Справа №484/3918/26
Провадження №2-а/484/75/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.09.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - Медведєвої Н.А.
секретар судового засідання - Бикова О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення
ВСТАНОВИВ:
17.06.2026 позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №1898 від 07.11.2025 та постанови №2130 від 31.12.2025. Мотивуючи вимоги представник позивача вказав, що 07.11.2025 відносно позивача винесена постанова №1898, якою до нього застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн 00 коп. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. У постанові вказано, що 08.10.2025 о 11 год. 45 хв. під час дій особливого періоду та під час здійснення заходів мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_2 , співробітниками поліції був доставлений громадянин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час проведення звірки облікових даних виявлено ним вчинене адміністративне правопорушення, а саме, ОСОБА_1 , не пройшов медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не виконував правила військового обліку, встановлені законодавством, чим порушив вимоги п.3, ч.1, ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до Закону України, військовозобов`язані та резервісти зобов`язані проходити медичний огляд (ВЛК) під час мобілізації, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. В присутності позивача протокол не складався та лише 10.06.2026 він дізнався про існування постанови, яку оскаржує.
Також, 31.12.2025 відносно позивача винесена постанова №2130, якою до нього застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн 00 коп. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. У постанові вказано, що 08.10.2026 о 11 год. 45 хв. під час дії особливого періоду та під час здійснення заходів мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_2 , співробітниками Національної поліції України був доставлений громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та під час проведення звірки облікових даних виявлено, що ним вчинено адміністративне правопорушення, а саме ОСОБА_1 не пройшов медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки не виконував правила військового обліку, встановлені законодавством, чим порушив вимоги п.3 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. В присутності позивача протокол не складався та лише 10.06.2026 він дізнався про існування постанови, яку оскаржує. Враховуючи вищевикладеного вважає, що постанови винесені незаконно, та просить їх скасувати.
Ухвалою від 22.06.2026 позовна заява прийнята до розгляду, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, визначені строки для подачі заяв по суті.
Ухвалою від 18.08.2026 відкладено розгляд справи через неявку представника відповідача.
Представник позивача в судове засідання не прибув, надав заяву слухати справу без його участі та участі позивача, позов підтримали повністю та просили його задовольнити.
Представник відповідач на судове засідання не прибув, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи не надходили. Причини неявки суду невідомі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до абз.4 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні», (зі змінами) введено правовий режим воєнного стану на території України, який триває і на даний час.
Відповідно до Указу Президента України №65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 №2105-IX, оголошено загальну мобілізацію.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлено в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» закріплено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
У відповідності до абзаців другого та четвертою частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані, зокрема:
- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Статтею 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Судом встановлено, що 07.11.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення №1898, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн 00 коп., якою встановлено, 08.10.2025 о 11 год. 45 хв. під час дій особливого періоду та під час здійснення заходів мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_2 , співробітниками поліції був доставлений громадянин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час проведення звірки облікових даних виявлено ним вчинене адміністративне правопорушення, а саме, ОСОБА_1 , не пройшов медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не виконував правила військового обліку, встановлені законодавством, чим порушив вимоги п. 3, ч.1, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до Закону України, військовозобов`язані та резервісти зобов`язані проходити медичний огляд (ВЛК) під час мобілізації, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Копію постанови №1898 від 07.11.2025 з супровідним листом за вих.№13348/1 від 09.11.2025 направлено ОСОБА_1 поштовим відправленням.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).
Порядок №560 визначає, зокрема, процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних, організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби, процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
За приписами підпункту 1 пункту 27 Порядку №560, під час мобілізації громадяни викликаються з метою: до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів:
- взяття на військовий облік;
- проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
- уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);
- призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Пунктом 28 Порядку №560 передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Згідно із вимогами п.29 Порядку №560 у повістці зазначаються, зокрема, мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ.
Відповідно до абзацу 3 п.69 Порядку №560 громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.
Положеннями п.74 Порядку №560 передбачено, що резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 видається резервісту та військовозобов`язаному під особистий підпис.
Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Отже, з огляду на наведене, процедурі проходження медичного огляду передує видача керівником направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою, згідно з додатком 11 Порядку №560 та реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою, згідно з додатком 12 Порядку №560, а також, формування повістки про виклик для проходження відповідного огляду.
Однак, відповідачем не надано доказів дотримання відповідної процедури та етапності.
Вказана обставина відповідачем не спростована. Матеріали справи не містять доказів вручення повістки ОСОБА_1 на медичний огляд (проходження ВЛК), який ним не було пройдено, що призвело до вчинення ним порушення (на дату 08.10.2025).
Натомість, ОСОБА_1 була вручена повістка №5159054 прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 лише на 17.10.2025 о 09:00 для проходження медичного огляду (а.с.15).
Крім того, відповідач правом на подачу відзиву не скористався. На підставі ч.4 ст.159 КАС України суд кваліфікує неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин як визнання позову.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно із вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За принципами змагальності сторін і диспозитивності, закріпленими у статті 9 КАС розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із п.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із частиною 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено порушення ОСОБА_1 вимог ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і, як наслідок, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Факт вчинення правопорушення позивачем не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи, а тому постанови належать скасуванню, а провадження у справі закриттю, на підставі п.3 ч.3 ст. 286 КАС України.
Крім того незважаючи на те, що постановою №1898 від 07.11.2025 позивача було притягнуто до відповідальності за 08.10.2025 о 11 год. 45 хв. під час дій особливого періоду та під час здійснення заходів мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_2 , співробітниками поліції був доставлений громадянин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час проведення звірки облікових даних виявлено ним вчинене адміністративне правопорушення, а саме, ОСОБА_1 , не пройшов медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не виконував правила військового обліку, встановлені законодавством, 31.12.2025 винесена постанова №2130 про притягнення ОСОБА_1 повторно до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
При цьому, ст.61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Накладення двох адміністративних стягнень за одне й те саме діяння суперечить приписам ст. 61 Конституції України та свідчить про протиправність дій суб`єкта владних повноважень.
Враховуючи, що 07.11.2025 відносно позивача вже було прийнято рішення про притягнення до відповідальності, повторне винесення постанови за той самий проступок є неприпустимим.
У відповідності до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вище викладене суд дійшов висновку, що постанова №2130 від 31.12.2025 є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за постановою №2130 у справі про адміністративне правопорушення від 31.12.2025 підлягає закриттю.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що за результатом судового розгляду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати понесені позивачем на сплату судового збору, в розмірі 2129 грн 92 коп.
Керуючись ст.ст. 241-246 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №1898 від 07.11.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн 00 коп.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої за ч.3 ст.210-1 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №2130 від 31.12.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн 00 коп.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої за ч.3 ст.210-1 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення.
Стягнути з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 2129 (дві тисячі сто двадцять дев`ять) гривень 92 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Інформація про сторони:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Суддя Н.А.Медведєва
Повний текст рішення буде складений 21.09.2026.