Справа № 752/10102/26
№ 2/183/9109/26
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
21 вересня 2026 року м. Самар
Суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Парфьонов Д. О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 про внесення відомостей до ДРРП нерухомого майна,
В С Т А Н О В И В:
25 березня 2026 року до Голосіївського районного суду міста Києва через модуль системи «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить, мовою оригіналу: «визнати право власності та внести відомості до реєстру мою квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .».
Постановленою суддею Голосіївського районного суду міста Києва ухвалою від 27 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 передано за підсудністю до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
10 вересня 2026 року Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області засобами поштового зв`язку справу отримано та 21 вересня 2026 року передано головуючому судді.
Розглянувши подані матеріали, вбачаються підстави для залишення поданої заяви без руху, виходячи з такого.
Згідно з п. 2, 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява, окрім іншого, повинна містити:
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
За ч. 1 ст. 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Так, позивачем у позові не вказано відповідача взагалі. Назв конкретних осіб, які б порушували, оспорювали або не визнавали прав, свободи чи інтереси позивача в позові не зазначено.
Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що, як указано позивачем у позові - позов виник з приводу майна, розташованого на території міста Сєвєродонецьк Луганської області, придбаного позивачем у іншої фізичної особи. Органом місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, вказаного позивачем, є Сєвєродонецька міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області. Водночас позовних вимог до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області або до фізичної особи, у якої позивач, як викладено в позові - придбала майно, позовна заява не містить. При цьому, суд не є органом ведення реєстру прав власності, уповноваженим законом на внесення відомостей про нерухоме майно до реєстру, а заява про внесення відомостей до ДРРП нерухомого майна подається не до суду, а до відповідного органу, уповноваженого державою на вчинення відповідних дій.
Тобто позивачем у позові не викладено зміст позовних вимог до відповідача та не визначено особу, яка є відповідачем.
Більш того, згідно з п. 5 - 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Так, у порушення ч. 3 ст. 175 ЦПК України у поданій позовній заяві не зазначено:
-викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо підстав визнання за нею права власності, осіб, якими таке право порушене/оспорене/невизнане та в чому полягає таке порушення/оспорення/невизнання;
-зазначення доказів, що підтверджують обставини, вказані позивачем у позові щодо місця зберігання архівних документів, неможливості надання інформації чи проведення реєстрації;
-відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;
-відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
-щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
-попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;
-підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, за ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Водночас, в порушення ч. 1 ст. 177 ЦПК України подавши позов в електронній формі позивачем не надано доказів направлення копії позову відповідачеві.
Також, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення.
Водночас у позові з додатками, отриманому судом, документ про сплату судового збору відсутній, як додаток до позовної заяви такий документ не вказаний.
Відповідно до підпунктів 1, 2 п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно з Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні з 01 січня 2026 року становить 3 028,00 грн.
За п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Таким чином, позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру (визнання права власності та внесення даних до реєстру), ціна позову за якими повинна бути визначена дійсною вартістю майна. При цьому вартості спірного нерухомого майна в позові не вказано. Вартість майна на момент продажу у 1992 році не є дійсною вартістю, вказаною в п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України.
Як роз`яснено у пп. «а» п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» (із змінами) під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.
Водночас, за ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
За таких обставин позивачеві належить сплатити 1 064,96 грн (3 328 * 0,4 * 0,8) судового збору та надати докази такої сплати до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням зазначеного, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху з повідомленням про це позивача і наданням їй строку для усунення зазначених недоліків - 3 дні з дня отримання копії цієї ухвали.
Також, суд вважає за доцільне роз`яснити позивачеві, що у випадку, якщо вона є суб`єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, вона може реалізувати це право в порядку, визначеному Законом України від 02 червня 2011 року № 3460-VI «Про безоплатну правову допомогу» (далі - Закон № 3460-VI).
Так, зокрема, відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 Закону № 3460-VI право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно із цим Законом та іншими законами України мають особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб - на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону № 3460-VI безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.
Статтею 3 Закону № 3460-VI визначено, що право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 13 Закону № 3460-VI безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг, як захист; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру.
Таким чином, на законодавчому рівні закріплені державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги, і за наявності відповідних підстав позивач може звернутися до суб`єктів надання безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема, з метою отримання такої допомоги шляхом складення процесуального документа на виконання цієї ухвали суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 185, 260 ЦПК України, суддя,
У Х В А Л И В:
позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 триденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви шляхом:
?надання позовної заяви у новій редакції, оформленій відповідно до вимог чинного законодавства з зазначенням у ній:
-повного найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
-змісту позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні щодо відповідачів;
-викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо підстав визнання за нею права власності, осіб, якими таке право порушене/оспорене/невизнане та в чому полягає таке порушення/оспорення/невизнання;
-зазначення доказів, що підтверджують обставини, вказані позивачем у позові щодо місця зберігання архівних документів, неможливості надання інформації чи проведення реєстрації;
-відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;
-відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
-щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
-попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;
-підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
?надання доказів надсилання визначеного позивачем відповідачеві (відповідачам) копії позовної заяви з додатками до неї;
?надання доказів сплати судового збору у розмірі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок, з поданням суду документів про його сплату.
Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання цієї ухвали, у зазначені вище строки, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Копію ухвали направити позивачеві.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/sud0427/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду в частині щодо визначення розміру судових витрат шляхом подання апеляційної скарги заявником протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем отримання її копії.
Ухвала суду складена і підписана 21 вересня 2026 року.
Суддя Д. О. Парфьонов