КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у залишенні позову без розгляду
17 вересня 2026 року Справа № 320/3102/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у місті Києві матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 №2/3/3816 від 08.11.2022; зобов`язати відповідача видати позивачу нову довідку про розмір грошового забезпечення із зазначенням надбавки за особливості проходження служби в розмірі 100 відсотків та премії 130 премії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року відкрите провадження в адміністративній справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
Відповідачем було заявлене клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки позивач звернувся до суду з пропуском строку, установленого частиною 2 статті 122 КАС України. Відповідач зазначає, що матеріали справи не містять доказів про поважність причин пропуску строку звернення до суду. Вважає, що пропуск строку звернення до суду вчинено без поважних причин, а отже суд має підстави для залишення позову без розгляду.
Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку на звернення до суду, суд зазначає таке.
Положеннями статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Відповідно до статті 51 Закону N 2262-XII при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім`ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Статтею 55 Закону N 2262-XII передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Водночас наведені положення статті 55 Закону N 2262-XII регулюють виплату вже нарахованих, але своєчасно не отриманих сум пенсії. У цій справі визначальним є не механізм виплати нарахованих сум, а спеціальне правило частини третьої статті 51 Закону N2262-XII щодо строків перерахунку пенсії, не проведеного з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для такого перерахунку.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону N 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбачених цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, предметом даного розгляду є перевірка дотримання позивачем строку звернення до суду, визначеного статтею 122 КАС України, та необхідності застосування процесуальних наслідків, передбачених статтею 123 КАС України, у зв`язку з заявленням позовних вимог.
Встановлено, що підставою для виникнення права позивача на перерахунок пенсії стало отримання відповідної довідки, що є обставиною, яка тягне за собою зміну розміру грошового забезпечення та, як наслідок, необхідність перерахунку призначеної пенсії.
При цьому видача уповноваженим державним органом довідки про розмір грошового забезпечення не створює у особи нового права на перерахунок пенсії, а є лише документальним підтвердженням складових грошового забезпечення, які повинні враховуватися органом Пенсійного фонду України під час реалізації вже існуючого обов`язку з перерахунку пенсії, що виник у силу закону.
До моменту отримання належної довідки пенсійний орган не має необхідної документальної підстави для фактичного здійснення розрахунку пенсії; однак несвоєчасне надходження такої довідки з вини державного органу не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на перерахунок з дати виникнення відповідного права.
Такий підхід узгоджується з елементами правовладдя, відображеними у Доповіді Європейської комісії "За демократію через право" (Венеційської комісії) "Мірило правовладдя", ухваленій на 106-му пленарному засіданні 11- 12 березня 2016 року (European Commission for Democracy through Law (Venice Commission), Rule of Law Checklist, CDL-AD (2016)007, 11- 12 March 2016). У пунктах 44, 53, 58, 60- 61 цього документа наголошено, що дії держави мають відповідати закону, державні органи зобов`язані ефективно впроваджувати закони, правові приписи мають бути передбачуваними у своїх наслідках, а публічна влада повинна діяти послідовно та з повагою до легітимних очікувань особи. Застосування цих підходів у цій справі означає, що несвоєчасне оформлення належної довідки уповноваженим державним органом не може погіршувати становище пенсіонера та обмежувати період реалізації права на перерахунок пенсії, яке виникло безпосередньо із закону.
Отримання позивачем зазначеної довідки було зумовлене невиконанням державними органами покладеного на них обов`язку щодо своєчасного здійснення перерахунку пенсії, у зв`язку з чим позивач був вимушений вчиняти додаткові дії (зокрема, звертатися з окремими позовами до суду), спрямовані на підтвердження складових грошового забезпечення у належному розмірі та захист свого порушеного права.
Отже, право позивача на підвищення пенсії виникло з 01 квітня 2019 року безпосередньо в силу закону, а невиконання відповідачем обов`язку з надання належної довідки для перерахунку пенсії з цього моменту свідчить про триваючу протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
За змістом частини третьої статті 51 Закону N 2262-XII перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв`язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження будь-яким строком.
Зазначена норма є спеціальною щодо загальних процесуальних правил, установлених статтями 122 та 123 КАС України, та спрямована на забезпечення ефективного захисту права особи на належне пенсійне забезпечення у випадках, коли держава або її органи не виконали покладений на них обов`язок щодо своєчасного здійснення перерахунку пенсії у зв`язку зі зростанням розміру прожиткового мінімуму.
Такий підхід повністю узгоджується із закріпленим у статті 10 Закону N 2073-IX принципом добросовісності і розсудливості, складовою якого є захист легітимних очікувань особи. Громадянин має право розраховувати, що процедурні помилки одного уповноваженого органу під час оформлення довідки про грошове забезпечення не будуть використані іншим державним органом як підстава для обмеження права на перерахунок виплат процесуальними строками. У контексті принципів верховенства права та належного адміністрування, застосування, як вважає відповід, загального шестимісячного строку до триваючих соціальних правовідносин є проявом надмірного формалізму, який нівелює сутність гарантованого законом матеріального права.
Суд зазначає, що зволікання органу, уповноваженого на видачу довідок про складові грошового забезпечення, що враховуються для перерахунку пенсії з підготовкою та направленням відповідної довідки для перерахунку пенсії впливає на соціальне право позивача на отримання пенсії у належному розмірі, що дає підстави для висновку, що своєчасний перерахунок пенсії в цьому випадку не був здійснений з вини державного органу, який видає довідки для перерахунку пенсії.
Крім того, як констатував Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2024 року у справі N 580/10781/23, обмеження права пенсіонера, який отримує пенсію відповідно до Закону N 2262-XII, на перерахунок належної йому пенсії, який проведено несвоєчасно через ненадання довідки про розмір грошового забезпечення відповідним державним органом, будь-яким строком є неприпустимим з огляду на приписи частини третьої статті 51 Закону N2262-XII.
Такий висновок узгоджується з принципом належного врядування, сформованим у практиці Європейського суду з прав людини. Зокрема, у рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukraine, заява N 29979/04, пункти 70- 71) Європейський суд з прав людини зазначив, що державні органи у питаннях, які зачіпають майнові права особи, повинні діяти вчасно, належно та якомога послідовніше; на державні органи покладається обов`язок запровадити внутрішні процедури, які мінімізують ризик помилок і сприяють юридичній визначеності; ризик помилки державного органу має покладатися на саму державу, а не на особу, якої така помилка стосується. Застосування цього підходу у спірних правовідносинах означає, що несвоєчасне оформлення належної довідки уповноваженим органом та подальша відмова пенсійного органу здійснити перерахунок на її підставі не можуть бути підставою для обмеження періоду перерахунку пенсії загальним процесуальним строком звернення до суду.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2024 року у зразковій справі N 380/19324/23, у якій зазначено, що перерахунок пенсії, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або органів, уповноважених видавати довідки про розмір грошового забезпечення, здійснюється без обмеження строком, а застосування процесуальних строків звернення до суду у таких спорах є неприйнятним.
При цьому Велика Палата Верховного Суду у цій справі чітко розмежувала:
- спори щодо призначення або обчислення пенсії, у яких підлягають застосуванню загальні процесуальні строки, та
- спори щодо невиконання державою обов`язку з перерахунку пенсії, коли право особи вже існує, але не реалізоване з вини суб`єкта владних повноважень.
У справах щодо невиконання державою обов`язку з перерахунку пенсії, звернення особи до суду є способом відновлення порушеного триваючого права, а не оскарженням разового управлінського рішення, що виключає можливість застосування шестимісячного строку, передбаченого статтею 122 КАС України.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що застосування процесуальних строків звернення до суду у спорах щодо перерахунку пенсії у зв`язку зі зміною складових грошового забезпечення відповідних категорій осіб, суперечило б прямій нормі частини третьої статті 51 Закону N 2262-XII.
Крім того, у цій справі позивач послідовно ініціював судовий захист для отримання належної довідки, а спірна відмова відповідача настала вже після оформлення оновленої довідки на виконання судового рішення.
Вирішальним для цієї справи є те, що позивач не обмежився пасивним очікуванням перерахунку, а вжив усіх заходів для відновлення своїх прав. Зокрема, він оскаржив спочатку ненадання взагалі ніякої довідки, а потім оскаржив склад грошового забезпечення в первинній довідці. Цей спір виник не через зволікання позивача, а внаслідок відмови органу, яку було прийнято вже після видачі нової довідки.
Отже, доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, є помилковими.
З огляду на зазначене, суд вважає, що позивач не пропустив строк звернення до суду з цим позовом. Відтак відсутні підстави для залишення позову без розгляду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.