КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залучення третьої особи
18 вересня 2026 року справа № 320/22131/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в приміщенні суду в місті Києві матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просили:
- визнати протиправним рішення відповідача від 21 червня 2023 року №1654/3081;
- зобов`язати відповідача перерозподілити грошове забезпечення безвісно відсутнього солдата ОСОБА_3 , водія 1-го відділення 3-го взводу 2-ої стрілецької роти Військової частини НОМЕР_2 , рівними частинами між позивачем-1 та позивачем-2, як законного представника ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами опрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У зв`язку зі звільненням судді, в провадженні якого перебувала справа №320/22131/23, остання передана на повторний автоматизований розподіл між суддями, за результатами якого для розгляду справи визначено суддю Діску А.Б.
До суду надійшло клопотання, заявлене представником військової частини НОМЕР_3 , про залучення цієї частини до участі у справі № 320/22131/23, оскільки військова частина НОМЕР_2 не є окремою юридичною особою, а перебуває у підпорядкуванні військової частини НОМЕР_3 , розгляд справи та ухвалення рішення впливатиме на права та обов`язки військової частини НОМЕР_3 . 3 огляду на це військова частина НОМЕР_3 вважає, що має бути залучена до розгляду справи у якості третьої особи на стороні відповідача.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Діски А. Б. прийнято справу до свого провадження, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження) та зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 надати суду письмові пояснення з наданням відповідних доказів щодо клопотання Військової частини НОМЕР_3 про залучення до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 10.10.2025 було задоволено клопотання представника в/ч НОМЕР_1 та замінено відповідача у справі на правонаступника Військову частину НОМЕР_1 .
Відповідачем було подано до суду письмові пояснення, в яких зазначено, що військова частина НОМЕР_2 до 31.05.2025 включно перебувала у підпорядкуванні та на фінансовому забезпечені військової частини НОМЕР_3 . З 01.06.2025 військова частина НОМЕР_2 зарахована на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_1 перебуваючи надалі у підпорядкування військової частини НОМЕР_3 . З 16.06.2025 військова частина НОМЕР_2 передана у підпорядкування військової частини НОМЕР_1 .
Таким чином, вирішуючи питання щодо залучення до розгляду справи в/ч НОМЕР_3 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, враховуючи подані військовою частиною НОМЕР_1 пояснення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залучення до розгляду справи військової частини НОМЕР_3 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Водночас, суд зазначає, що в цій справі позивачі просять зобов`язати відповідача перерозподілити грошове забезпечення безвісти відсутнього солдата ОСОБА_3 рівними частками між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як законного представника ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 .
При цьому, як вбачається судом з листа військової частини НОМЕР_2 від 21.06.2023 №1654/3081, відповідачем було видано наказ, згідно з яким всі належні виплати здійснюються матері ОСОБА_3 , ОСОБА_6 .
Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Враховуючи викладене, враховуючи те, що грошове забезпечення безвісти відсутнього солдата ОСОБА_3 отримує ОСОБА_6 , суд дійшов висновку, що рішення у цій справі може вплинути на її права, свободи, інтереси або обов`язки, а тому доцільно залучити її до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Крім того, суд зазначає, що представником позивачів було подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.
У своєму клопотанні представник позивачів не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд на даний час не вбачає необхідності у наданні пояснень сторонами у зазначеній справі, а тому дійшов висновку, що підстави для її розгляду за участю сторін відсутні. У зв`язку з чим відсутні і підстави для задоволення клопотання представника позивачів про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Окрім того, відповідно до вимог ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
З метою забезпечення повного, об`єктивного та всебічного дослідження обставин справи суд дійшов висновку про необхідність витребування у ОСОБА_2 додаткових доказів по справі.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Керуючись статтями 12, 49, 243, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
1. У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_3 про залучення її до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відмовити.
2. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ).
3. Запропонувати третій особі подати до суду письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог протягом 10 днів з моменту отримання даної ухвали.
4. У задоволенні клопотання представника позивачів про розгляд справи з викликом сторін - відмовити.
5. Зобов`язати ОСОБА_2 надати суду письмові пояснення з наданням відповідних доказів щодо того, чи зверталась остання в інтересах ОСОБА_4 до військової частини НОМЕР_2 з заявою щодо виплати грошового забезпечення безвісти відсутнього солдата ОСОБА_3
6. Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.
7. Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб - порталі судової влади України за адресою: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070.
8. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Діска А.Б.