ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/17792/26
категорія 112010205
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши в електронній формі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
установив:
У травні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Житомирській області) щодо відмови у перерахунку та виплати з 15 грудня 2023 року пенсії відповідно до пункту «а» статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 70% грошового забезпечення померлого годувальника та зобов`язання вчинити відповідні дії.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що з урахуванням приписів пункту «б» частини 1 статті 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон України №2262-ХІІ), має право на призначення пенсії в разі втрати годувальника з дня смерті свого сина ОСОБА_2 , а саме з 15 грудня 2023 року, оскільки встановлення факту причинного зв`язку захворювання, яке призвело до смерті військовослужбовця ОСОБА_2 свідчить лише про те, що смерть пов`язана із захистом Батьківщини.
Ухвалою суду від 08 травня 2026 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду в електронній формі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та визначено відповідачам строк для подання відзивів на позов.
15 червня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що сам по собі факт смерті особи у 2023 році не може ототожнюватися з наявністю у членів її сім`ї документального підтвердження права на призначення пенсії саме на підставі обставин смерті, які стали встановленими лише 04 лютого 2026 року. Відповідний висновок військово-лікарської комісії було прийнято лише 04 лютого 2026 року. Саме з моменту отримання зазначеного документа у відповідач виникла документально підтверджена можливість встановити відповідні юридично значущі обставини та вирішити питання про перерахунок пенсії у розмірі 70% відповідно до Закону України №2262-ХІІ.
У період з 13 по 25 травня 2026 року головуюча суддя перебувала у стані тимчасової непрацездатності, з 08 по 10 червня 2026 року - у відрядженні, з 06 по 26 липня 2026 року - у відпустці, з 29 по 31 липня 2026 року, з 13 по 15 серпня 2026 року - у відрядженні, 17 вересня 2026 року - у відпустці.
На підставі пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд установив, що ОСОБА_1 є батьком загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , який проходив військову службу у Військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до Витягу із протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 19 квітня 2024 року №2869 по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв захворювання солдата ОСОБА_2 , «Двобічна тотальна пневмонія. Правобічний фібринозний плеврит. Серцево-легенева недостатність», яке послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 26 грудня 2023 року, виданим Коростенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), лікарським свідоцтвом про смерть від 15 грудня 2023 року №585, виданим КНП «Міська клінічна лікарня №4» Дніпропетровської міської ради, витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 30 січня 2024 року №30-РС - ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПОСЛУЖИЛО ПРИЧИНОЮ СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.
У зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , ГУ ПФУ в Житомирській області 23 травня 2024 року призначено пенсію позивачу по втраті годувальника відповідно до статті 36 Закону України №2262-ХІІ в розмірі 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї.
Не погоджуючись із рішенням Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони України щодо причинного зв`язку захворювання, яке призвело до смерті військовослужбовця ОСОБА_2 ОСОБА_1 подано відповідний позов до суду.
На підставі постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі №240/16475/24, Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України Міністерства оборони України переглянуто причинний зв`язок захворювання, яке призвело до смерті військовослужбовця ОСОБА_2 .
04 лютого 2026 року Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України Міністерства оборони України протоколом №2026-0204-1720-3320-0 встановлено, що ЗАХВОРЮАВННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.
У зв`язку із цим ГУ ПФУ в Житомирській області 09 березня 2026 року проведений перерахунок пенсії позивача відповідно до пункту «а» статті 36 Закону у розмірі 70 % грошового забезпечення.
Уважаючи, що має право на перерахунок пенсії з 15 грудня 2023 року у розмірі 70% грошового забезпечення, позивач 06 квітня 2026 року звернувся до відповідача з заявою про перерахунок.
Листом від 01 травня 2026 року відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії.
Уважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
Перш за все суд зауважує, що 06 квітня 2022 року Конституційний Суд України ухвалив рішення № 1-р(II)/2022, у якому вказав на необхідності посиленого з боку Держави соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії рф проти України, розпочатої в лютому 2014 року, а також осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності, а також зазначив про неможливість обмеження або скасування права на соціальний захист цієї особливої категорії осіб із спеціальним юридичним статусом.
Також у вказаному рішенні зазначено, що за змістом статей 17, 65 Основного Закону України, громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції, тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати їх додатковими гарантіями соціального захисту відповідно до частини 5 статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення; щодо осіб, на яких покладено обов`язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність, та членів їхніх сімей частиною 5 статті 17 Конституції України встановлено особливий соціальний захист, який не обмежено умовами й рівнем, визначеними у статті 46 Основного Закону України (абзаци 2, 3 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018, абзац 11 підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019).
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України № 2262-XII.
Статтею 29 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.
У силу статті 30 Закону України № 2262-ХІІ позивач як батько особи, захворювання та причина смерті якої, пов`язані із захистом Батьківщини, має право на пенсію в разі втрати годувальника за цим Законом.
Статтею 36 Закону України № 2262-ХІІ встановлені розміри пенсій в разі втрати годувальника, а саме пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах:
а) членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, які є непрацездатними та перебували на утриманні загиблого (померлого) годувальника (при цьому дітям та іншим особам, зазначеним в абзаці другому статті 30 цього Закону, незалежно від того, чи перебували вони на утриманні загиблого (померлого) годувальника), - 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на одного непрацездатного члена сім`ї. Якщо на утриманні загиблого (померлого) годувальника перебували двоє і більше членів сім`ї, пенсія призначається у розмірі 90 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника, що розподіляється між ними рівними частками, але не менше ніж 40 процентів на кожного непрацездатного члена сім`ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків;
б) сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї.
Ураховуючи, що висновком Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони України встановлено, що ЗАХВОРЮАВННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСМТОМ БАТЬКІВЩИНИ, позивач набув право на перерахунок пенсії відповідно до пункту «а» статті 36 Закону України № 2262-ХІІ.
Питання визначення строку призначення пенсії за Законом України № 2262-ХІІ врегульовано статтею 50 цього Закону, пунктом «б» частини 1 якої встановлено, що пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів «а», «в» статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення;
Відповідно до частин 2 та 3 статті 50 Закону України № 2262-ХІІ членам сімей осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та пенсіонерів з їх числа, які набули право на пенсію після смерті годувальника, - з дня виникнення права на пенсію, а батькам або дружині (чоловікові), які набули право на пенсію у разі втрати годувальника, - з дня звернення за пенсією.
Пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
У цьому випадку не є спірним питання права позивача на отримання пенсії в разі втрати годувальника у розмірі, передбаченому пунктом «а» статті 36 Закону України № 2262-ХІІ, як і не є спірним факт призначення позивачу пенсії в разі втрати годувальника з травня 2024 року.
За позицією відповідача оскільки витяг з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони України по встановленню причинного зв`язку захворювання №№2026-0204-1720-3320-0 виданий 04 лютого 2026 року, тому перерахунок пенсії обґрунтовано проведено з 09 березня 2021 року із застосуванням пункту «а» статті 36 Закону України №2262-ХІІ.
Суд визнає таку позицію необґрунтованою та зазначає, що висновок ВЛК від 19 квітня 2024 року №2869, яким встановлений причинний зв`язок смерті сина позивача з виконанням обов`язків військової служби, відмінено та встановлено, що смерть ОСОБА_2 пов`язана із захистом Батьківщини, що дає право на перерахунок розміру пенсії в разі втрати годувальника, тому такий перерахунок повинен бути проведений не з дня виникнення права на перерахунок (першого числі наступного місяця), а з дня виникнення права на пенсію.
Аналогічна правова позиція викладена у постанов Третього апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2022 року у справі № 340/5237/21.
Позивач оскаржує рішення ГУ ПФУ в Житомирській області щодо відмови у перерахунку та виплаті з 15 грудня 2023 року пенсії відповідно до пункту «а» статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 70% грошового забезпечення померлого годувальника. Однак відповідач не приймав окремого рішення по такому питання, а листом від 01 травня 2026 року повідомив про відповідний перерахунок пенсії з 09 березня 2026 року. Відповідно суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправними дії щодо не здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до пункту «а» статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 70% грошового забезпечення померлого годувальника.
При цьому, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме з 23 травня 2024 року, а не з 15 грудня 2023 року, як просить позивач, оскільки пенсію вперше призначено, що 23 травня 2024 року, тобто з моменту звернення позивача за пенсією по втраті годувальника, відповідно до частин 2 статті 50 Закону України № 2262-ХІІ.
За відсутності документально підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл суд не вирішує.
Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до пункту «а» статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 70% грошового забезпечення померлого годувальника з 23 травня 2024 року.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до пункту «а» статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 70% грошового забезпечення померлого годувальника з 23 травня 2024 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом 30 днів з дати його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Т.О. Окис
18.09.26