Справа № 212/14610/25
2/212/1763/26
ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 вересня 2026 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого - судді Хомченко Л.І., секретаря судового засідання Сівак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг , в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
16 грудня 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07 вересня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір (оферти) № 07.09.2023-100003277, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 13 000,00 грн на умовах строковості, платності та поворотності. Кредитні кошти перераховано на платіжну картку відповідача, реквізити якої зазначені у заявці (4149-43ХХ-ХХХХ-3920), що підтверджується квитанцією про перерахування коштів від 07.09.2023. У подальшому, 09 вересня 2023 року, вказаний договір переоформлено шляхом укладення кредитного договору (оферти) № 09.09.2023-010000678 зі строком кредитування 42 дні та кінцевою датою повернення 20 жовтня 2023 року, за фіксованою процентною ставкою 2,1 % за один день користування кредитом.
Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором виконав належним чином та в повному обсязі, натомість відповідач узятих на себе зобов`язань не виконала, кредит у визначений договором строк не повернула, проценти за користування кредитом не сплатила, унаслідок чого станом на дату подання позову утворилась заборгованість у розмірі 24 466,00 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 13 000,00 грн та заборгованості за процентами - 11 466,00 грн.
З огляду на викладене позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою судді від 23 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.
Статтями 43, 211 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання, відзиву на позов не подала, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності не заявляла.
Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 07 вересня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір (оферти) № 07.09.2023-100003277, невід`ємною частиною якого є Заявка на отримання кредиту та Правила надання споживчих кредитів. Договір переоформлено 09 вересня 2023 року шляхом укладення кредитного договору (оферти) № 09.09.2023-010000678.
За умовами договору сума кредиту становить 13 000,00 грн; строк, на який надається кредит, - 42 дні з дати його надання; дата повернення кредиту - 20 жовтня 2023 року; процентна ставка - фіксована незмінна у розмірі 2,1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку, на який надається кредит; проценти розраховуються шляхом множення суми кредиту (залишку кредиту) на кількість днів користування кредитом та на процентну ставку; сума кредиту сплачується одним платежем в останній день строку, на який надається кредит.
Відповідно до п. 3.1 договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з п. 4.1 договору кредит надається на умовах строковості, платності і поворотності, а способом перерахування коштів визначено банківський рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача.
Пунктом 6.1 договору передбачено обов`язок позичальника забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід`ємною частиною оферти.
Згідно з п. 10.1 договору цей договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем у своїй інформаційній системі від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепту), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником на номер телефону, вказаний при реєстрації в інформаційній системі кредитодавця.
Матеріалами справи підтверджено, що документи, які складають кредитний договір, підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надіслано у смс-повідомленні на вказаний нею номер мобільного телефону НОМЕР_1 , а ідентифікацію відповідача проведено з використанням Системи BankID Національного банку України, абонентом якої позивач є з 26 жовтня 2020 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Частиною третьою цієї статті встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
За змістом п. 12 ч. 1 ст. 3 наведеного Закону одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, вказавши, що підписання договору про надання фінансового кредиту за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора підтверджує факт укладення між сторонами відповідного правочину. Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі № 234/7297/20.
Отже, суд доходить висновку, що між сторонами у передбачений законом спосіб укладено кредитний договір, який є обов`язковим для виконання сторонами.
Факт надання кредитних коштів підтверджується квитанцією про перерахування коштів від 07 вересня 2023 року, згідно з якою на платіжну картку відповідача перераховано 13 000,00 грн. Зазначена квитанція є первинним платіжним документом у розумінні Закону України «Про платіжні послуги» та належним і допустимим доказом видачі коштів.
При цьому суд ураховує, що ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює діяльність з надання коштів у позику, у тому числі й на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, у зв`язку з чим позбавлене об`єктивної можливості надати первинні банківські документи (виписку по рахунку), а відомості про повний номер електронного платіжного засобу споживача не підлягають зберіганню в силу приписів п. 10 Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий фінансовий кредит), затвердженого постановою Правління НБУ від 03 листопада 2021 року № 113, та п. 64 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління НБУ від 29 липня 2022 року № 164.
Будь-яких заперечень чи претензій щодо неотримання кредитних коштів або щодо невиконання позивачем свого обов`язку з їх надання відповідач протягом дії договору не заявляла, доказів протилежного суду не надала.
Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості станом на дату звернення до суду заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 07.09.2023-100003277 від 07 вересня 2023 року становить 24 466,00 грн, з яких: 13 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11 466,00 грн - заборгованість за процентами.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд визнає його арифметично правильним та таким, що відповідає умовам договору: проценти нараховані виходячи з бази розрахунку 13 000,00 грн, денної процентної ставки 2,1 % та 42 днів користування кредитом (13 000,00 ? 2,1 % ? 42 = 11 466,00 грн), тобто виключно в межах погодженого сторонами строку кредитування, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом обмежується строком, у межах якого сторони погодили користування кредитними коштами. Нарахування неустойки, передбаченої умовами договору, позивачем не заявлено.
Відповідач наданий позивачем розрахунок не оспорила, контррозрахунку не надала, доказів погашення заборгованості повністю або частково суду не подала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Оцінюючи докази у їх сукупності за правилами ст. 89 ЦПК України, суд виходить із того, що позивач належними та допустимими доказами довів як факт укладення кредитного договору та надання кредитних коштів, так і факт неналежного виконання відповідачем узятих на себе зобов`язань та розмір заборгованості, тоді як відповідач жодних доказів на спростування позовних вимог не надала.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 07.09.2023-100003277 від 07 вересня 2023 року у загальному розмірі 24 466,00 грн.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, факт сплати якого підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке. У попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат позивач зазначив орієнтовний розмір таких витрат - 6 000,00 грн, водночас повідомив, що докази їх понесення будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення, оскільки за домовленістю сторін оплата правничої допомоги здійснюється після ухвалення рішення на користь клієнта. Станом на день ухвалення рішення доказів понесення таких витрат до суду не надано.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів; такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За таких обставин питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу може бути вирішене судом у порядку ст. 270 ЦПК України шляхом ухвалення додаткового рішення за наслідками подання позивачем відповідних доказів у встановлений законом строк.
Враховуючи, що суд задовольнив заявлені позовні вимоги з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збору розмірі 2422,40 гривень.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612, 629, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 07.09.2023-100003277 від 07 вересня 2023 року у розмірі 24 466 (двадцять чотири тисячі чотириста шістдесят шість) гривень 00 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 13 000,00 грн та заборгованості за процентами в розмірі 11 466,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішення ухвалено та проголошено 21.09.2026 року.
Суддя: Л. І. Хомченко