Справа № 487/5476/26
Провадження № 2/487/3557/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.2026 м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючої судді Скоринчук К.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія», в особі директора Щербакова Сергія звернулося у Заводський районний суд м. Миколаєва з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в cyмi 46 576,40 грн, а також витрат по сплаті судового збору в розмірі 3 328,00 грн.
Позов обґрунтований тим, що між ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» (далі - Позивачем) та ОСОБА_1 (Відповідачем) укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (надалі - Договір) за адресою: АДРЕСА_1 та відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
У позові звертав увагу суду, що ним було додано до позовної заяви копію договору про користування електричною енергією укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» (АТ «Миколаївобленерго»), в якості доказу існування договірних відносин між ним та ПАТ «Миколаївобленерго» (АТ «Миколаївобленерго») до періоду відокремлення (розділення) діяльності з розподілу електричної енергії від функцій постачання, що на думку позивача підтверджує законність та обґрунтованість відкриття в ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» особового рахунку на ОСОБА_1 та передачі постачальнику універсальних послуг (Позивачу) його персональних даних від АТ «Миколаївобленерго».
Зауважив, що інші особи з метою укладення договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг до ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» не звертались.
У позові наголошував, що відсутність письмового договору між сторонами не може бути підставою для звільнення від сплати вартості фактично отриманих споживачем житлово-комунальних послуг. Саме на споживача покладений обов`язок укладання договору на надання житлово-комунальних послуг.
Позивач зазначив, що згідно з даними AT «Миколаївобленерго» останні контрольні покази лічильника було зафіксовано 28.01.2026. Станом на 01.05.2026 за особовим рахунком № НОМЕР_1 існує заборгованість в сумі 46 576,40 грн за період з серпня 2023 року по січень 2026 року включно.
У зв`язку з тим, що заборгованість за надані позивачем послуги відповідачем у добровільному порядку не сплачена, позивач змушений був звернутися до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 14.07.2026 провадження по зазначеній справі було відкрито та справа призначена до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Заводського районного суду міста Миколаєва заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов.
Копію ухвали надіслано сторонам.
Відповідач скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування відзиву зазначив, що позивачем не доведено фактичний обсяг споживання електричної енергії, не погодився з нарахуванням позивачем показників розрахунковим методом за середньодобовим значенням.
Вказував, що позивачем не надано жодного Акта контрольного огляду лічильника за весь спірний період із підписом про ознайомлення з ним відповідачем.
У відповіді на відзив представник позивача пояснив, що відповідач є учасником двох самостійних договірних правовідносин: пов`язаних з постачанням електричної енергії та пов`язаних з розподілом електричної енергії.
Зазначив, що у даних правовідносинах між позивачем і відповідачем існують правовідносини за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг предметом яких є купівля-продаж електричної енергії та здійснення відповідних розрахунків за поставлену електричну енергію.
Вказав, що позивач, як електропостачальник здійснює продаж електричної енергії відповідачу, як споживачу, та проводить розрахунки за її постачання на підставі даних комерційного обліку (АТ «Миколаївобленерго»), отриманих у встановленому порядку.
У відповіді на відзив позивач також зауважив, що відповідач, заперечуючи проти позову не зазначає, які саме показання засобу обліку він вважає правильними; не зазначає, які саме обсяги електричної енергії, на його думку, були фактично спожиті у кожному із спірних розрахункових періодів; не надає власного розрахунку заборгованості; не надає доказів того, що відповідним оператором системи розподілу були сформовані інші дані комерційного обліку. Останній фактично обмежився припущенням про можливу неправильність обсягів, не підтвердивши таке припущення належними та допустимими доказами.
Посилаючись на викладене, позивач підтримав заявлені ним у позовній заяві вимоги та просив задовольнити позов.
У своїх запереченнях на відповідь на відзив відповідач вважав доводи позивача необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм права. Вважав, що позивача не підтвердив обсяг фактично спожитих відповідачем послуг, а нараховані ним суми до оплати за середніми показниками не відповідають фактичному споживанню. Стосовно зауважень позивача про ненадання відповідачем власного контррозрахунку, вважав такі дії з боку позивача спробою перекласти тягар доказування на нього. Просив відмовити у задоволенні позову.
У зв`язку з тим, що відповідачем не подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд, згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що надані докази та повідомлені сторонами обставини є достатніми для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, суд доходить таких висновків.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності) в інтересах яких заявленомвимоги (принцип диспозитивності цивільного судочинства).
У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.
Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
Відповідно до пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положень Закону України «Про ринок електричної енергії» з 1 січня 2019 року ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» є електропостачальником, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії (згідно постановиНКРЕКП від 14.06.2018 року № 429) та виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території Миколаївської області.
Згідно з пунктом 1.2.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (далі - Правила), постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору.
Відповідно до пункту 7 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання доумов договору про постачання електричної енергії, опублікованого в засобах масової інформації та на вебсайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг).
Тобто дані правовідносини регулюються положеннями Закону, що стосуються договірних відносин, та які виникають саме із публічних договорів.
Відповідно до ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).
Як слідує з положень ЗУ «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, послуги з електропостачання надаються шляхом приєднання споживачів до Типового договору, розробленого постачальником таких послуг.
Відповідно до ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з положеннями ст.ст. 641-642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Як слідує з наданого суду Витягу зі Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія», предметом діяльності ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія», в тому числі, є постачання електричної енергії, надання універсальних послуг на ринку електричної енергії (п. 2.3 Статуту).
Згідно з відомостями Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджено відомостями, що містять у реєстрі територіальної громади міста Миколаєва (а.с. 13, 22).
За даними ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія», останнім відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
У загальній картці на особовий рахунок № НОМЕР_1 , а також довідці 04/57 від 13.05.2026 про спожиту та оплачену послугу електропостачання, наявні у матеріалах справи, містяться відомості про обсяг спожитої відповідачем електричної енергії за вказаною адресою, відомості про нарахування, розмір добровільної оплати за отримані послуги, а також сума заборгованості, яка утворилася за період з 01.07.2023 до 01.05.2026.
Крім того, з довідки 04/57 від 13.05.2026 про спожиту та оплачену послугу електропостачання за період з 01.08.2023 до 01.02.2026 слідує, що станом на 01.08.2023 за особовим рахунком НОМЕР_1 наявна заборгованість в сумі 13 017,52 грн. За період з 01.08.2023 до 01.02.2026 борг за спожиту електричну енергію становить 33 558,88 грн.
З названої довідки, а також виписки з особового рахунку НОМЕР_1 слідує, що відповідачем ОСОБА_1 оплати на погашення вартості за спожиту електричну енергію здійснювалися не регулярно та у неповному обсязі, у зв`язку з чим станом на 01.02.2026 утворилася заборгованість у загальному розмірі 46 576,40 грн (а.с. 9).
З наявного у матеріалах справи інформаційного листа АТ «Миколаївобленерго» від 25.05.2026 за вих. № 01/01-24-2983 слідує, що за період з 01.08.2023 до 31.03.2026 за особовим рахунком НОМЕР_1 покази з приладу обліку електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , на кінець звітного періоду споживачем не передавалися, а тому, відповідно до вимог п. 8.6.5 гл. 8.6 розділу VIII Кодексу комерційного обліку електричної енергії, нарахування за спожиту відповідачем електричну енергію здійснено розрахунковим методом.
Доказів на спростування наведеної у ньому інформації суду не надано.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з цією статтею підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори, інші правочини та юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (стаття 714 ЦК України).
Відповідно до ч.2, 4, 9 ст.72 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за відповідним договором постачання електричної енергії споживачу, укладеним відповідно до правил роздрібного ринку. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу забезпечують приєднання електроустановок споживачів до електричних мереж у порядку, встановленому статтею 21 цього Закону. Відносини між учасниками роздрібного ринку регулюються правилами роздрібного ринку та договорами між його учасниками. Правила роздрібного ринку оприлюднюються на офіційних вебсайтах Регулятора та електропостачальників. Споживач сплачує за поставлену йому електричну енергію та надані послуги згідно з умовами договорів, укладених відповідно до правил роздрібного ринку.
Пункт 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачає, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
З 1 січня 2019 року ТОВ «Миколаївська елекгропостачальна компанія» є електропостачальником, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії (згідно постанови ПКРЕКП від 14.06.2018 року № 429) та виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території Миколаївської області.
Наявність між сторонами цивільно-правових відносин підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, витягом з особового рахунку, що підтверджує відкриття постачальником особового рахунку для обліку електричної енергії, спожитої в електроустановках споживача, а також довідкою про спожиту послугу електропостачання, що підтверджує фактичне споживання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 .
Пункти 4.12, 4.19, 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ №312 від 14.03.2018 передбачають, що споживач електричної енергії, серед іншого, зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції).
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач постачав відповідачу електричну енергію у період з серпня 2023 року по січень 2026 року, проте, відповідачем оплата за спожиту електричну енергію здійснювалася несвоєчасно та в неповному обсязі, внаслідок чого станом на 01.02.2026 утворилася заборгованість у розмірі 46 576,40 грн.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідач, заперечуючи проти позовних вимог та не погоджуючись з показами приладу обліку електричної енергії, наявними у розпорядженні позивача, та за якими останнім було здійснено нарахування за послуги спожитої електричної енергії, не надав доказів на спростування таких даних та відомостей або доказів вжитих ним заходів на спростування таких відомостей, як-то звернення з заявами про проведення контрольного огляду приладу обліку, зняття контрольних показань, перевірки вузла комерційного обліку тощо.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Ураховуючи те, що відповідачем належним чином не виконані зобов`язання по сплаті послуг за спожиту електричну енергію, що мають наслідком порушення прав позивача, суд доходить висновку про доцільність задоволення позову ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» та стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 46 576,40 грн.
На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 328,00 грн, які були понесені позивачем при зверненні до суду.
Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 141, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (IBAN НОМЕР_2 в МОУ АТ «Ощадбанк» України, код: 42129888, МФО: 326461, отримувач - ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія») борг за спожиту електричну енергію у розмірі 46 576,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (IBAN НОМЕР_3 в ПАТ «БАНК ВОСТОК», МФО 307123, код: 42129888, отримувач - ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія») витрати по сплаті судового збору в сумі 3 328,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Повне найменування сторін по справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія», код ЄДРПОУ 42129888; МФО 326610; адреса місцезнаходження: 54017, місто Миколаїв, вулиця Погранична, 39/1;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: К.М. Скоринчук