 статті 6 Конвенції) зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним й може підлягати в деяких випадках обмеженням. Суд повинен переконатись у тому, що застосовані заходи не обмежують та не знижують можливості доступу до суду таким чином, що порушується сам зміст цього права. Більше того, обмеження буде неспівмірним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету та якщо не існує розумної співмірності між застосованими заходами і переслідуваною метою (рішення у справі «Уейт і Кеннеді проти Німеччини», заява № 26083/94, пункт 59). Право на доступ до суду буде порушеним, коли регулювання не переслідує більше мету правової безпеки і належного управління правосуддям, а являє собою бар`єр, який перешкоджає особі добитися розгляду по суті своєї справи компетентним судом (рішення у справі «Цалкізіс проти Греції» (Tsalkitzis v. Greece, заява № 11801/04, пункт 44).
Зважаючи на наведені позивачем обставини, з метою забезпечення права доступу до правосуддя, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом та поновити позивачу такий строк.
Після усунення недоліків позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстави для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні, у зв`язку з чим вважає за необхідне відкрити провадження у справі.
У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Вирішуючи заявлене клопотання, суддя виходить з такого.
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 статті 4 КАС України).
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно із пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною п`ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Таким чином, виходячи з наведених в статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в даній справі, з урахуванням вимог статей 259-262 КАС України, суддя вважає за необхідне здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
За приписами частини четвертої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає для з`ясування всіх обставин у справі.
Керуючись статтями 5, 12, 77, 160, 168, 171, 174, 175, 257, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії і поновити цей строк.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Запропонувати відповідачу надати до суду за допомогою підсистеми (модулю) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі:
- відзив на позовну заяву разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та доказами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити строк для подання до суду відповіді на відзив та заперечення протягом 5 днів з дня одержання відзиву (відповіді на відзив).
Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати до суду протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (особистий кабінет в системі «Електронний суд») з використанням власного електронного підпису (уповноваженої особи):
- заяву ОСОБА_1 про повернення помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 29050,00 грн;
- рішення (протокол, лист, розпорядження), прийняте за наслідками розгляду заяви позивача.
Справа розглядатиметься суддею Пляшковою К.О. одноособово.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud0470/.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадку відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.
Суддя К.О. Пляшкова