Судові рішення

Рішення № 139901502 у справі № 945/1735/26 від 21.09.2026

Рішення від 21.09.2026 у цивільній справі № 945/1735/26 (категорія «Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення»). Суд: Миколаївський районний суд Миколаївської області, суддя Павленко І. В.

Справа№ 945/1735/26
СудМиколаївський районний суд Миколаївської області
СуддяПавленко І. В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСправи про встановлення фактів, що мають юридичне значення
Дата ухвалення21.09.2026
Надійшло до реєстру22.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139901502

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1735/26

Провадження № 2-о/945/100/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі

головуючої судді Павленко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_6 про встановлення факту перебування на утриманні,

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2026 року заявник ОСОБА_1 звернувся в порядку окремого провадження до Миколаївського районного суду Миколаївської області із заявою, в якій просить суд встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на утриманні свого рідного брата ОСОБА_2 станом на день його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Обґрунтовуючи вимоги, заявник зазначає, що ОСОБА_1 , є рідним братом загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання обов`язків військової служби. Вони є рідними братами та з дитинства були позбавлені належного батьківського піклування у зв`язку з позбавленням наших батьків батьківських прав. Фактично були найближчими членами сім`ї один для одного. До дня загибелі брата проживали разом, що підтверджується довідкою про спільне проживання. Протягом тривалого часу його брат систематично надавав матеріальну допомогу. Грошові кошти регулярно перераховувалися на банківський рахунок дружини заявника для забезпечення потреб їх сім`ї, що підтверджується банківськими виписками. На момент загибелі брата заявник проходив військову службу, на яку був призваний 16 квітня 2015 року, та був звільнений 11 серпня 2024 року за сімейними обставинами відповідно до пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Незважаючи на проходження заявником служби, брат продовжував систематично надавати матеріальну допомогу, яка була істотною для забезпечення їх сім`ї. У ОСОБА_2 не було дружини та дітей. Їх батьки були позбавлені батьківських прав. Після загибелі брата заявник звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою про призначення одноразової грошової допомоги як член сім`ї загиблого військовослужбовця. Листом ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомлено, що для вирішення питання необхідно надати рішення суду про встановлення факту перебування на утриманні загиблого. Встановлення цього факту має для мене юридичне значення, оскільки є необхідним для реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 15.07.2026 заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі.

14.08.2026 від ІНФОРМАЦІЯ_6 надійшов відзив на заяву, де вказано, що посилання Заявника на факт перерахування грошей на картковий рахунок його дружини не підтверджує факт утримання так, як призначення грошових коштів, їх подальше використання нічим не підтверджується. Сам Заявник проходив військову службу з 16 квітня 2015 року та був звільнений 11 серпня 2024 року за сімейними обставинами відповідно до пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Під час проходження служби військовослужбовці отримують грошове забезпечення та додаткові види винагород, відповідно до наказу ІНФОРМАЦІЯ_6 № 260 від 07.06.2018 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», отже Заявник отримував аналогічне грошове забезпечення, як і його брат. Просить у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні відмовити.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 вимоги, викладені у заяві, підтримав повністю. Пояснив, що в них в родині було три брата, їх батьків позбавили батьківських прав і вони були передані під опіку держави. Молодшого брата в дитинстві всиновили, за наявною інформацією він проживає в Італії, до 18 років зв`язку з ним не буде через таємницю усиновлення. ОСОБА_2 отримав квартиру, як сирота, після чого вони всі разом проживали в цій квартирі. Коли брат загинув, заявника було звільнено з військової служби. Зараз він з родиною, дружиною та дітьми, проживає в Чехії, де працює на заводі Кіївгума. Брат під час служби постійно надсилав гроші його дружині, матеріально підтримував їх родину. Дружина заявника не працює, доглядає за дитиною.

Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_6 у судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, а саме: шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».

Частиною 1 статті 223 ЦПК України регламентовано, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію заявника, висловлену як письмово, так і в судовому засіданні, дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як визначено в ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Заявник просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на утриманні свого рідного брата ОСОБА_2 станом на день його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Їх батьки, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 18.12.2007 позбавлені батьківських прав відносно своїх дітей. Дітей передано під опіку органу опіки та піклування Чутківської районної державної адміністрації.

Вказане підтверджується дослідженими в судовому засіданні копіями паспорту ОСОБА_1 , свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 , рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 18.12.2007.

ОСОБА_2 в період з 18.03.2023 по 28.03.2023, з 15.05.2023 по 31.07.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Бахмут Донецької області, н.п. Ямпіль Краматорського району Донецької області, що вбачається з довідки ВЧ НОМЕР_4 від 08.10.2023 № 3772.

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 26 років, місце смерті село Бердичі Покровський район Донецька область.

Радсадівською сільською радою Миколаївського району Миколаївської області видано довідку від 11.03.2025 про те, що ОСОБА_1 дійсно проживає, але не зареєстрований в АДРЕСА_1 , та має такий склад сім`ї: дружина ОСОБА_5 , донька ОСОБА_6 , син ОСОБА_7 .

Радсадівським сільським головою затверджено акт від 05.06.2024 про фактичне проживання громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , донька ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 .

Після смерті брата ОСОБА_2 , заявник ОСОБА_1 успадкував квартиру АДРЕСА_3 , яка належала спадкодавцю на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 13.04.2021 (свідоцтво про право на спадщину від 04.02.2025, видане приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Лактіоновою С.А., зареєстровано в реєстрі за № 42, спадкова справа № 76/2024.

З виписки по рахунку ОСОБА_5 , відкритого в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вбачається, що ОСОБА_2 за період з 15.03.2023 по 15.03.2024 робив регулярні грошові перекази на її карту.

Також судом досліджено лист ІНФОРМАЦІЯ_6 від 18.03.2025 (з витягом з протоколу засідання комісії від 11.03.2025), яким документи ОСОБА_1 повернуті на доопрацювання з метою надання документів, які в розумінні Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують, що він перебуває на утриманні загиблого.

Судом зроблено запити та отримано інформацію, що ОСОБА_2 у шлюбі не перебував (лист Миколаївського відділу ДРАЦС у Миколаївському районі Миколаївської області від 25.07.2026), особисте розпорядження на випадок загибелі (смерті) про виплату одноразової допомоги не складав (лист ВЧ НОМЕР_4 ).

З дослідженої копії спадкової справи № 76/2024 щодо майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 вбачається, що єдиним спадкоємцем є його брат ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

В абзаці 1 пункту 2 Постанови № 168 Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (у редакції, чинній на дату смерті ОСОБА_2 ) установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Відповідно до вимог статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У частині першій статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Непрацездатними членами сім`ї вважаються діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків (пункт «а» частини четвертої статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).

Члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування (частина перша статті 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).

В той же час, ОСОБА_1 проходив військову службу з 16 квітня 2015 року та був звільнений 11 серпня 2024 року за сімейними обставинами відповідно до пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а отже отримував грошове забезпечення та додаткові види винагород, відповідно до наказу ІНФОРМАЦІЯ_6 № 260 від 07.06.2018 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам».

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Чинне законодавство не містить вичерпного переліку засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватися факт родинних відносин, тому застосовуються загальні правила щодо доказів та обов`язків щодо доказування.

Згідно положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Досліджені у судовому засіданні письмові докази у своїй сукупності, не доводять того факту, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на утриманні свого рідного брата ОСОБА_2 станом на день його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 247, 258, 259, 264, 265, 293, 294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_6, про встановлення факту перебування на утриманні - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;

Заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_6, код ЄДРПОУ НОМЕР_7, адреса: АДРЕСА_4.

Дата складення повного судового рішення 21.09.2026.

Суддя І.В. Павленко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
15.07.2026 Ухвала № 138212651 без тексту Миколаївський районний суд Миколаївської області