Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
Справа № 126/1092/26
Провадження № 2/126/1297/2026
"10" вересня 2026 р.
м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Рудя О. Г.
із секретарем Кучанською В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Бершадської міської ради в інтересах дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав,
ВСТАНОВИВ:
Позивач орган опіки та піклування Бершадської міської ради в інтересах дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідачки ОСОБА_3 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачка ОСОБА_3 є матір`ю малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей. Державна реєстрація народження дітей проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (за вказівкою матері). Діти знаходяться на обліку служби у справах дітей як такі, що перебувають в складних життєвих обставинах з підстав ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків. У поле зору служби у справах дітей ОСОБА_1 з сім`ї ОСОБА_3 попала у 2024 році, коли з Флоринського закладу загальної середньої освіти надійшло повідомлення про те, що під час неодноразових відвідувань сім`ї ОСОБА_4 спостерігалися незадовільні умови проживання. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 в м. Вінниця народила сина ОСОБА_2 . У зв`язку з відсутністю належних умов проживання матері з новонародженою дитиною в с. Флорине, за сприяння КУ "Центр соціальних служб Бершадської міської ради", ОСОБА_3 з двома дітьми була влаштована до громадської організації "Кризовий центр "Ми поруч". З листів ГО "Кризовий центр "Ми поруч", які надійшли до служби у справах дітей, встановлено, що мати систематично ухиляється від виконання батьківських обов`язків по відношенню до обох дітей. Такі факти класифікуються як ті, що несуть шкоду та загрозу здоров`ю дітей. Жінка не вмотивована до змін, не реагує на зауваження і не пробує виправлятись чи змінювати спосіб свого життя і виховання дітей. Адміністрація ГО "Кризовий центр "Ми поруч" змушена відмовити родині у наданні соціальних послуг та розірвати договір безоплатної/безкоштовної суборенди. Повернувшись в с. Флорино, умови проживання матері з дітьми значно покращились. Під час надання послуги соціального супроводу ОСОБА_3 не виконувала план соціального супроводу, не прислухалась до порад та зауважень працівників центру. Відповідно до клопотань Флоринського ЗЗСО І-ІІІ ступенів, учениця ОСОБА_1 не відвідує систематично школу у зв`язку з педикульозом. З початку ІІ семестру ученицею пропущено 75 навчальних днів (375 уроків). Було здійснено виїзд фахівців Бершадського відділення ВСП Гайсинського РВ ДУ "Вінницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України" з приводу педикульозу у дитини ОСОБА_1 , проведена санітарна обробка протипедикульозним препаратом. Сім`я ОСОБА_3 періодично знаходилась під соціальним супроводом КУ "Центр соціальних служб Бершадської міської ради". З сім`єю працювали фахівець з соціальної роботи та психолог центру. ОСОБА_3 не виконувала планів соціального супроводу, не прислухалась до порад та зауважень працівників ЦСС та їх рекомендацій. Відповідно до інформації, наданої КНП "Бершадський ЦПМСД", при огляді педіатром в дитини ОСОБА_1 виявлено педикульоз. Дитина ОСОБА_2 перебуває на диспансерному обліку з приводу анемії І ст. Дитина не отримала щеплення відповідно до календаря щеплень, на запрошення мати не реагує. Діти отримують харчування неадекватне віку. Санітарно-гігієнічні умови в будинку незадовільні. Згідно з інформацією, наданою ВП № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, ОСОБА_3 за період 16.10.2025 - 05.05.2026 сім разів притягувалась до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП (невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей). Питання щодо стану виконання батьківських обов`язків ОСОБА_3 по відношенню до малолітніх дітей, про результативність соціального супроводу сім`ї, про соціальний захист дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 чотири рази розглядались на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при Бершадській міській раді. 06.05.2026 було проведено засідання комісії з питань захисту прав дитини при Бершадській міській раді та прийнято рішення щодо ініціювання перед виконавчим комітетом Бершадської міської ради прийняття рішення про негайне відібрання дітей у матері без позбавлення її батьківських прав, так як подальше перебування дітей у сім`ї може становити загрозу для їх життя та здоров`я. У зв`язку з цим, 07.05.2026 було скликано позачергове засідання виконавчого комітету Бершадської міської ради та прийнято рішення про негайне відібрання дітей від матері. Просить відібрати дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від матері ОСОБА_3 без позбавлення її батьківських прав.
Представник позивача органу опіки та піклування Бершадської міської ради Лелюк В.І. надала заяву, в якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить проводити судове засідання без фіксації технічними засобами.
Прокурор Варчук Т.М. надала заяву, в якій позовні вимоги у цивільній справі про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 підтримує у повному обсязі, просить задовільнити позов та проводити засідання без фіксації.
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, причин неявки суд не повідомила.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі Конвенція) держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов`язку суду розглянути справу.
Однак, з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.
Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду.
Зважаючи на те, що судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, незалежно від того чи отримала відповідач адресовану їй кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити її правову позицію щодо предмета спору.
Відтак, враховуючи положення ст. 128 ЦПК України, суд висновує, що відповідач вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надала, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне проводити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості і достовірності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, суд виходить з наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 є матір`ю двох малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 .
Згідно з повними витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 0[телефон приховано], № 0[телефон приховано] від 27.06.2025, виданими Бершадським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), державна реєстрація народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (за вказівкою матері).
Відповідно до клопотань директора Флоринського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Усатюка В. № 117 від 01.10.2024, № 01-30/61 від 02.05.2025, № 01/30-11 від 22.01.2026, 01/30-103 від 05.05.2026, адміністрація закладу просить прийняти міри до матері учениці ОСОБА_3 . Мати не виконує батьківські обов`язки по відношенню до дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ними було встановлено, що санітарні умови житла незадовільні, неможливі для проживання. Учениця постійно хворіє на педикульоз. Проблема педикульозу сім`ї постійна. З початку навчального року часто пропускала школу. З початку ІІ семестру (з 12.01.2026 по 05.05.2026) ученицею пропущено 75 навчальних днів (375 уроків). У зв`язку з тим, що мати дитини систематично не забезпечує належне навчання та виховання своєї дитини, а також ігнорує обов`язки щодо її здоров`я, просить вжити відповідних заходів по відношенню до ОСОБА_3 згідно з чинним законодавством для захисту прав та інтересів дитини.
Згідно листів голови громадської організації "Кризовий центр "Ми поруч" № 22/25 від 10.02.2025, № 27/25 від 03.03.2025, з 19.01.2025 ОСОБА_3 з двома малолітніми дітьми ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживають на території ГО "Кризовий центр "Ми поруч" відповідно до договору безоплатної/безкоштовної суборенди та є отримувачами соціальних послуг. За час перебування родини вдалось виявити та з`ясувати наступні факти. Мати систематично ухиляється від виконання батьківських обов`язків по відношенню до обох дітей: діти брудні, не миються, на прохання та зауваження працівників ГО жінка реагує усною згодою, проте не виконує жодних настанов. Жінка не слідкує за станом здоров`я дітей і не звертається до лікаря. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 поступили в центр з педикульозом в запущеній стадії, за словами жінки та дитини це триває роками. Вказані вище факти класифікуються ними як ті, що несуть шкоду та загрозу здоров`ю дітей. Жінка не вмотивована до змін, не реагує на зауваження і не пробує виправлятись чи змінювати спосіб свого життя і виховання дітей. Вони змушені відмовити родині у наданні соціальних послуг та розривають договір безоплатної/безкоштовної суборенди.
Відповідно до акту обстеження умов проживання від 29.04.2026, проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . За цією адресою проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - мати, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - дочка, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - син. Умови проживання не задовільняють вимоги у вихованні і розвитку дітей. Мати неналежно виконує батьківські обов`язки, не реагує на попередження про відповідальність. Діти не забезпеченні повноцінним харчуванням, медичним доглядом, можливістю здобувати освіту.
Відповідно до акту обстеження умов проживання від 04.05.2026, проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . За цією адресою проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - мати, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - дочка, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - син. Умови проживання не задовільні. Не створені належні умови для виховання та розвитку дітей. Мати неналежно виконує батьківські обов`язки. Діти не забезпечені повноцінним харчуванням, медичним доглядом, у ОСОБА_8 відсутні щеплення згідно його віку.
Згідно рішення комісії з питань захисту прав дитини Бершадської міської ради № 1 від 06.05.2026 "Про соціальний захист дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які перебувають у складних життєвих обставинах", стан виконання батьківських обов`язків ОСОБА_3 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнано незадовільним. Комісією вирішено відібрати малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у матері ОСОБА_3 у зв`язку з неналежним виконанням батьківських обов`язків, які можуть призвести до загрози життю та здоров`ю дітей. Вважати доцільним направлення малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей для проходження курсу соціально-психологічної реабілітації. Вважати доцільним направлення малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до КНП "Тульчинський обласний центр МР ПДД ВОР".
Відповідно до рішення виконавчого комітету Бершадської міської ради № 99 від 07.05.2026 "Про негайне відібрання малолітніх дітей", вирішено негайно відібрати від матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 малолітніх дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з виникненням безпосередньої загрози для життя та здоров`я дітей; влаштувати малолітніх дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до КНП "Бершадська ОЛІЛ Бершадської міської ради" для обстеження стану здоров`я дітей.
Згідно листа директора комунальної установи "Центр соціальних служб Бершадської міської ради" № 210 від 11.05.2026, сім`я ОСОБА_3 знаходилась під соціальним супроводом з 02.03.2023 (наказ № 01-06/57 від 02.03.2023). З сім`єю працювали фахівець з соціальної роботи та психолог центру. Основними чинниками складних життєвих обставин були: складні стосунки у сім`ї, безробіття подружжя, вживання алкогольних напоїв чоловіком. З 16.05.2024 (згідно наказу № 01-09/167 від 16.05.2024) сім`я ОСОБА_3 вкотре була отримувачем послуги соціального супроводу, як така, що перебуває у складних життєвих обставинах. тричі в родину приїздили працівники Бершадської санітарно-епідеміологічної станції та проводили заходи дезінсекції, але результати негативні через недотримання належних санітарно-гігієнічних умов та небажання матері змінювати звичний спосіб життя. Під час надання послуги соціального супроводу ОСОБА_3 не виконувала планів соціального супроводу, не прислухалася до порад та зауважень працівників ЦСС та їх рекомендацій. Основною проблемою в даній родині було захворювання всіх членів цієї сім`ї та їх родичів на педикульоз. Ця проблема існувала не один рік. Дана сім`я отримувала послугу соціального супроводу сімей/осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах з 11.04.2025 по 16.03.2026, але в ході соціального супроводу не вдалось досягнути позитивного результату. 24.04.2026 та 01.05.2026 знову було відвідано дану родину, але ситуація не змінилась, а стала ще складнішою.
Згідно з інформацією, наданою ВП № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, ОСОБА_3 за період 16.10.2025 - 05.05.2026 сім разів притягувалась до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184, ч. 2 ст. 184 КУпАП (невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей).
Відповідно до довідки Флоринського старостинського округу Бершадської міської ради № 01.2-45/92 від 04.05.2026, ОСОБА_1 не відвідує Флоринський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів у зв`язку з педикульозом.
Згідно довідок КНП "Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги" №№ 479, 480 від 05.05.2026, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 оглянутий педіатром 04.05.2026, стан на момент огляду задовільний, шкіра чиста, бліда, педикульозу та корости не виявлено. Перебуває на диспансерному обліку з приводу анемії І ст. Дитина не отримала ІІІ W АКДП+ІПВ, на запрошення на щеплення мати не реагує. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 оглянута педіатром 04.05.2026. Стан дитини на момент огляду задовільний. Виявлено педикульоз. Школу не відвідує. Діти отримують харчування неадекватне віку. В будинку повна антисанітарія.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї, ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.
Частиною 1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання у сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Частиною 7 ст. 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язанні виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, свої Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Пунктами 2-5 ч. 1 ст. 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.
Згідно з ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених п. 2-5 ч.1 ст.164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам за їх бажанням або органові опіки та піклування.
Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (п.100 рішення ЄСПЛ від 16.07.2015 року у справі «Мамчур проти України»).
Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (п.50 рішення ЄСПЛ від 18.12.2008 року у справі «Савіни проти України).
Основні підстави для відібрання дитини зазначені у ч. 1 ст. 164 СК України.
Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у наведеній ч. 1 ст. 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.
Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 року у справі № 402/428/16-ц, провадження № 14-327цс18.
Також, схожі правові висновки вказані у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.05.2022 року у справі № 308/12188/18.
Відповідно до ч.1 ст.18, ч.1 ст.27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року №7 89-ХІІ (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Згідно з ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх випадках щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї.
Стаття 9 Конвенції про права дитини покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
З системного аналізу наведених норм та судової практики ЄСПЛ вбачається, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Враховуючи, що на підставі досліджених доказів встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 належним чином не виконує батьківських обов`язків щодо належного виховання та розвитку дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не піклується про фізичний розвиток дітей, про їх стан здоров`я, що негативно впливає на стан дітей, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині відібрання дітей від матері без позбавлення її батьківських прав.
При цьому, суд зауважує, що відібрання дітей у відповідачки без позбавлення її батьківських прав є тимчасовим заходом, а тому, суд, за заявою відповідачки, може постановити рішення про повернення їй дітей, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню неповнолітніх дітей їх матірю.
Відповідачка, від якої відібрані діти, не втрачає щодо них прав та обов`язків, обумовлених походженням. Мати не позбавлена права звернутися до суду з вимогою про повернення дітей, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному їх вихованню.
До схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 15 квітня 2020року у справі № 328/2433/18 (провадження № 61-16140св19) та від 25 березня 2020 року у справі № 158/962/19-ц (провадження № 61-20750св19).
При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину (ч. 4 ст. 170 СК України).
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку згідно з ч. 2 ст. 182 СК України.
Статтею 183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину однієї чверті, на двох дітей однієї третини, на трьох і більше дітей половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно з ч. 1 ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти, на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.
Частиною першою статті 430 ЦПК України передбачено, що суд допускає негайне виконання судових рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Таким чином, на підставі викладеного вище, керуючись найкращими інтересами неповнолітніх дітей, суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги повністю.
Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно Закону України «Про судовий збір» за подання позову немайнового характеру особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1331,20 гривень. В зв`язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі та тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір необхідно стягнути з відповідачки на користь держави в розмірі 1331,20 гривень.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 19, 150, 155, 164-167, 170 180-183, 191 СК України, ст.ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 4, 18, 141, 258, 259, 263-265, 273, 430 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов органу опіки та піклування Бершадської міської ради (вул. Героїв України 23, м. Бершадь Гайсинського району Вінницької області) в інтересах дітей: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.
Відібрати неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення її батьківських прав.
Передати неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 органу опіки та піклування Бершадської міської ради для прийняття рішення про подальше їх влаштування.
Стягувати з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідачки, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, починаючи з моменту подання позовної заяви до суду, тобто з 14.05.2026, на користь опікуна, прийомних батьків, батьків-вихователів або закладу, де будуть утримуватись діти, до моменту повернення дітей у родину, або до досягнення старшою дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Попередити ОСОБА_3 , що у разі невжиття нею заходів щодо усунення причин, які стали підставою для відібрання у неї неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , орган опіки та піклування або інша заінтересована особа відповідно до закону матиме право звернутись до суду з позовом про позбавлення її батьківських прав щодо цих дітей.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя О. Г. Рудь