№ 208/13220/25
№ 2/207/3388/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2026 року м. Кам`янське
Південний районний суд міста Кам`янського в складі:
головуючого судді Притуляка С.А.
за участю секретаря судового засідання Ткаченко К.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал - фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал - фінанс» звернулося до Південного районного суду міста Кам`янського із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтував тим, що 17.05.2019 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Ідея Банк» було підписано кредитний договір №R01.00400.005274554 та банком надано позичальнику кредитні кошти у сумі 56218,75 грн. з призначення платежу «погашення кредитної заборгованості договір №Z06.00403.003512513 від 28.12.2017 року», строком кредитування на 42 місяці, з відсотковою ставкою за користування кредитом у розмірі 25.01 % річних від залишкової суми кредиту. 25.07.2023 року АТ «Ідея Банк» на підставі Договору факторингу №01.02-31/23 відступило ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача. 26.07.2023 року ТОВ «Росвен Інвест Україна» на підставі Договору факторингу №01.02-38/23 відступило ТОВ «ФК «Укрглобал - фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача. Відповідач всупереч умовам кредитного договору не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 92763,89 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у сумі 10000,00 грн та сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Заочним рішенням Південного районного суду м.Кам`янського від 14.01.2026р. задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал - фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал - фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 92763 (дев`яносто дві тисячі сімсот шістдесят три) гривні 89 копійок, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок та витрати з оплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Ухвалою Південного районного суду міста Кам`янського від 10.08.2026р. скасовано заочне рішення Південного районного суду міста Кам`янського від 14.01.2026р. по цивільній справі №208/13220/25 за позовом позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал - фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, на 10 вересня 2026 року на 11:30 годину.
Представники сторін в судове засідання не з`явилися, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Крім того, від представника відповідача 25.08.2026р. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позову, посилаючись на наступне.
Відповідач звільнений від сплати процентів за користування кредитом, як військовослужбовець за мобілізацією, оскільки на підставі частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Крім того, нарахування процентів за користування кредитом після спливу визначеного договором строку кредитування (після 17.11.2022 р.) є безпідставним. Так, пунктом 1.2. кредитного договору № R01.00400.005274554 від 17.05.2019 р. встановлено, що банк надає кредит строком на 42 місяці. А згідно з п. 2.1. кредитного договору позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 42 щомісячних внесках включно до 17 дня/числа кожного місяця, згідно Графіку щомісячних платежів. Графіком щомісячних платежів датою останнього платежу встановлено 17.11.2022 р. Таким чином, нарахування процентів після зазначеної дати є безпідставним. Сума безпідставно нарахованих процентів складає: 40946,67 - 28754,45 = 12 192,22 грн., де 40946,67 грн. - сума нарахованих процентів згідно довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 25.07.2023 р., 28754,45 грн. - загальна сума процентів за користування кредитом, визначена Графіком щомісячних платежів.
Крім того, ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» не надано належних і достовірних доказів, які б підтверджували набуття ним права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № R01.00400.005274554 від 17.05.2019 р., укладеним між відповідачем і Акціонерним товариством «ІДЕЯ БАНК». До цього часу на адресу ОСОБА_1 не надходило ніяких повідомлень та доказів переходу (відступлення) права вимоги за кредитним договором № R01.00400.005274554 від 17.05.2019 р. ні до ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», ні до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС». До позовної заяви ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» не додано відповідних Реєстрів Боржників, підписаних уповноваженими особами сторін зазначених договорів, а лише Витяги з Реєстрів Боржників, які викликають сумнів у їх достовірності. Крім того, згідно з ч. 1 ст. 1083 ЦК України у редакції, яка діяла станом на час укладення вказаних договорів факторингу, наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій стороні не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Отже, ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» не мало права відступити права грошових вимог, отримані ним за договором факторингу від 25.07.2023 р. № 01.02- 31/23. Договір факторингу від 26.07.2023 р. № 01.02-38/23 є нікчемним. Також нікчемність договору факторингу від 26.07.2023 р. № 01.02-38/23 випливає з положень ч. 2 ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування». Згідно з ними відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається виключно фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати послугу з надання коштів та банківських металів у кредит. Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит не допускається фінансовій компанії, яка має право надавати послуги з факторингу. Правочин щодо відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит, укладений з особою, яка відповідно до закону не має права надавати послугу з надання коштів та банківських металів у кредит, або фінансовою компанією, яка має право надавати послуги з факторингу, є нікчемним.
Крім того, сума заборгованості за кредитом має бути зменшена на суму, яку було стягнуто з ОСОБА_1 під час примусового виконання заочного рішення Південного районного суду міста Кам`янського від 14.01.2026 р. у справі № 208/13220/25.
Крім того, представник відповідача вважає заявлені позивачем судові витрати завищеними у частині витрат на професійну правничу допомогу. Адже, справа є малозначною та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
28.08.2026р. представник позивача надав відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зауважив, що пільги передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не розповсюджуються на відповідача, оскільки заборгованість за Кредитним договором нараховано до мобілізації відповідача.
Крім того, положеннями п. 5.1. Договору факторингу, встановлено, що права вимоги вважаються такими, що перейшли від клієнта до фактора в день підписання відповідного реєстру боржників, за умови виконання фактором зобов`язань передбачених п. 4.1 цього Договору (оплати суми фінансування). Докази оплати суми фінансування згідно умов Договору факторингу долучено до позовної заяви.
Також представник позивача зауважив, що підписавши кредитний договір, позичальник погодився з усіма його умовами, зокрема, й щодо сплати процентів, розмір яких визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору. Відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із кредитодавцем, якщо дійсно вважав встановлений розмір відсотків за користування коштами несправедливим. Відповідач погодив зі своєї сторони такі умови Кредитного договору, підписавши його зміст. Кредитний договір або його окремі положення недійсними не визнано, отже умови договору, в тому числі і щодо сплати відсотків, є обов`язковими для виконання позичальником.
Також представник позивача зазначив, що в матеріалах справи наявні всі необхідні документи, які підтверджують витрати позивача на правову допомогу, зокрема щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, яка була сплачена позивачем.
31.08.2026р. представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, зміст яких зводиться до аргументів, наведених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд встановив наступне.
17.05.2019 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Ідея Банк» було укладено кредитний договір №R01.00400.005274554, а також підписано відповідачем заяву анкету та паспорт споживчого кредиту із визначенням інформації, що надається споживачу до укладання кредитного договору.
Згідно умов укладеного кредитного договору, Банк зобов`язався надати Позичальнику на поточні потреби кредитні кошти у сумі 56218,75 грн., строком на 42 місяці, шляхом переказу коштів з призначенням платежу «погашення кредитної заборгованості договір №Z06.00403.003512513 від 28.12.2017 року» з позичкового рахунку Позичальника на вказаний ним рахунок, з відсотковою ставкою за користування кредитом у розмірі 25.01 % річних від залишкової суми кредиту. (а.с.31-32).
В цьому ж договорі сторонами погоджено графік кредитних платежів, а саме: 41 щомісячні платежі по 2023,16 грн. та останній щомісячний платіж 2022,82 грн., за період з 17.06.2019р. по 17.11.2022р., всього на загальну суму 84973,20 грн., з яких 56218,75 грн. тіла кредиту та 28754,45 грн. процентів за користування кредитом.
Банк свої зобов`язання з надання Позичальнику кредитних коштів у сумі 56218,75 грн. виконав в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи та відповідачем не заперечується.
Однак, відповідач належним чином свої зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за його використання виконав не належним чином, внаслідок чого, станом на 25.07.2023 року у нього утворилась заборгованість за кредитним договором №R01.00400.005274554 від 17.05.2019р., яка за розрахунком позивача становить 92763,89 грн. та складається із заборгованості за основним боргом у розмірі 51817,22 грн., заборгованості за нарахованим та несплаченим відсоткам у розмірі 40946,67 грн. (а.с.14).
25.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» було підписано Договір факторингу №01.02-31/23, яким АТ «Ідея Банк» за плату відступило, а ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача, що підтверджується витягом з реєстру боржників №3 до даного договору, який містить всю інформацію про боржника та зобов`язання, право вимоги за яким відступається.
26.07.2023 року між ТОВ «Росвен Інвест Україна» та ТОВ «ФК «Укрглобал - фінанс» було підписано Договір факторингу №01.02-38/23, яким ТОВ «Росвен Інвест Україна» за плату відступило, а ТОВ «ФК «Укрглобал - фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача, що підтверджується витягом з реєстру боржників №1 до даного договору, який містить всю інформацію про боржника та зобов`язання, право вимоги за яким відступається.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За правилами статей 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Підсумовуючи викладене, суд констатує, що відповідач, всупереч умовам кредитних договорів, порушив взяті на себе зобов`язання та не повернув у повному обсязі отримані кредитні кошти в порядку та строки, обумовлені договором, а також не виконав усі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем.
Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитору зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.
Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом (ст.1082 ЦК України).
Отже, право вимоги за спірним кредитним договором, укладеним з відповідачем, перейшло до позивача, що підтверджується належними та допустимими доказами наданими позивачем.
При цьому, суд відхиляє заперечення відповідача, мотивовані тим, що на адресу ОСОБА_1 не надходило ніяких повідомлень та доказів переходу (відступлення) права вимоги за кредитним договором № R01.00400.005274554 від 17.05.2019 р., а також посиланнями на те, що наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій стороні не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу, а також нікчемністю договору факторингу від 26.07.2023 р. № 01.02-38/23 на підставі ч. 2 ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування».
Так, з огляду на надані позивачем на підтвердження переходу до нього права вимоги до відповідача докази, вбачається, що ним надані витяги з реєстру боржників, а саме із зазначенням особи боржника (відповідача по справі), реквізитів кредитного договору та суми вимоги, що для мети судового розгляду у даній справі є достатнім та доцільним, оскільки предметом доказування є вимога саме до відповідача, а не усіх осіб за договорами факторингу.
Не повідомлення боржника про відступлення права вимоги не звільняє його від обов`язку виконати належним чином зобов`язання.
В разі незгоди із заміною кредитора у зобов`язанні або необізнаністю із здійсненням такої заміни, відповідач, в силу ч.2 ст.516 ЦК України міг виконати свої зобов`язання на користь первісних кредиторів і у цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Однак, доказів такого виконання відповідачем також надано не було.
Право відступлення фактором - ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» права отриманої вимоги третім особам прямо передбачено п.5.2. договору факторингу №01.02-31/23 від 25.07.2023р., укладеного з первісним кредитором - Акціонерним товариством «ІДЕЯ БАНК».
Згідно наявних відомостей, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (правонаступник ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна») та ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» включені до Державного реєстру фінансових установ, отже відступлення їм права вимоги до відповідача не суперечить положенням . 2 ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування».
Отже, позивач набув право вимоги за кредитним договором № R01.00400.005274554 від 17.05.2019 р. до відповідача щодо повернення отриманих останнім кредитних коштів.
Що стосується стягнення з відповідача нарахованих за користування кредитом процентами у сумі 40946,67 грн., суд, перевіривши відповідні нарахування, виходить з наступного.
Згідно п. 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Суд також враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16(провадження № 12-16гс22) про те, що «надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання».
Як встановлено судом, в укладеному кредитному договорі сторони погодили, що кредит надаються на строк, встановлений у відповідних графіках повернення кредиту, які є невід`ємною частиною договору.
Так, згідно погодженого графіку кредитних платежів, сторони визначили порядок та строки погашення кредиту, а саме: 41 щомісячні платежі по 2023,16 грн. та останній щомісячний платіж 2022,82 грн., за період з 17.06.2019р. по 17.11.2022р., всього на загальну суму 84973,20 грн., з яких 56218,75 грн. тіла кредиту та 28754,45 грн. процентів за користування кредитом.
Натомість, позивач просить стягнути з відповідача 40946,67 грн. процентів за користування кредитом, жодним чином не обгрунтовуючи такого розміру та не надаючи належного та детального розрахунку цих процентів.
Крім того, відповідач з 27.03.2022р. проходить військову службу за мобілізацією, що підтверджується наданими ним: копією військового квитка НОМЕР_1 (арк.с.90-98), витягом з послужного списку (арк.с.146), довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України №3315 від 08.09.2023р (арк.с.149).
Законом України від 11 квітня 2024 року № 3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" частина 15 статті 14 Закону №2011-ХІІ викладена в такій редакції: "Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля".
Згідно зі статтею 1 Закону України від 21 жовтня 1993року №3543-XIІ"Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"(в редакції на час виникнення спірних правовідносин) особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
В Україні особливий період розпочався 18 березня 2014 року і триває дотепер.
За таких обставин, суд вважає правомірним та обгрунтованим нарахування відповідачеві процентів за користування кредитом в період з 17.05.2019р. (моменту отримання кредиту) по 27.03.2022р. (до мобілізації відповідача), що складає 27327,27 грн.
Отже, обгрунтованими та підтвердженими станом на момент звернення позивача до суду належним чином позовними вимогами суд вважає стягнення з відповідача 51817,22 грн. боргу по тілу кредиту та 27327,27 грн. боргу по процентам за користування кредитом, що загалом становить 79144,49 грн.
Крім того, як вбачається з наданого представником відповідача звіту про здійснені відрахування та виплати Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, з відповідача в межах виконавчого провадження №80909404, відкритого на підставі виконавчого листа Південного районного суду від 06.04.2026р. у справі №208/13220/25 (тобто в межах виконання заочного рішення по даній справі, яке в подальшому було скасовано судом), було фактично стягнуто 11634,71 грн., та таким чином погашено існуючу заборгованість перед позивачем, яка є предметом даного спору, сума, яка підлягає стягненню з відповідача має бути зменшена.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача всього підлягає стягненню 67509,78 грн.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду: договір про надання юридичних послуг №02/08/2024 від 02.08.2024 року, укладений між ТОВ «ФК «Укрглобал - фінанс» та ФОП ОСОБА_2 (а.с.22), витяг з реєстру №1 до акту приймання - передачі наданих послуг №109 до договору №02/08/2024 від 02.08.2024 року про надання юридичних послуг від 02.08.2024 року з визначенням ряду послуг наданих ОСОБА_2 ТОВ «ФК «Укрглобал - фінанс», в загальній сумі 10000,00 грн.(а.с.23-24), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Руденко Костянтина Васильовича серії ПТ№2412 від 23.10.2018 року (а.с.22).
З вказаних документів вбачається, що вартість правничої допомоги склала 10000,00 грн. та складається з оплати наступних послуг: написання позовної заяви та клопотання про витребування доказів. Однак, з даних робіт по даній справі було виконано лише частину, а саме складання позовної заяви.
Представник відповідача вважав заявлені позивачем судові витрати завищеними у частині витрат на професійну правничу допомогу, адже, справа є малозначною та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №75/9215/15-ц вказано, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката. Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об`єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі.
Однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.
Враховуючи, складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання наданих послуг, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн, що є співмірним з наданим адвокатом обсягом послуг, які відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Враховуючи наведене,на підставі ст.ст. 4, 5, 77, 81, 141, 263-265, 273, 274-279, 280-283 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал - фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал - фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 67509,78 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал - фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал - фінанс» витрати з оплати судового збору у розмірі 1762,92 грн.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Південний районний суд міста Кам`янського шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5ст.265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал - фінанс», код ЄДРПОУ 41915308, юридична адреса: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, б.4.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
Суддя С.А. Притуляк