Справа № 570/2478/26
Номер провадження 2/570/2214/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2026 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі:
судді Гнатущенко Ю.В.
з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС») в особі представника - адвоката Пархомчука С.В. звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 8980,80 грн, а також судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 23.04.2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 281447 (далі - Кредитний договір або Договір) про надання коштів на умовах фінансового кредиту у розмірі 6000,00 грн строком на 90 днів зі сплатою відсотків 0,72 % на добу.
19.12.2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (далі - Первісний кредитор) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу №19122025/1 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників від «19» грудня 2025 року до договору факторингу №19122025/1, ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором, станом на 20.02.2026 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 8980,80 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 6000,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 2980,80 грн.
Ухвалою суду від 25.06.2026 р. справу прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з проведенням судового засідання із викликом учасників.
У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просить розгляд справи проводити за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, відзиву, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подала. Судом вжито заходів для належного повідомлення відповідачки про дату, час та місце розгляду справи шляхом надсилання на адресу її останнього відомого зареєстрованого місця проживання відповідного поштового відправлення.
Також про дату, час та місце розгляду справи відповідачка була повідомлена належним чином шляхом опублікування оголошення про виклик до суду на офіційному вебсайті судової влади України. Відповідно до ч.11 з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
За таких обставин, враховуючи наявність згоди представника позивача, відсутність відзиву, неявку відповідача у судове засідання, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута без участі відповідача, на підставі наявних у справі доказів, із ухваленням заочного рішення.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 23.04.2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 281447 (далі - Кредитний договір).
Відповідно до п.1.1. індивідуальної частини Кредитного договору Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 6000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Тип кредиту - кредит.
Пунктом 1.2. індивідуальної частини Кредитного договору передбачено, що Кредит надається строком на 90 днів, тобто до 21.07.2025. Строк дії договору 90 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами. Клієнт не має права ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором.
У п.1.3. індивідуальної частини Кредитного договору також зазначено, що за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 262,8 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 0,72 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів.
З додатку № 1 від 23.04.2025 року до Кредитного договору вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 підписала цей договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL9925.
Згідно із довідкою ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» про ідентифікацію клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з якою укладено договір № 281447 від 23.04.2025, ідентифікована ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЛАЙ ІНВЕСТ».Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): здійснювалось в інформаційно-телекомунікаційній системі https://www.cly.com.ua/.
Також у згаданій довідці наявна інформація про відправлення 23.04.2025 р. одноразового ідентифікатора KL9925 на номер мобільного телефону НОМЕР_2 , який вказано у реквізитах Кредитного договору як номер мобільного телефону відповідачки ОСОБА_1 .
На підтвердження факту видачі кредитних коштів позивачем подано підтвердження ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, у якому викладена інформація про здійснення переказу від 23.04.2025 р. о 19:40 год у розмірі 6000.00 грн на платіжну картку НОМЕР_3 , призначення переказу: «Вьідача кредита #281447», номер платіжної інструкції A987085B435209CLY281447T2469284.
Номер платіжної картки НОМЕР_3 також зазначено у реквізитах Кредитного договору як «Рахунок Позичальника» - відтак, грошові кошти у розмірі 6000,00 грн були перераховані 23.04.2025 р. відповідачці ОСОБА_1 .
Відповідно до Виписки з особового рахунка за Кредитним договором № 281447 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» за кредитним договором 281447 від 23.04.2025 станом на 20.02.2026 (включно) не погашена та складає 8980,80 грн, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 6000,00 грн, прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 2980,80 грн.
19.12.2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (далі - Первісний кредитор) та ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу №19122025/1 (далі - Договір факторингу), відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату належне йому право вимоги до ОСОБА_1 .
Пунктом 4.1. Договору факторингу передбачено, що Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог у формі, наведеній в Додатку № 1 до цього Договору.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 19122025/1 від 19.12.2025 року до реєстру включено відповідачку ОСОБА_1 , номер договору - 281447, дата укладення договору - 23.04.2025 року, дата закінчення договору - 21.07.2025 року, борг за тілом кредиту - 6000,00 грн, борг за відсотками - 2980,80 грн, загальна сума заборгованості - 8980,80 грн.
Оплата за Договором факторингу підтверджується платіжними інструкціями АТ «КОМІНБАНК» №212 від 22.01.2026 р., № 236 від 18.02.2026 р. та № 183 від 19.12.2025 р.; призначення платежу усіх перерахованих платіжних інструкцій: «Оплата послуг згідно договору факторингу № 19122025/1 від 19.12.2025 р».
Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття, а якщо правочин відповідно до закону або домовленості сторін має бути підписаний, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
За статтями 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися у письмовій, у тому числі електронній, формі, а правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, і воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
За змістом статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у спорах, пов`язаних з укладенням кредитних договорів в електронній формі, звертав увагу на необхідність перевірки належної ідентифікації позичальника, факту направлення та використання одноразового ідентифікатора, зв`язку відповідної дії з укладенням конкретного договору, а також підтвердження фактичного надання кредитних коштів. Такий підхід узгоджується з правовими висновками, викладеними, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19 та від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19.
Судом встановлено, що у матеріалах справи наявні документи, які підтверджують укладення відповідачем кредитного договору № 281447 від 23.04.2025 року в електронній формі, погодження істотних умов кредитування та підписання електронних документів одноразовим ідентифікатором KL9925.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, 612, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.
За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що право вимоги за кредитним договором № 281447 від 23.04.2025 року перейшло від ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» до позивача ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» на підставі договору факторингу № 19122025/1 від 19.12.2025 року та витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 19122025/1 від 19.12.2025 року.
За таких обставин вимога позивача ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6000,00 грн є доведеною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 281447 від 23.04.2025 року та додатку № 1 до договору фінансового кредиту № 281447 від 23.04.2025 року сторони погодили сплату відсотків за користування кредитними коштами, строк кредитування, порядок нарахування відсотків та фіксовану процентну ставку у розмірі 0,72 % на добу.
Випискою з особового рахунка за Кредитним договором № 281447 від 23.04.2025 р. підтверджено, що станом на 20.02.2026 (включно) заборгованість відповідачки за вказаним кредитним договором у розмірі 8980,80 грн - не погашена; водночас, докази погашення відповідачкою заборгованості за Кредитним договором після 20.02.2026 р. у матеріалах справи відсутні, тому суд виходить з того, що така заборгованість не була сплачена відповідачкою ОСОБА_1 ані первісному кредитору, ані позивачу.
За таких обставин вимога позивача ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за відсотками у розмірі 2980,80 грн є доведеною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Таким чином, із відповідача на користь позивача ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 281447 від 23.04.2025 р. у загальному розмірі 8980,00 грн.
Оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню, відповідно до статті 141 ЦПК України із відповідачки на користь позивача ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» підлягає стягненню судовий збір у повному обсязі, тобто у розмірі 2662 грн 40 коп.
Сторона позивача у позовній заяві також у заяві вх.№17827 від 10.09.2026 р. просить стягнути з відповідачки судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 15500,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до вказаної вище заяви позивачем додано: копію акта про отримання правової допомоги від 01.09.2026 р.; копію довіреності від 09.04.2026 р.; докази надсилання заяви про розподіл-відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, на останню відому адресу реєстрації місця проживання відповідачки ОСОБА_1 ; копію рахунку на оплату послуг адвоката Пархомчука С.В.; копію платіжної інструкції №5141 від 01.09.2026 р.
Також позивачем до позовної заяви були додані копія договору про надання правової допомоги №09/04/2026 від 09 квітня 2026 року, укладеного між ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» та АБ «ПАРХОМЧУК ТА ПАРТНЕРИ» в особі адвоката Пархомчука С.В., та копія Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №8096/10, виданого 18.07.2019 р. Радою адвокатів Київської області на ім`я ОСОБА_2 .
Відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат та підлягають розподілу між сторонами з урахуванням їх реальності, необхідності, розумності та співмірності зі складністю справи, ціною позову і обсягом наданих послуг.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3ст.2 ЦПК України).
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.141 ЦПК України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.137 ЦПК України).
У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (ч.3 ст.4 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
Відповідно до ст.13 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність "адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об`єднанням.
Такі висновки викладені Верховним Судом України у постанові від 31 травня 2023 року у справі №757/13974/21-ц.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. При цьому, законодавство не наводить форму та вимоги до документа, який підтверджує факт сплати клієнтом адвокатського гонорару.
Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Факт понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Пархомчуком С.В., у розмірі 15500,00 грн під час розгляду цієї справи підтверджується належними, допустимими та достатніми доказами, тому підстави для відмови у стягненні таких витрат з відповідачки - відсутні.
Разом з цим, враховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також виходячи з розумності їхнього розміру, з конкретних обставин справи, з ціни позову, зі значення справи для сторони, суд дійшов висновку, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; у стягненні інших витрат на професійну правничу допомогу необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265, 280 - 284 ЦПК України, суд,
у х в а л и в:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 281447 від 23.04.2025 р. у розмірі 8980,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» суму сплаченого позивачем судового збору розмірі 2662,40 грн та суму судових витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони справи:
Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 43561872, адреса: вул.Львівська, буд.23, офіс 703, м.Київ.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , остання відома адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Гнатущенко Ю.В.