Номер провадження 2/754/5090/26
Справа №754/17168/25
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
22 липня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Буша Н.Д.,
секретаря с/з Поліщук Д.В.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві Державної адміністрації про визначення місця проживання малолітніх дітей, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Конюшка Д.Б. звернувся до суду з позовом з вимогою до відповідача ОСОБА_2 щодо визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком.
Позов мотивовано тим, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 22 червня 2013 року, в період якого ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилась донька ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син - ОСОБА_4 . Протягом останніх років стосунки з відповідачем поступово погіршувались, тривалий час кожен з подружжя живе окремим життям та інтересами. Фактично родина припинила своє існування та в проваджені Деснянського районного суду міста Києва перебуває справа №754/13351/25 про розірвання шлюбу. Діти фактично проживають з позивачем та утримуються ним. Саме позивач належним чином турбується про дітей, виховує, розвиває, турбується про їх здоров`я, фінансово забезпечує та дбає про належні житлові умови та комфортне життя дітей. У зв`язку з наявністю конфлікту позивача з відповідачем щодо визначення місця проживання дітей, ОСОБА_1 звертається до суду з вказаним позовом.
16 жовтня 2025 року ухвалою Деснянського районного суду міста Києва позовну заяву залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків.
Ухвалою суду від 11 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 10 червня 2026 року постановлено закрити підготовче засідання у вказаній цивільній справі та призначено до судового розгляду по суті.
Сторона позивача в судове засідання не з`явилась, направили на адресу суду заяву про розгляд справи у їх відсутність.
Відповідач про розгляд справи судом повідомлялась в порядку вимог ч. 6 ст. 128 ЦПК України шляхом направлення ухвали суду, позову з додатками та розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою її реєстрації. Конверт з рекомендованим повідомленням повернувся до суду. Також відповідач повідомлялась про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України. Відповідач процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву не скористалась.
Представник третьої особи - Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві Державної адміністрації в судове засідання не з`явився. 22.04.2026 року на адресу суду від представника третьої особи Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві Державної адміністрації - Мироненко Л.М. надійшов висновок щодо визначення місця проживання дітей з батьком від 21.04.2026 року № 102-2479, а також заява про розгляд справи у відсутність їх представника.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає ст. 280 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши докази по справі, суд дійшов до таких висновків.
Сторони 22 червня 2013 року зареєстрували шлюб відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Попільнянського районного управління юстиції у Житомирській області 22 червня 2013 року, актовий запис №27.
В період шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька - ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син - ОСОБА_4 .
В проваджені Деснянського районного суду міста Києва перебуває справа №754/13351/25 про розірвання шлюбу між сторонами.
Протягом останніх років між сторонами погіршились стосунки, зникло взаєморозуміння та в кінцевому результаті, вже тривалий час подружжя проживає окремо. Між батьками дітей виник спір щодо місця проживання дітей.
Малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживають з 2023 року разом з батьком, позивачем по справі, за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказаний приватний будинок побудовано на земельній ділянці, яка належить на праві власності позивачу, на підтвердження надано копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №252916882 від 15.04.2021 року (а.с. 15).
Згідно з інформацією висновку щодо визначення місця проживання малолітніх дітей, наданим Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією №102-2479 від 21.04.2026 року, спеціалістом Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та фахівцем із соціальної роботи Деснянського районного в місті Києві центру соціальних служб проведено обстеження житлово-побутових умов проживання за вказаною адресою. Зясовано, що умови для проживання та виховання малолітніх дітей створені, в будинку чисто та прибрано, кімнати облаштовані сучасними меблями та технікою, діти мають окремі кімнати з ліжками, місцями для навчання, забеспечені в повному обсязі одягом відповідно до віку та сезону, навчальним приладдям, іграшками, харчуванням.
Позивач всебічно турбується про фізичне здоров`я дітей. Саме батько дітей після 2022 року був присутнім при планових та позапланових оглядах у лікаря, що підтверджується записами в Історії розвитку дитини, яка заповнюється лікарями Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 Деснянського району міста Києва».
За інформацією гімназії "Києво-Могилянський колегіум" ІІ-ІІІ ступенів Деснянського району міста Києва малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є учнями гімназії. Успіхами дітей цікавляться обоє батьків, батьківські збори відвідує матір, до школи дітей здебільшого привозить батько. Діти доглянуті, мають охайний вигляд та забезпечені всім необхідним для навчання. Батьки належним чином виконують батьківські обов`язки.
Позивач працює в ТОВ "Аверс-Техно" на посаді директора та має самостійний дохід.
Таким чином, умови проживання та розвитку дітей разом з батьком є такими, що відповідають найкращим інтересам дітей, а саме: у дітей з батьком тісний емоційний зв`язок; батько забезпечує дітям необхідний медичний догляд; у батька є фінансова спроможність забезпечувати дітей всім необхідним для їх життя та всебічного розвитку; діти відвідують гімназію.
Згідно з висновком щодо визначення місця проживання малолітніх дітей, наданим Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією №102-2479 від 21.04.2026 року, Службою у справах дітей та сім`ї зроблено висновок, враховуючи інтереси дітей, вважають за доцільне визначити місце проживання дітей разом з батьком - ОСОБА_1 .
Обставини, які є підставою для незгоди з вказним висновком судом не встановлені.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою (ст. 141 СК України).
Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч. 3 ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства").
Згідно зі ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.
Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
У ч.ч. 1-2 статті 161 СК України зазначено, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини. Рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першочергово повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об`єктивних обставин спору.
Під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах (постанова Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 466/1017/20).
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки стосовно дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.
При оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини підлягають врахуванню такі базові елементи: погляди дитини; індивідуальність дитини; збереження сімейного оточення і підтримання відносин; піклування; захист і безпека дитини; вразливе положення; право дитини на здоров`я; право дитини на освіту (постанова Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі № 654/4307/19).
Також підлягають врахуванню спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто; стосунки між дитиною і батьками в минулому; бажання батьків бути опікунами; збереження стабільності в оточенні дитини, йдеться про місце проживання, дім, школу, друзів; бажання дитини.
Принцип 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року, відповідно до якого малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір`ю. У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.
Отже, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що проживання малолітніх дітей з батьком - ОСОБА_1 буде відповідати інтересам дітей та позитивно сприятиме їх фізичному та психологічному розвитку, отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. статтями 10-13, 76-82, 89, 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України ст.ст. 141, 161 СК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві Державної адміністрації про визначення місця проживання малолітніх дітей - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст рішення складено 18.09.2026 року.
Суддя Н.Д. Буша