ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21201/26
провадження № 2/753/17708/26
У Х В А Л А
"21" вересня 2026 р. суддя Дарницького районного суд м. Києва Трусова Т. О., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 , представник: ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Найтенд Продакт» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
В С Т А Н О В И В:
28.08.2026 ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , в електронній формі через електронний кабінет звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Найтенд Продакт» про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 171 761,09 грн та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 45 000грн.
За результатами вивчення позовної заяви суддя дійшов висновку, що її подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, а саме:
?зазначений у позовній заяві перелік документів, що додаються до неї, не відповідає фактично наданим документам (у переліку відсутні копія трудової книжки, форма ОК-5 та форма ОК-7);
?до позовної заяви не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» (далі також - Закон № 3674-VI).
Частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб….
У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується (стаття 176 ЦПК України).
Прожитковий мінімум для працездатних осіб на дату подання позову складає 3 328 грн.
Що стосується посилань позивачки на те, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, то з огляду на зміст цієї норми такі доводи є обґрунтованими лише в частині вимог про стягнення заробітної плати.
Правова позиція з цього питання викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19 та від 26.07.2023 у справі №522/16890/20. У цих постановах Верховний Суд виснував, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не може бути кваліфікований як заробітна плата, адже має зовсім іншу правову природу ніж винагорода за працю, ця виплата не входить до структури заробітної плати і на вимогу про її стягнення пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється.
Зважаючи на викладене, на підставі частини першої статті 185 ЦПК України позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків. На усунення недоліків позивачу (її представнику) слід подати заяву з переліком документів, які відповідають фактично доданим до позовної заяви документам, документ про сплату судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 1 331,20 грн та докази надсилання відповідачу копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 44 КАС України.
Щодо зазначення у позовній заяві про намір звернутись із заявою про витребування доказів після відкриття провадження у справі, то суд звертає увагу на положення статті 84 ЦПК України, згідно з якою клопотання про витребування доказів подається позивачем разом з поданням позовної заяви, а якщо таке клопотання заявлено з пропуском цього строку, суд залишає його без задоволення…
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185, 258- 260 ЦПК України, суддя
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Найтенд Продакт» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненнізалишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії даної ухвали, роз`яснивши, що в разі їх неусунення у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя:
Ухвала підписана суддею 21.09.2026.