Справа № 727/8539/26
Провадження № 2/727/2875/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2026 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Терещенко О.Є.
при секретарі Довженко А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
ТОВ «ФК «Венера Фінанс» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 281689 від 28.04.2025 у розмірі 13 286,00 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 7 000,00 грн., простроченої заборгованості за відсотками - 4 536,00 грн. та заборгованості за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 Договору - 1 750,00 грн., а також судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу.
Позов мотивовано тим, що 28.04.2025 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та відповідачем в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту № 281689, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 7 000,00 грн. строком на 90 днів (до 26.07.2025) зі сплатою процентів у розмірі 0,72 % на добу (262,8 % річних) та комісії в розмірі 25 % від суми кредиту. Кредитні кошти перераховано на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . 19.12.2025 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та позивачем укладено договір факторингу № 19122025/1, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача. Відповідач зобов`язань за договором не виконав, заборгованість не погасив, вимогу про дострокове повернення залишив без задоволення.
Ухвалою судді від 29.06.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву.
11.08.2026 представник позивача подав заяву про розподіл судових витрат, у якій просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 500,00 грн., розглянути заяву без виклику сторін та зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив здійснити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся в порядку, встановленому статтями 128, 130 ЦПК України, за зареєстрованим місцем проживання ( АДРЕСА_1 ), про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності чи про відкладення розгляду не подавав, відзиву на позовну заяву не подав, доказів на спростування доводів позивача не надав.
Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, зі згоди позивача, на підставі статей 280-282 ЦПК України суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд установив наступне.
28.04.2025 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 281689, що складається з індивідуальної частини, Додатка № 1 (графік розрахунків та загальна вартість кредиту) і Публічної пропозиції (оферти), розміщеної на вебсайті товариства www.cly.com.ua.
За умовами договору товариство надало клієнту фінансовий кредит у розмірі 7 000,00 грн. строком на 90 днів, тобто до 26.07.2025 (пункти 1.1, 1.2); за користування кредитом клієнт сплачує 262,8 % річних у розрахунку 0,72 % на добу, тип процентної ставки - фіксована, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів (пункт 1.3); за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, юридичне оформлення, клієнт сплачує товариству 25 % від суми фінансового кредиту (пункт 1.4). Згідно з Додатком № 1 загальна вартість кредиту становить 13 286,00 грн., у тому числі сума кредиту 7 000,00 грн., проценти 4 536,00 грн., комісія 1 750,00 грн.; реальна річна процентна ставка - 4 668 %.
Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «KL8390», надісланим 28.04.2025 на номер телефону відповідача НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про ідентифікацію ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та розділом 9 індивідуальної частини договору.
Факт надання кредитних коштів підтверджується інформаційною довідкою, відповідно до якої 28.04.2025 на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 перераховано 7 000,00 грн.
19.12.2025 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (клієнт) та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу № 19122025/1, за умовами якого клієнт відступив факторові права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі прав вимог. Згідно з витягом з реєстру боржників від 19.12.2025 до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 281689 від 28.04.2025 на загальну суму 13 286,00 грн. (борг за тілом 7 000,00 грн., за комісією 1 750,00 грн., за відсотками 4 536,00 грн.). До матеріалів справи долучено докази перерахування первісному кредитору коштів фінансування.
Згідно з випискою з особового рахунка станом на 20.02.2026 заборгованість відповідача становить 13 286,00 грн., з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту - 7 000,00 грн., за процентами - 4 536,00 грн., за комісією - 1 750,00 грн.; при цьому позивач зазначив, що нарахування відсотків, пені та штрафів ним не здійснювалося.
Позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором, що підтверджується списком згрупованих відправлень та фіскальним чеком АТ «Укрпошта». Доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Статтями 525, 526, 530, 629 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтями 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.
Щодо форми укладеного договору суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Згідно з частиною другою статті 11 та частиною першою статті 12 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Абзацом другим частини другої статті 639 ЦК України встановлено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Матеріалами справи підтверджено проходження відповідачем реєстрації та ідентифікації в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора, отримання ним одноразового ідентифікатора «KL8390» на належний йому номер телефону та підписання ним договору за допомогою цього ідентифікатора. Відтак договір № 281689 від 28.04.2025 є укладеним у письмовій формі та породжує для сторін відповідні права та обов`язки.
Щодо заміни кредитора у зобов`язанні суд виходить з наступного. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Право вимоги до відповідача перейшло до позивача на підставі договору факторингу № 19122025/1 від 19.12.2025 та реєстру прав вимог, відомостей про недійсність чи оспорювання зазначених правочинів матеріали справи не містять. Отже, позивач є належним кредитором за спірним зобов`язанням.
Щодо вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7 000,00 грн. суд зазначає, що факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується наявними у справі доказами, строк повернення кредиту (26.07.2025) сплив, доказів повернення коштів відповідачем не надано. Зазначена вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення процентів у розмірі 4 536,00 грн. суд враховує, що проценти нараховані в межах погодженого сторонами строку кредитування (90 днів) за встановленою договором фіксованою ставкою 0,72 % на добу, їх розмір відповідає графіку розрахунків, наведеному в Додатку № 1 до договору, та випискою з особового рахунка підтверджено, що після спливу строку кредитування нарахування процентів не здійснювалося. Розрахунок є арифметично правильним, відповідачем не спростований, а тому ця вимога також підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення 1 750,00 грн. як плати за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 договору суд виходить з наступного.
Оскільки кредит надано фізичній особі на споживчі цілі, на спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про споживчий кредит будь-які платежі, які споживач має сплатити на користь кредитодавця за дії, які кредитодавець здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь кредитодавця (прийняття платежу від споживача тощо), або що їх вчиняє кредитодавець або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення договору про споживчий кредит, внесення змін до нього тощо). Згідно з частиною п`ятою цієї ж статті умови договору про споживчий кредит, які суперечать вимогам частини четвертої цієї статті, є нікчемними.
Зі змісту пункту 1.4 договору та пункту 2.7 його загальної частини вбачається, що спірна плата в розмірі 25 % від суми кредиту (1 750,00 грн.) встановлена саме за підготовку, організацію та надання фінансової послуги, обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації і довідок та юридичне оформлення, тобто за дії, які кредитодавець вчиняє на власну користь та з метою встановлення правовідносин зі споживачем. Установлення такого платежу прямо заборонено законом, а відповідна умова договору є нікчемною в силу частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».
Суд також враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21), щодо неприпустимості покладення на споживача обов`язку зі сплати комісій за дії, які кредитодавець вчиняє у власних інтересах.
Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсність нікчемного правочину встановлена законом, і в цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається; нікчемна умова договору не створює для споживача обов`язку зі сплати відповідного платежу. З огляду на наведене у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 1 750,00 грн. належить відмовити.
Неустойка (пеня, штрафи) позивачем до стягнення не заявлена, що підтверджується випискою з особового рахунка та змістом прохальної частини позовної заяви, а тому предметом судового розгляду не є.
Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні (стаття 89 ЦПК України), суд дійшов наступних висновків: позов підлягає частковому задоволенню - стягненню з відповідача підлягає 11 536,00 грн., з яких 7 000,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту та 4 536,00 грн. - заборгованість за процентами; у задоволенні решти позовних вимог на суму 1 750,00 грн. належить відмовити.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; згідно з пунктом 3 частини другої цієї статті інші судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Позовні вимоги задоволено на 86,83 % від заявлених, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 311,72 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне. Позивачем заявлено до відшкодування 15 500,00 грн., на підтвердження чого надано договір про надання правової допомоги від 09.04.2026, детальний опис (розрахунок) наданих послуг, акт про отримання правової допомоги від 10.08.2026, рахунок та доказ оплати від 10.08.2026, а також свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю представника.
Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Суд враховує, що ціна позову в цій справі становить 13 286,00 грн., тобто заявлений до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу (15 500,00 грн.) перевищує ціну позову; справа є малозначною, не становить фактичної або правової складності, стосується типових правовідносин зі стягнення заборгованості за договором споживчого мікрокредитування, розглянута без участі представника позивача та без проведення дослідження значного обсягу доказів; позовна заява складена за типовим зразком і значною мірою відтворює текст нормативно-правових актів; жодних інших процесуальних документів, окрім позовної заяви та заяви про розподіл судових витрат, представником позивача до суду не подавалося.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу не є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, у зв`язку з чим зменшує його до 2 000,00 грн. З огляду на часткове задоволення позову вказані витрати підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 1 736,56 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, статтями 215, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 629, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», суд -
ухвалив:
Ухвалити заочне рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» (місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, офіс 703, ідентифікаційний код юридичної особи 43561872) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 281689 від 28 квітня 2025 року станом на 20 лютого 2026 року в розмірі 11 536 (одинадцять тисяч п`ятсот тридцять шість) грн. 00 коп., з яких: заборгованість за сумою кредиту - 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп.; заборгованість за процентами за користування кредитом - 4 536 (чотири тисячі п`ятсот тридцять шість) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 311 (дві тисячі триста одинадцять) грн. 72 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 736 (одна тисяча сімсот тридцять шість) грн. 56 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя: О.Є.Терещенко