Ухвала № 139899252 у справі № 354/761/14 від 16.09.2026

Справа № 354/761/14-ц

Провадження № 2/354/3/26

У Х В А Л А

16 вересня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Ковалюк О.М.,

за участю секретаря судового засідання Стремінської А.І.,

представника позивачки - адвоката Грици І.Ю.,

представника відповідача ТОВ «ЛУК 2013» - адвоката Банашко І.Ю.,

представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Селяніна В.О.,

представника третьої особи ОСОБА_2 - адвоката Залуцького В.Н.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, справу за позовом ОСОБА_3 (правонаступник ? ОСОБА_4 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУК 2013», Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, акту прийняття-передачі, скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВ «ЛУК 2013», визнання права власності та витребування майна,

в с т а н о в и в:

В провадженні Яремчанського міського суду Івано-Франківської області перебуває справа № 354/761/14-ц.

19.08.2026 до суду надійшло клопотання представника третьої особи ОСОБА_2 - адвоката Залуцького В.Н. про закриття провадження в частині позовних вимог та залишення частини позовних вимог без розгляду, в якій він просить закрити провадження в частині визнання незаконними та скасування пункту 2 рішення Виконавчого комітету Поляницької сільської ради від 23.08.2012 №167/22/2012 та Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30.08.2012 НОМЕР_1 , видане Виконавчим комітетом Поляницької сільської ради ОСОБА_5 , а також залишити без розгляду позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_4 право власності на готельно-ресторанний комплекс і витребування з чужого незаконного володіння ТОВ «ЛУК 2013» на користь ОСОБА_4 готельно-ресторанного комплексу.

Вказане клопотання мотивує тим, що ухвалою Яремчанського міського суду від 20.05.2026 було прийнято до розгляду заяву представника позивачки - адвоката Широких Ю.В. про заміну предмету спору у даній справі та викладено позовні вимоги в новій редакції.

Ознайомившись із матеріалами справи, вважає за необхідне зазначити про наступне.

І. Відносно заявлених позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування пункту 2 рішення Виконавчого комітету Поляницької сільської ради від 23.08.2012 №167/22/2012; та визнання незаконним та скасування Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30.08.2012.

В обґрунтування заявленого клопотання щодо заявлених вище позовних вимог, адвокат Широких Ю.В. зазначила наступне: «3) Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 08.05.2025, залишеним без змін Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 18.11.2025 по справі № 354/802/13-ц встановлено, що: - У провадженні Яремчанського міського суду Івано-Франківської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Яремчанського міського управління юстиції в Івано-Франківській області та Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ЛУК 2013» (справа №354/761/14-ц, провадження 2/354/129/19). ? Однією із позовних вимог у цій справі є витребування із незаконного володіння у ТОВ «ЛУК 2013» спірний готельно-ресторанний комплекс. ? п. 2 рішення Виконавчого комітету Поляницької сільської ради від 23.08.2012 №167/22/2012 вирішено оформити право власності ОСОБА_5 на готельно-ресторанний комплекс загальною площею 1628,80 кв м, житловою площею 1278,30 кв м в АДРЕСА_1 .

Оскільки задоволення вимоги про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, свідоцтва про право власності, рішення державного реєстратора про державну реєстрацію не призвело б до відновлення попереднього становища сторін, які заявлені в рамках справи № 364/802/13-ц, то така вимога є нерозривно пов`язаною з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння. Таким чином, вимоги про визнання протиправними та скасування рішення про оформлення права власності і свідоцтва про право власності ОСОБА_5 на спірний об`єкт у справі № 354/802/13-ц залишилися нерозглянутими.».

Однак, в Рішенні Яремчанського міського суду від 08.05.2025, яким в задоволенні позовних вимог було відмовлено в повному обсязі, зазначено протилежне. Вважає, що таким чином, Яремчанський міський суд зазначив, що вимога про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, свідоцтва про право власності, рішення державного реєстратора про державну реєстрацію не є нерозривно пов`язаною з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння, тобто є самостійними позовними вимогами, розгляд яких не пов`язаний з розглядом інших позовних вимог.

Таким чином вважає, що Яремчанський міський суд в своєму рішенні від 08.05.2025 вирішив заявлені позовні вимоги щодо: ? визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради № 167-22-2012 від 23.08.2012 в частині оформлення права власності ОСОБА_5 на готельно-ресторанний комплекс, загальною площею 1628,8 кв. м., житловою площею 1278,3 кв. м.; ? визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане виконавчим комітетом Поляницької сільської ради від 30.08.3012 серії НОМЕР_1 ; ? скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30.08.3012 серії НОМЕР_1 , та прийняв рішення про відмову в їх задоволенні.

На думку представника третьої особи, твердження адвоката Широких Ю.В. про те, що вимоги про визнання протиправними та скасування рішення про оформлення права власності і свідоцтва про право власності ОСОБА_5 на спірний об`єкт у справі № 354/802/13-ц залишилися нерозглянутими, є ніщо іншим як введення в оману суду, оскільки, як вбачається із вказаного рішення, суд визначив ці вимоги як самостійні та такі, що підлягають розгляду незалежно від інших позовних вимог. По суті, адвокат Широких Ю.В. «спотворила» вказане рішення суду, зазначивши, що дві позовні вимоги (про визнання протиправним рішення Яремчанської селищної ради та свідоцтва про право власності на ОСОБА_5 ) залишились не вирішеними судом.

Посилаючись на пункт 3 частини 1 статті 255 ЦПК України вважає, що слід закрити провадження у справі, оскільки набрало законної сили рішення суду постановлене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

ІІ. Відносно заявлених позовних вимог щодо:6) Визнати за ОСОБА_4 право власності на готельно-ресторанний комплекс; та 7) Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУК 2013» на користь ОСОБА_4 готельно-ресторанний комплекс., адвокат Залуцький В.Н. вказує наступне.

Яремчанським міським судом у даній справі було залучено ОСОБА_4 правонаступником у цій справі у зв`язку із смертю її чоловіка ОСОБА_3 . Проте, Яремчанським міським судом розглядається справа №354/239/25 за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «ЛУК 2013», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, визнання права користування земельною ділянкою за договором суперфіцію, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.

Серед заявлених позовних вимог, які розглядає суд, ОСОБА_4 заявлені наступні:

2. Витребувати з чужого незаконного володіння у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУК 2013», ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 готельно-ресторанний комплекс.

4. Визнати право власності в порядку спадкування за законом за ОСОБА_4 на готельно-ресторанний комплекс.

Відтак, станом на сьогоднішній день в провадженні Яремчанського міського суду перебуває на розгляді справа № 354/239/25 із предметом спору про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння за участю ТОВ «ЛУК 2013», ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , тобто з тотожними позовними вимогами та складом учасників по даній справі № 354/761/14-ц.

Тому, посилаючись на п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, вважає, що є підстави залишити позов без розгляду, оскільки у провадженні цього суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

14.09.2026 від представника позивачки - адвоката Ігнатенка О.О. до суду надійшли заперечення на вказане клопотання, у яких він просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі. У своїх запереченнях вказав, що у разі, якщо наявне судове рішення, в якому суд відмовив у задоволенні позову з підстав неналежного суб`єктного складу, застосування до нового позову приписів п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України в силу релевантної практики Верховного Суду є неможливим. На його думку задоволення судом позовних вимог про недійсність та скасування рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, яка є похідною вимогою ? не призведе до поновлення права чи законного інтереси ОСОБА_4 , так як позивачем не визначено належного відповідача. Вважає, що єдиною підставою для прийняття у справі № 354/802/13-ц судового рішення, на думку судів першої та апеляційної інстанцій, є пред`явлення позову до неналежного відповідача, тобто суб`єктний критерій. З урахуванням правових висновків Верховного Суду, які викладені в п. 82 Постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.01.2025 по справі № 760/18179/23, відмова в задоволенні позову з підстав неналежного суб`єктного складу, не перешкоджає повторному зверненню до суду із позовом до належних відповідачів. Тому, до позовних вимог, які були предметом судового розгляду по справі № 354/802/13-ц не може бути застосовано положення п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України з посиланням на судові рішення у справі № 354/802/13-ц.

Крім того процесуальний статус учасників у справі № 354/761/14-ц та у справі № 354/802/13-ц - є різними.

На думку ОСОБА_6 , клопотання представника ОСОБА_2 в частині закриття провадження у справі з посиланням на судові рішення по справі № 354/802/13-ц не може бути задоволено з підстав, зазначених вище.

Відповідно до правового висновку, викладеного в Постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.08.2026 по справі № 214/3935/22 позови вважаються тотожними, якщо у спорі одночасно співпадають його сторони, підстави та предмет. На обґрунтоване переконання позивача, заявлене представником третьої особи - ОСОБА_2 клопотання про залишення позовних вимог без розгляду з посиланням на справу № 354/239/25-ц не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до долученої до клопотання копії позовної заяви по справі № 354/239/25, позивачем обраний спеціальний спосіб захисту, який обґрунтований ст. 1216 ЦК України (поняття спадкування), ст. 392 ЦК України (визнання права власності). Отже, підстави позову, спосіб захисту по справі № 354/239/25-ц та по справі № 354/761/14-ц є різними, відмінними. По справі № 354/239/25-ц є захист спадкового майна, визнання виключно в порядку спадкування права власності на нерухоме майно та права користування на земельну ділянку. Натомість, по справі № 354/761/14-ц є захист прав ОСОБА_4 як правонаступника ОСОБА_3 та забудовника по земельній ділянці права власності на об`єкт нерухомого майна, який був збудований ОСОБА_3 , проте внаслідок шахрайських дій ОСОБА_5 та на підставі нотаріально не посвідчених правочинів зареєстрований за ТОВ «ЛУК 2013».

Способи захисту, нормативно-правове обґрунтування підстав позову, прохальні частини позовних вимог є різними і це виключає будь-яку тотожність справ. Звертає увагу суду, що по справі № 354/239/25 виступає предметом спору земельна ділянка та успадковане ОСОБА_4 право на користування земельною ділянкою, а також визнання, в порядку спадкування, права власності на готельно-ресторанний комплекс, що розташований на відповідній земельній ділянці, тобто предметом спору є виключно спадкове майно, натомість у справі № 354/761/14-ц предметом спору є захист прав та інтересів забудовника земельної ділянки ОСОБА_3 , правонаступником якого виступає ОСОБА_4 . По справі № 354/239/25 позов не пред`явлений до Поляницької селищної ради, ОСОБА_1 . По справі № 354/761/14-ц позов не пред`явлений до ОСОБА_2 . Отже, суб`єктний склад учасників у справах № 354/239/25 та в справі № 354/761/14-ц, до яких пред`явлені відповідні позовні вимоги різний. Це в свою чергу пов`язано з різними підставами позову, предметом позову, способами захисту, похідними та основними позовними вимогами.

Також на те, що позовні вимоги у справі № 354/239/25-ц є основними вказує і спеціальний спосіб захисту - захист прав в порядку спадкування на нерухоме майно, права на земельну ділянку, що увійшли до спадкової маси.

На підставі вищевикладеного, просить відмовити у задоволенні клопотання представника третьої особи ОСОБА_2 ? адвоката Залуцького В.Н.

15.09.2026 до суду також надійшли заперечення на вказане клопотання від представника позивачки ОСОБА_4 - адвоката Грици І.Ю., в яких він зазначив, що позивачка заперечує проти клопотання в повному обсязі, оскільки висновки, наведені в клопотанні, побудовані на вибірковому прочитанні рішення від 08.05.2025, ототожненні статусу третьої особи зі статусом відповідача та порівнянні окремих фраз прохальних частин без зіставлення адресатів вимог, процесуальної природи права позивачки та повного складу фактичних підстав.

Вважає, що рішення у справі № 354/802/13-ц не створює підстав для закриття вимог № 1 і № 2, у справі, що розглядається, оскільки клопотання вириває одне речення з контексту та надає йому зміст, якого суд не формулював.

У переказі мотивів рішення від 08.05.2025, наведеному в заяві про зміну предмета позову та відтвореному в ухвалі від 20.05.2026, в одному реченні дійсно пропущено частку «не». У повному тексті рішення у справі № 354/802/13-ц зазначено, що вимога про скасування документів «не є нерозривно пов`язаною» з вимогою про витребування.

Однак із правильного відтворення частки «не» зовсім не випливає висновок про те, що нібито суд окремо й остаточно вирішив по суті законність рішення органу місцевого самоврядування та свідоцтва 2012 року. Відповідне речення відповідає лише на інше питання: чи зобов`язаний власник для віндикації одночасно заявляти самостійну вимогу про скасування всіх попередніх правовстановлюючих документів. Натомість, наступним твердженням суд прямо відповів, що у справі № 354/761/14-ц позивач вправі посилатися на незаконність набуття ОСОБА_5 права власності взагалі без окремої вимоги про визнання незаконними документів. Отже, слово «не» означає відсутність обов`язкової процесуальної кумуляції способів захисту, а не встановлення законності документів 2012 року і не тотожність двох спорів.

Тому коректне формулювання процесуального результату є таким: у справі № 354/802/13-ц у позові формально відмовлено повністю, але обґрунтованість вимог щодо актів 2012 року не була розглянута і вирішена по суті за участю належного відповідача - теперішнього зареєстрованого власника. Намагання перетворювати відмову через неналежний суб`єктний склад на остаточне підтвердження законності документів є зловживанням процесуальним правом.

Крім того вказує на те, що неналежний склад відповідачів у попередній справі виключає тотожність сторін. Третя особа без самостійних вимог не є відповідачем, до неї не пред`явлено матеріально-правової вимоги і на неї не покладається обов`язок виконати рішення за позовом. Це правило безпосередньо спростовує конструкцію клопотання. У попередній справі ТОВ «ЛУК 2013» - особа, чиє зареєстроване право мало бути припинене або подолане, - не відповідало за вимогами. У справі № 354/761/14-ц Товариство є відповідачем, до якого пред`явлено вимоги щодо його правовстановлюючого документа, реєстраційного запису та витребування майна. Отже, спір не є спором «між тими самими сторонами» в розумінні пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

На його думку, предмет чинного спору є комплексним і не збігається з предметом попереднього позову.

У справі № 354/802/13-ц не було вимоги про недійсність акта внесення майна до статутного капіталу, про скасування правовстановлюючого документа і запису права ТОВ «ЛУК 2013» та, головне, про витребування майна від Товариства як відповідача. Саме відсутність цих елементів зробила попередню конструкцію неефективною за висновком того суду.

Ухвала суду від 20.05.2026 в цій справі підтверджує процесуальний контекст, у якому прийнято актуальні вимоги. Співпадіння частини історичних обставин не усуває вирішальних відмінностей.

Справа № 354/239/25 не є тотожною справі № 354/761/14-ц, відтак підстав для залишення вимог № 6 і № 7 без розгляду немає. Оскільки за позовом у справі № 354/239/25, копію якого додано до клопотання, заявлено, зокрема: витребування готельно-ресторанного комплексу від ТОВ «ЛУК 2013» і ОСОБА_2 ; витребування земельної ділянки від цих двох відповідачів; визнання за ОСОБА_4 права власності на комплекс саме в порядку спадкування за законом; визнання успадкованого права користування земельною ділянкою за договором суперфіцію. Таких юридичних фактів не існувало на момент звернення первісного позивача у 2014 році. Натомість у справі № 354/761/14-ц вимога про витребування комплексу адресована лише ТОВ «ЛУК 2013»; вимог про витребування земельної ділянки від ОСОБА_2 та про визнання успадкованого права користування землею немає; натомість наявні п`ять попередніх вимог щодо актів 2012-2013 років, внесення майна до статутного капіталу і реєстрації права Товариства. Формула «визнати право власності на той самий об`єкт» не стирає різницю між визнанням первісно спірного права, яке захищав спадкодавець і в якому правонаступниця продовжує процес, та окремою вимогою спадкоємиці про визнання права в порядку спадкування.

Відповідно до статті 55 ЦПК України процесуальний правонаступник вступає у вже наявне процесуальне правовідношення, а всі дії, вчинені до його вступу, є для нього обов`язковими тією самою мірою, що і для особи, яку він замінив. ОСОБА_4 у справі № 354/761/14-ц не подала в 2026 році новий первісний позов: вона продовжує розгляд спору, розпочатого ОСОБА_3 у 2014 році щодо порушення, яке, за його твердженням, відбулося у 2011-2013 роках.

Певні докази та історичні обставини - договір суперфіцію, будівництво, реєстрація комплексу - закономірно є спільними, бо обидва провадження стосуються того самого майна. Але підстава позову визначається не лише доказовим матеріалом; вона включає юридичні факти, з яких позивач виводить конкретну вимогу до конкретного відповідача. Процесуальне продовження вимоги спадкодавця та окрема вимога спадкоємиці про оформлення спадкового права мають різну правову й фактичну конструкцію.

Формальне виділення двох пунктів прохальної частини не доводить часткової тотожності.

У справі № 354/802/13-ц ТОВ «ЛУК 2013» не було відповідачем, а суд відмовив через неналежний суб`єктний склад та неефективність вимог без належного відповідача. У справі № 354/239/25 відрізняються відповідачі й процесуальні ролі, зміст вимог, об`єкти захисту та юридичні факти, з яких ОСОБА_4 виводить право. Частковий тематичний перетин довкола одного об`єкта нерухомості не є тотожністю позовів.

Щодо пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України відсутня тотожність сторін і предмета: у справі № 354/802/13-ц теперішній власник ТОВ «ЛУК 2013» не був відповідачем, а суд відмовив через неналежний суб`єктний склад та неефективність захисту без належного відповідача. Постанова Верховного Суду у справі № 760/18179/23 прямо допускає повторне звернення до належних відповідачів після такої відмови.

Щодо пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України відсутній одночасний збіг усіх трьох елементів: у справах № 354/761/14-ц та № 354/239/25 різні відповідачі та процесуальні ролі, різні адресати віндикації, різний повний обсяг вимог, наявні окремі земельні й спадкові вимоги, а процесуальне правонаступництво у справі 2014 року не тотожне новому позову про право в порядку спадкування.

Отже, на думку представника, клопотання не доводить жодної із заявлених процесуальних перешкод і підлягає відхиленню в повному обсязі.

Представник співвідповідачки ОСОБА_1 - адвокат Селянін В.О. 14.09.2026 скерував до суду заперечення на подане клопотання, в яких він вказує, що ОСОБА_1 заперечує проти задоволення клопотання повністю. Наведені в клопотанні справи не є тотожними цій справі одночасно за сторонами, предметом і підставами. Частковий збіг окремих формулювань або спільність об`єкта нерухомості не створює передбачених законом наслідків.

Вказує, що п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України містять одну сукупну, а не альтернативну умову: мають одночасно збігатися сторони у відповідних процесуальних ролях, матеріально-правова вимога та фактичні обставини, якими вона обґрунтована. Відсутність тотожності хоча б одного елемента виключає застосування як п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, так і п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

ОСОБА_1 стверджує, що справа № 354/802/13-ц не є тотожною справі № 354/761/14-ц.

Рішенням Яремчанського міського суду від 08.05.2025 у справі № 354/802/13-ц, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 18.11.2025, було відмовлено у позові. Однак склад сторін та адресати вимог у тій справі не відповідають складу справи № 354/761/14-ц. У справі № 354/802/13-ц ТОВ «ЛУК 2013», за яким з 31.10.2013 зареєстроване право власності на спірний комплекс, брало участь як третя особа без самостійних вимог, а не як відповідач, а у цій справі - ТОВ «ЛУК 2013» є відповідачем, до якого безпосередньо пред`явлено вимоги про скасування його правовстановлюючого свідоцтва і реєстраційного запису та про витребування майна, що є суттєвою відмінністю в суб`єктному складі учасників справи.

Зазначає, що після прийняття судом заяви про зміну предмета позову у справі № 354/761/14-ц розглядається взаємопов`язаний комплекс із семи вимог, який охоплює весь послідовний ланцюг набуття і державної реєстрації спірного майна:

1. скасування пункту 2 рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради від 23 серпня 2012 року № 167/22/2012;

2. скасування свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 30 серпня 2012 року, виданого ОСОБА_5 ;

3. визнання недійсним акта приймання-передачі № 1 від 30 жовтня 2013 року про внесення ОСОБА_5 готельного комплексу до статутного капіталу ТОВ «ЛУК 2013»;

4. скасування свідоцтва про право власності ТОВ «ЛУК 2013» від 31 жовтня 2013 року, індексний номер 11955476;

5. скасування запису про державну реєстрацію права власності № 3164131 від 31 жовтня 2013 року щодо об`єкта реєстраційний № 198513026110;

6. визнання за ОСОБА_4 права власності на готельний комплекс;

7. витребування готельного комплексу від ТОВ «ЛУК 2013». Вимоги щодо рішення та свідоцтва 2012 року є складовими єдиного способу захисту, спрямованого на перевірку ланцюга переходу права від первинної реєстрації до внесення майна у статутний капітал товариства та його витребування від нинішнього зареєстрованого власника.

Вважає, що адвокат Залуцький В.Н. фактично виокремлює з чинного комплексу вимог лише пункти 1 і 2 та порівнює їх із зовні подібними формулюваннями в іншій справі, ігноруючи адресатів вимог, подальші юридичні факти 2013 року, нинішнього власника та віндикаційну складову. Такий фрагментарний підхід не відповідає статтям 255 і 257 ЦПК України.

Обставини, установлені судовим рішенням у справі № 354/802/13-ц, за наявності передумов статті 82 ЦПК України можуть мати доказове значення. Проте преюдиційність окремих обставин не є тотожною процесуальній забороні розгляду іншого спору.

Справа № 354/239/25 не є тотожною справі № 354/761/14-ц, оскільки:

1) Відмінності сторін та їх процесуальних ролей: за змістом самого клопотання, у справі № 354/239/25 ОСОБА_4 звернулася з позовом до ТОВ «ЛУК 2013» та ОСОБА_2 ; ОСОБА_5 бере участь як третя особа без самостійних вимог. ОСОБА_1 та Поляницька сільська рада учасниками цієї справи не зазначені. У справі № 354/761/14-ц ОСОБА_2 має статус третьої особи без самостійних вимог, тоді як у справі № 354/239/25 вона є відповідачкою. ОСОБА_5 у чинній справі є співвідповідачем, а у справі № 354/239/25 - третьою особою. ОСОБА_1 є співвідповідачкою лише у справі № 354/761/14-ц. Тобто процесуальний статус всіх учасників справ є різним.

2) Відмінність матеріально-правових вимог: у справі № 354/761/14-ц вимоги спрямовані на оспорювання рішень, свідоцтв, акта внесення майна до статутного капіталу та державної реєстрації, визнання права власності на комплекс і його витребування саме від ТОВ «ЛУК 2013». За викладом ОСОБА_2 , у справі № 354/239/25 заявлено вимоги про визнання права власності у порядку спадкування, визнання права користування земельною ділянкою за договором суперфіцію та витребування майна від ТОВ «ЛУК 2013» і ОСОБА_2 .

3) Відмінність фактичних підстав позову: процесуальне правонаступництво не перетворює первісні підстави позову на спадкові. У справі № 354/761/14-ц спір виник до смерті первісного позивача і ґрунтується на фактах 2011-2013 років: умовах договору суперфіцію, будівництві, первинній реєстрації за ОСОБА_5 , подальшій передачі комплексу до статутного капіталу та реєстрації речового права за Товариством. Справу № 354/239/25, на противагу, подано після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а заявлене право власності обґрунтовується прийняттям спадщини, статусом спадкоємиці, неможливістю оформити спадкові права та подальшими обставинами володіння майном. Смерть спадкодавця, відкриття і прийняття спадщини - самостійні юридичні факти, яких не існувало під час звернення з позовом у 2014 році. Отже, одна особа може бути процесуальною правонаступницею у раніше розпочатій справі та водночас заявляти окремий позов на підставі власного спадкового правонаступництва. Це не робить фактичні підстави двох спорів тотожними.

Додатково вказує, що справа № 354/761/14-ц була відкрита задовго до справи № 354/239/25. Навіть якби заявниця довела повну тотожність, клопотання мало б містити належне обґрунтування, чому саме раніше розпочате провадження повинно бути усунуте на користь пізнішого.

ОСОБА_1 залучена співвідповідачкою, оскільки рішення у справі безпосередньо впливатиме на її права та обов`язки. Її правова позиція ґрунтується, зокрема, на тому, що за договором суперфіцію від 27 грудня 2011 року частка 1/10 у створюваному об`єкті була визначена за ОСОБА_5 ; цей майновий інтерес виник під час шлюбу, а тому ОСОБА_1 заявляє право на 1/2 відповідної частки, тобто на 1/20 готельного комплексу. ОСОБА_1 не надавала згоди на реєстрацію всього комплексу виключно за ОСОБА_5 та на внесення всього об`єкта до статутного капіталу ТОВ «ЛУК 2013». Саме у справі № 354/761/14-ц досліджуються первинна реєстрація 2012 року, акт приймання-передачі 2013 року та реєстрація права власності Товариства ? обставини, безпосередньо пов`язані з цим майновим інтересом. ОСОБА_1 не залучена до участі у справі № 354/239/25. Залишення без розгляду ключових вимог у цій справі на користь провадження, в якому вона не має процесуального статусу, позбавило б її можливості захищати свій майновий інтерес у межах спору, що охоплює повний ланцюг переходу права. Це додатково засвідчує відсутність тотожності сторін і правовідносин.

Отже: 1) не зіставлено повний склад учасників трьох справ із зазначенням їх процесуальних ролей та конкретних вимог до кожного відповідача, зокрема не враховано різний процесуальний статус ТОВ «ЛУК 2013», ОСОБА_2 , ОСОБА_5 і відсутність ОСОБА_1 як учасника у справі № 354/239/25; 2) порівняно окремі пункти прохальної частини позовів поза зв`язком з іншими взаємозалежними вимогами, хоча актуальний позов у справі № 354/761/14-ц охоплює весь ланцюг юридично значимих дій, які мали місце у спірних правовідносинах - рішень, правочину, реєстрації прав, а також окрему віндикаційну вимогу; 3) у клопотанні не розмежовано фактичні підстави первісного спору 2014 року та спадкового позову 2025 року. Заміна померлої сторони правонаступницею за статтею 55 ЦПК України помилково подається як тотожність із новим позовом про спадкові права; 4) у прохальній і мотивувальній частинах клопотання відсутній аналіз того, який саме судовий акт у кожній справі та щодо якої конкретної вимоги створює процесуальну перешкоду.

Враховуючи наведене вище, просить в задоволені клопотання ОСОБА_2 від 19.08.2026 про закриття провадження в частині позовних вимог та залишення частини позовних вимог без розгляду відмовити повністю.

В судовому засіданні адвокат Залуцький В.Н. підтримав подане клопотання з мотивів викладених в ньому, та не погодився з запереченнями адвокатів Ігнатенка О.О., Грици І.Ю. та Селяніна В.О., бо вони трактують рішення суду на свій погляд, перекручують його, на його думку на даний час є дублювання судових процесів.

Представник позивачки - адвокат Грица І.Ю., в судовому засіданні підтримав свої заперечення, з мотивів зазначених в ньому. Вважає, що чинне законодавство надає право позивачу повторно звернутися з позовними вимогами до суду. А статус ОСОБА_4 у зазначених справах не є тотожним, оскільки побудоване нерухоме майно ОСОБА_3 було під час шлюбу і належить їй також на праві спільної сумісної власності, як одній з подружжя, та в порядку спадкування за померлим чоловіком.

В судовому засіданні адвокат Селянін В.О., підтримав подані ним письмові заперечення, просив в задоволенні клопотання ОСОБА_7 відмовити.

Представник відповідача ТОВ «ЛУК 2013» - адвокат Банашко І.Ю., не погодилась з запереченнями представників позивачки, зокрема не вважає правильним посилання на те, що відмова в позові у попередній справі 2013 року через неналежний суб`єктний склад не перешкоджає повторному зверненню до суду до належного відповідача, оскільки це стосується того випадку, коли залучено належного відповідача замість неналежного при зверненні з іншим позовом. Однак у цій справі позивач пред`явив вимоги № 1 та № 2 до тих ж самих осіб, тобто ОСОБА_5 та Поляницької сільської ради, що й у справі №354/802/13-ц. Звернула увагу, що в мотивувальній частині рішення Яремчанського міського суду від 08.05.2025 констатовано, що скасування рішення виконкому та свідоцтва в принципі не призведе до відновлення порушення прав позивачки, тобто є неефективним

способом захисту, та є підставою для відмови в позові. Вважає, що позивачка брала участь в справі №354/802/13-ц і не залучила ТОВ «ЛУК 2013», а зараз в цій справі вже намагається дублювати вже вирішену справу, що є порушенням принципу правої визначеності та є зловживанням процесуальними правами. З приводу різних підстав позову у справах № 354/239/25 та 354/761/14-ц, то ОСОБА_4 особисто договір сервітуту не укладала, будівництво не здійснювала, тому вона залучена виключно як спадкоємець прав ОСОБА_3 . Не погодилась, з тим, що справу, яку хронологічно було розпочато раніше не можна залишити без розгляду, оскільки провадження у цій справі було відкрите в 2014 році і позивач заявляв зовсім інші вимоги, які в квітні 2026 року були змінені. Тому первинними вимогами щодо витребування майна та визнання права власності є саме вимоги у справі № 354/239/25. Вважає, що ухвалами суду від 20.05.2026 та 02.05.2026 суд зафіксував процесуальний статус сторін, виходячи з принципу диспозитивності, а не вирішував питання щодо повторення чи існування паралельних проваджень. Порівнявши всі три справи, вважає, що є тотожність предмета та підстав, позивача та сторін у цих справах, що є підставою для задоволення клопотання, оскільки в майбутньому можуть існувати різні рішення з однакових правовідносин, що є порушенням принципу правової визначеності.

Розглядаючи дане клопотання суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами (пункт 3 частини першої статті 255 ЦПК України). Тлумачення пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України свідчить, що підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.

Для застосування вказаної підстави закриття провадження у справі необхідна одночасна наявність трьох складових: тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що позов, з приводу якого ухвалено рішення, яке набрало законної сили, є тотожним з позовом, який розглядається (див. постанови Верховного Суду від 30.05.2024 у справі № 757/130/22-ц, від 09.05.2024 в справі № 753/876/23, від 17.04.2024 в справі № 669/417/22). Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Велика Палата Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 761/7978/15-ц виснувала, що необхідність застосування пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні

сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили.

У процесуальному законодавстві закріплена конструкція позовного провадження як певна процедура розгляду і вирішення цивільних справ зі спорів про право цивільне.

Позовному провадженню притаманна позовна форма як модельна, узагальнююча конструкція процедури позовного провадження. Для неї характерні такі ознаки, як наявність матеріально-правової вимоги, яка випливає із порушеного або оспорюваного права сторони і яка підлягає в силу закону розгляду в певному порядку, встановленому законом; наявність спору про суб`єктивне право; наявність двох сторін із протилежними інтересами, які наділені законом певними правомочностями щодо захисту своїх прав, свобод чи інтересів у суді.

Цивільні процесуальні правовідносини персоніфікують учасників цивільного судочинства, визначають їхні права і обов`язки відповідно до процесуальних функцій і гарантії забезпечення справедливого судочинства.

Отже, провадження цивільного процесу - це специфічна модель розгляду цивільної справи, що відбиває предметну характеристику цивільного судочинства з точки зору матеріально-правової природи справ, що розглядаються, специфіку доказування фактів як юридично-фактологічної основи справи та результатів розгляду справи, які відбиваються у процесуальних актах - певного роду документах.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд має ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права.

Матеріально-правова вимога позивача повинна спиратися на підставу позову. Підставою позову визнають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Цими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто такі факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин (постанова Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 932/15395/19-ц).

Як встановлено судом, в провадженні Яремчанського міського суду Івано-Франківської області перебувала справа № 354/802/13-ц за позовом ОСОБА_4 , як правонаступника ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , Поляницької сільської ради, Обласного комунального підприємства «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛУК 2013» та ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування пункту 2 рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради № 167-22-2012 від 23.08.2012 року, визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, визнання права власності, зобов`язання усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження, заборону вчиняти дії щодо порушення права власності, визнання недійсним договору оренди.

Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 08.05.2025 у справі № 354/802/13-ц, яке було залишено в силі постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 18.11.2025, в задоволенні позовних вимог відмовлено. Що стосується підстав відмови, то судом зазначено наступне: оскільки ОСОБА_3 не пред`явлено позову до належного відповідача у зв`язку з чим обрані способи захисту в частині позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради, визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, визнання права власності - є неефективними, то задоволення пред`явлених позовних вимог не призведе до захисту його оспорюваних прав чи інтересів, оскільки відновити становище особи, захистити її право можливо лише у випадку заявлення позову до особи, яка має обов`язок виконати вимоги позивача.

Крім того, апеляційний суд в своїй постанові від 18.11.2025 зазначає, що враховуючи те, що жодних вимог до ТОВ «ЛУК 2013» не заявлено, суд першої інстанції не мав повноважень вирішувати позовні вимоги про недійсність та скасування рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, які є похідною вимогою від визнання права власності, заявленого не до власника спірного майна, оскільки в кінцевому результаті це не призвело б до поновлення права чи законного інтереси ОСОБА_4 ..

З урахуванням того, що позов заявлений до неналежних відповідачів, обрані способи захисту є неефективними, що зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших, встановлених судом обставин.

Отже судом встановлено, що спір щодо про недійсності та скасування рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради й свідоцтва про право власності на нерухоме майно судами у справі № 354/802/13-ц по суті не вирішувалось, а в задоволенні позовних вимог було відмовлено з процесуальних підстав. Крім того, дане рішення наразі перебуває на розгляді в Касаційному Цивільному Суді Верховного Суду, що не виключає в майбутньому його зміну чи скасування.

Зазначені вище обставини виключають можливість закриття провадження у справі № 354/761/14-ц в частині визнання незаконними та скасування пункту 2 рішення Виконавчого комітету Поляницької сільської ради від 23.08.2012 №167/22/2012 та Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30.08.2012 НОМЕР_1 , видане Виконавчим комітетом Поляницької сільської ради ОСОБА_5 .

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Судом встановлено, що в провадженні Яремчанського міського суду перебуває цивільна справа № 354/239/25 за заявою ОСОБА_4 до ТОВ «ЛУК 2013», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_5 .

В цій справі позивачка просить суд визнати право власності в порядку спадкування за законом на готельно-ресторанний комплекс, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 198513026110, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати право користування за Договором суперфіцію від 27.12.2011 в порядку спадкування за законом на земельну ділянку за кадастровим номером: [номер приховано]:22:002:0475, цільове призначення: для будівництва та обслуговування ресторанно-готельного закладу, площа: 0.0968 га; витребувати з чужого незаконного володіння вказані готельно-ресторанний комплекс та земельну ділянку. Позов мотивований тим, що вона з 12.07.1980 була одружена з ОСОБА_3 , який помер в 2023 році. Оскільки зазначене вище нерухоме майно вибуло з власності поза волею її чоловіка, внаслідок незаконних дій щодо відчуження належного їй на праві власності майна, набутого під час шлюбу (1/2 частин) та в порядку спадкування (1/2 частин), то ці обставини змусили ОСОБА_4 звернутись до суду з цим позовом.

У справі №354/761/14-ц, після зміни предмету позову та учасників справи, судом розглядається справа за позовом ОСОБА_3 (правонаступник ? ОСОБА_4 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУК 2013», Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, акту прийняття-передачі, скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВ «ЛУК 2013», визнання права власності та витребування майна. Підставами позову є незаконні дії ОСОБА_5 , який зареєстрував на своє імя зазначений више готельно-ресторанний комплекс, який згодом передав ОСОБА_2 в іпотеку та статутний фонд ТОВ «ЛУК 2013».

Проаналізувавши предмет спору та його підстави у цих справах, суд дійшов висновку, що сторони, позовні вимоги та предмет позову у наведених справах є схожими, але не є цілком тотожними, оскільки учасники (відповідачі та треті особи) є відмінними, позовні заяви містять різні підстави позову. Зокрема, незважаючи на те, що первісним документом, з якого розпочалися правовідносини позивачки та її чоловіка з ОСОБА_5 та ТОВ «Лук 2013» щодо побудови та реєстрації права власності є договір суперфіцію від 27.12.2011, правові підстави позовів у зазначених вище справах та склад учасників відрізняється.

Суд не погоджується з твердженням адвокатів Залуцького В.Н. та Банашко І.Ю. про дублювання процесів, що може призвести до існування кількох судових рішень з одних і тих ж правовідносин та предмету спору, оскільки на даний час не прийнято жодного судового рішення з цього приводу. У випадку існування судового рішення в одній із цих справ, на думку суду, буде підстава для закриття провадження в частині вирішених позовних вимог в іншій справі на підставі 3 частини 1 статті 255 ЦПК України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого представником третьої особи ОСОБА_2 клопотання та відсутність підстав для закриття провадження в частині визнання незаконними та скасування пункту 2 рішення Виконавчого комітету Поляницької сільської ради від 23.08.2012 №167/22/2012 та Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30.08.2012 НОМЕР_1 , видане Виконавчим комітетом Поляницької сільської ради ОСОБА_5 , а також залишення без розгляду позовних вимог в частині визнання за ОСОБА_4 право власності на готельно-ресторанний комплекс і витребування з чужого незаконного володіння ТОВ «ЛУК 2013» на користь ОСОБА_4 готельно-ресторанного комплексу.

Керуючись ст. 255, 257 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні клопотання представника третьої особи ОСОБА_2 - адвоката Залуцького В.Н. про закриття провадження в частині позовних вимог та залишення частини позовних вимог без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та проголошено 18.09.2026.

Головуюча суддя: Оксана КОВАЛЮК