Справа № 420/24791/26
У Х В А Л А
18 вересня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про уточнення позовних вимог в адміністративній справі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В :
До Одеського окружного адміністративного суду 12.08.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошового забезпечення, а також інших похідних видів грошового забезпечення (щомісячних та одноразових) в періоди з 28.02.2022 року по 01.12.2024 року та з 17.06.2025 року по 21.07.2026 рік у заниженому розмірі, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017;
2. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_5 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 за періоди з 28.02.2022 року по 01.12.2024 року та з 17.06.2025 року по 21.07.2026 рік грошове забезпечення (включаючи основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення), обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», в редакції чинній з 29.01.2020, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 рік, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024, Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 рік, Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01.01.2026 рік з урахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він проходив з 28.02.2022 по 01.12.2024 та з 17.06.2025 по 21.07.2026 проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 . 29.07.2026 з метою отримання інформації щодо нарахування виплат грошового забезпечення представником позивача було подано адвокатський запит до військової частини НОМЕР_6 , що підтверджується адвокатським запитом від 29.07.2026. 05.08.2026 було отримано відповідь на адвокатський запит. Після аналізу наданих розрахунків було з`ясовано, що за час проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі: відповідач невірно обчислював розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, застосовуючи прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 01 січня відповідного календарного року та є вищим.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Разом із позовом заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, посилаючись на те, що з початку повномасштабного вторгнення та станом на момент звернення з позовною заявою позивач безперервно проходив та проходить військову службу. 23.07.2026 позивач був переведений у іншу військову частину (військова частина НОМЕР_7 ), що підтверджується записом у військовому квитку серії НОМЕР_8 (графа 17). Після остаточного звільнення з військової служби у військовій частині НОМЕР_2 (21.07.2026), та після отримання відповіді на адвокатський запит (05.08.2026) позивач дізнався, про неповне нарахування грошового забезпечення відповідачем за весь час проходження військової служби у військовій частині з 28.02.2022 по 01.12.2024 та з 17.06.2025 по 21.07.2026.
Ухвалою судді від 14.08.2026 постановлено відмовити у задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку на звернення до суду; прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
11.09.2026 від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Швеця Д.Ю., надійшла заява (вх. №ЕС/104555/26) про уточнення позовних вимог, виклавши їх наступним чином:
« 1. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, а також інших похідних видів грошового забезпечення (щомісячних та одноразових) в періоди з 28.02.2022 року по 01.12.2024 року та з 17.06.2025 року по 21.07.2026 рік у заниженому розмірі, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017;
2.Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 за періоди з 28.02.2022 року по 01.12.2024 року та з 17.06.2025 року по 21.07.2026 рік грошове забезпечення (включаючи основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення), обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», в редакції чинній з 29.01.2020, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 рік, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024, Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 рік, Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01.01.2026 рік з урахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.»
В обгрунтування пояснив, що під час опрацювання матеріалів справи було виявлено технічну помилку, а саме у прохальній частині позовної заяви допущено механічну описку у нумерації військової частини, замість « 0216» помилково вказано у першій позовній вимозі « 2016», а у другій позовній вимозі « 4210», в тім зазначаємо, що код ЄДРПОУ зазначений вірно - Відповідача, військової частини НОМЕР_2 , відтак вказана помилка має виключно технічний характер.
Розглянувши подану до суду уточнену позовну заяву, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.3 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як зазначено у ч.1ст.47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.3 ст.262 КАС України, підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, у відповідності з ч. 2 ст. 262 КАС України, заява позивача про уточнення позову подана до початку розгляду справи по суті, тобто в межах 30-ти денного строку, а, отже, може бути прийнятою.
Згідно з ч.2, 3 ст.242 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За таких обставин, суд вбачає можливим прийняти до розгляду уточнену позовну заяву.
Керуючись ст.ст.47,241-243,248 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Прийняти до розгляду заяву представника позивача про уточнення позовних вимог (вх. №104555/26 від 11.09.2026).
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА