Справа № 509/5591/26
Номер провадження № 2/521/10101/26
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
21 вересня 2026 року м. Одеса
Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Шевчук Н.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про поділ майна подружжя
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Биковський Віктор Дмитрович звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 12.08.2026 року у справі №509/5591/26 матеріали вказаної вище цивільної справи передано до Хаджибейського районного суду міста Одеси за підсудністю.
Після надходження позовної заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.
18.09.2026 року справа №509/5591/26 відповідно до протоколу про передачу справи визначеному складу суду надійшла у провадження судді Хаджибейського районного суду міста Одеси Шевчук Н.О.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 подана з порушенням вимог ст. 175 - 177 ЦПК України, у зв`язку з чим потребує залишення без руху, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175-177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відтак суд зазначає, що позовна заява ОСОБА_3 не відповідає вимогам п.3, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, оскільки у даному разі посилання за доводами позовної заяви на відповідні докази щодо ринкової вартості спірного рухомого майна, яке є предметом спору, текст позову також не містить.
Отже, позивачу необхідно зазначити, на які докази останній посилається щодо підтвердження ціни позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.
Так, як встановлено судом, одночасно із поданням до суду позовної заяви, позивач посилається на те, що відповідно до вимог п. 12, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», він звільнений від сплати судового збору, оскільки останній є військовослужбовцем та учасником бойових дій.
Проте, суд не може погодитися з такою позицією позивача, зважаючи на таке.
Суд зазначає, що відповідно до п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», законодавцем встановлені пільги щодо сплати судового збору, тобто від сплати судового збору звільняються - учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У ст. 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у ст. 12 цього Закону, яка визначає що військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.
Отже, у даному разі, вирішуючи питання про судовий збір, який сплачується/несплачується особою, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 12, 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI суд, враховуючи предмет та підстави позову, має пересвідчитися, чи стосується спір безпосередньо захисту прав військовослужбовця як ветерана війни чи учасника бойових дій.
У даному разі, як встановлено судом, предметом спору у справі №509/5591/26 є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для визнання Транспортного засобу спільною сумісною власністю подружжя та, стягнення з відповідача на користь позивача компенсації вартості частки такого майна.
Тобто, як встановлено судом, предмет спору у даному разі не стосується безпосередньо захисту прав військовослужбовця як ветерана війни чи учасника бойових дій, військовослужбовця, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або який виконує військовий обов`язок, - який є позивачем у даній справі, а тому заявник не звільняється від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 та п.п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п.п.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI, зі змінами, внесеними згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII, які набрали чинності 01.09.2015 року, розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; розмір ставки судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Одночасно із цим, суд зауважує, що у даному разі, судом встановлено, що позивач не надав будь-яких доказів, які б підтверджували ціну позову у встановленому Законом порядку.
З огляду на наведене, суд виснує, що відсутні належні докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна та відповідно дійсної ціни позову, у зв`язку із чим позивачем має бути сплачено відповідний судовий збір за подання позовної заяви.
Відтак, позивач має зазначити дійсну ринкову вартість спірного майна на момент звернення до суду з заявленим позовом, надати докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна та сплатити судовий збір відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» у відповідному порядку та розмірі.
Таким чином, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, які зазначені судом в ухвалі суду.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 - 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Виходячи з вищезазначеного, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 подана з порушення вимог ст. 175-177 ЦПК України, у зв`язку з чим потребує залишення без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про поділ майна подружжя - залишити без руху.
ОСОБА_1 усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки, зазначені в даній ухвалі протягом 10 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк, виконає вимоги, визначені статтями 175,177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч.3 ст.185 ЦПК України).
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу до виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О. Шевчук