Справа № 523/20289/26
Провадження №2/523/9868/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" вересня 2026 р. суддя Пересипського районного суду міста Одеси Сувертак І. В., розглянув заяву про забезпечення позову представника позивача-адвоката Литвиненко А. М. в рамках розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення вартості будівельних матеріалів та робіт,
Встановив:
Ухвалою Пересипського районного суду міста Одеси від 15 вересня 2026 року відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення вартості будівельних матеріалів та робіт за нормами загального позовного провадження та її розгляд ухвалено проводити в підготовчому засіданні 17 листопада 2026 року о 10 год. 40 хв.
Позивачем через свого представника - адвоката Литвиненко А. М. окремою заявою подано клопотання про забезпечення позову в якому остання просить суд забезпечити позов шляхом:
- заборони ОСОБА_2 вчиняти дії щодо передачі третім особам у найм, оренду, приватизацію, користування, власність житловий будинок Б, який є складовою частиною об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 до набрання законної сили рішенням суду;
- накладення арешту на житловий будинок житловий будинок Б, який є складовою частиною об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 до набрання законної сили рішенням суду;
- заборони ОСОБА_2 вчиняти дії щодо виселення ОСОБА_1 з житлового будинку Б, який є складовою частиною об`єкта нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ;
- заборони ОСОБА_2 змінювати замки в дверях, замінювати вхідні двері та проводити їх демонтаж у житловому будинку Б, який є складовою частиною об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 .
Заяву сторона позивача мотивувала тим, що враховуючи характер спірних правовідносин, предмет заявленого позову, поведінку відповідача, наявність реального ризику подальшого відчуження чи зміни стану спірного майна, необхідність проведення судової експертизи та необхідність забезпечення реального виконання майбутнього рішення суду, заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 153 ЦПК України суд розглянув заяву про забезпечення позову без виклику осіб.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, позовну заяву та додані до них матеріали, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.
З матеріалів позову, заяви про забезпечення позову та доданих до них матеріалів вбачається, що позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 та предметом позову є грошові кошти у розмірі 500000 гривень.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до роз`яснень, які містяться в пунктах 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі; розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`кта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Між тим, заявником у порушення зазначених приписів ЦПК України до заяви про забезпечення позову не додано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Крім того вимоги заяви про забезпечення позову виходять за рамки позовних вимог, що є також підставою для відмови у її задоволенні.
Матеріали позову не містять жодних доказів того, що відповідач по справі намагається чи буде намагатись уникнути виконання можливого рішення позову у разі його задоволення.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд вважає, що у задоволенні заяви про забезпечення позову на даному етапі розгляду справи слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 150, 151, 152, 153, 352-355 ЦПК України, суд,
Ухвалив:
У задоволенні про забезпечення позову представника позивача-адвоката Литвиненко А. М. в рамках розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення вартості будівельних матеріалів та робіт - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складання.
Суддя