справа № 619/4748/26
провадження № 2/619/2609/26
РІШЕННЯ
іменем України
21 вересня 2026 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Овсяннікова В.С., за участі секретаря судового засідання Ємець А.О., розглянувши у порядку спрощеного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просив стягнути з відповідачки аліменти на його користь на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням суду від 17.01.2012 року.
Від шлюбу сторони мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час є неповнолітньою та навчається у Державному Слобожанському центрі професійної освіти.
Після розірвання шлюбу сімейні відносини між сторонами фактично припинилися, сторони не ведуть спільного господарства та проживають окремо. Фактично усі обов`язки щодо утримання, виховання, навчання, лікування, забезпечення повсякденних потреб, духовного та физичного розвитку доньки виконує позивач.
Позивач вказав, що він проходить військову службу у Збройних Силах України, однак навіть під час виконання військового обов`язку докладає усіх можливих зусиль для належного забезпечення дитини.
Натомість відповідачка належної участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини не бере, витрат на її утримання систематично не несе, питаннями навчання, лікування та розвитку доньки фактично не займається. Зазначене підтверджується відповіддю КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Дергачівської міської ради Харківської області», згідно з якою саме позивач постійно звертається до медичного закладу в інтересах доньки та супроводжує її, а також відповіддю та характеристикою Державного Слобожанського центру професійної освіти, відповідно до яких мати дитини не підтримує зв`язок із навчальним закладом, тоді як батько бере активну участь у освітньому процесі та вихованні дитини.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідач повідомлена про наявність справи у суді своєчасно та належним чином, про що свідчить зворотнє поштове повідомлення про вручення копії ухвали суду про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з додатками 27.07.2026 за адресою місця реєстації, відзиву на позов, клопотань, заяв чи будь-яких письмових пояснень щодо розгляду справи до суду не надавала (а.с. 32).
Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленою, щодо розгляду справи.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надані суду докази, суд приходить наступного висновку.
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Харківського районного суду Харківської області від 17.01.2012 року, згідно рішення Харківського районного суду Харківської області у справі №2034/2-5695/11.
Відповідно до свідоцтва про народження, батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Судом установлено, що неповнолітня дитина навчається у Державному навчальному закладі «Слобожанський регілнальний центр професійної освіти», є студенткою групи 101-КК, з 01.09.2025 року за спеціальністю «Кухар; Кондитер» з 3-річним терміном навчання, та перебуває на фактичному утриманні позивача, який одноособово забезпечує її харчуванням, одягом, медичним обслуговуванням та покриває витрати, пов`язані з її навчанням і розвитком, що підтвержується інформацією наданою з навчального закладу від 22.06.2026 за №447 та №449, а також довідкою наданою КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Дергачівської міської ради Харківської області» (а.с. 21-23).
Батько дитини (позивач) та дочка ОСОБА_3 проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8, 22).
Згідно довідки форми 5 Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, позивач з 12.05.2026 проходить військову службу у Збройних Силах України.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем (матір`ю) обов`язку щодо утримання своєї неповнолітньої дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини або не бере фактичної участі у її утриманні.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Обов`язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття. До того ж, обов`язок утримувати дитину у рівній мірі покладається як на матір, так і на батька, причому є обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ратифікованої Постановою Верховноїради України№ 789-XIIвід 27.02.1991 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, держава докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції).
Згідно з частинами 1, 2 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у національному та міжнародному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.
З огляду на встановлені у справі обставини та наявні письмові докази, суд вважає необхідним присудити стягнення аліментів з відповідачки на користь позивача на утримання неповнолітньої доньки у розмірі 1/4 частки з усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Аліменти підлягають стягненню з 10.07.2026.
Згідно з ч. 2, 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь держави підлягає стягнення судовий збір, від сплати якого Позивач був звільнений при поданні позову на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 179, 180, 181, 182, 186, 191 Сімейного кодексу України, п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», Конвенцією ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року, ст. 51 Конституції України, ст. 12, 81, 82, 141, 259, 264-265, 268, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 10.07.2026 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Рішення суду у частині стягнення аліментів у сумі платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного суду.
Реквізити учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя В. С. Овсянніков